ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ЯК ПЕРШОЧЕРГОВА СКЛАДОВА НАВЧАННЯ ГРІ НА ФОРТЕПІАНО
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.36Ключові слова:
вчителі музичного мистецтва, мотив, мотивація, музика, навчання, потреба, учніАнотація
В статті розглядається необхідність формування внутрішньої мотивації як однієї з найважливіших складових педагогічної діяльності в умовах викладання гри на фортепіано, що спирається на розвиток творчої індивідуальності учня і забезпечує сталість потреби в обміні емоційним досвідом. Налагодження подібної комунікації, опосередкованої художнім твором, «чуттєва тканина» якого є розгорнутою у часі, стосується безпосереднього оточення та циркуляції досвіду попередніх поколінь з невпинно оновлюваними враженнями учня-музиканта, що стикається зі світом класичної фортепіанної музики. На засадах глибокої внутрішньої зацікавленості, здатної переростати в захопленість процесом опанування інструменту, вибудовується особлива мова автокомунікації, чуйне ставлення до власних почуттів, що в подальшому знаходить своє віддзеркалення за допомогою музичної мови. Це сприяє підвищенню загального рівня рефлексивності й усвідомленості, а тому відбувається закономірний зсув фокусу на розвиток особистості учня в контексті вирішення нагальних проблем оволодіння грою на інструменті. Спрямованість на отримання задоволення від музикування постає запорукою якісного оволодіння навичками, необхідними для творчого самовираження. У роботі аналізуються дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Авторами надані рекомендації для підвищення рівня внутрішньої мотивації у процесі навчання грі на фортепіано. У роботі зроблено висновок, що основними факторами, які впливають на підвищення рівня внутрішньої мотивації, є побудова гармонійних відносин у процесі навчання. Для цього автори пропонують розширити спектр психолого-педагогічної підготовки вчителів музичного мистецтва на засадах вивчення сучасного стану психології та поведінки учнівської молоді, долучення цифрових засобів навчання у процес опанування фортепіано як умови зближення між різними поколіннями.
Завантаження
Посилання
Волювач Е.В. Формирование мотивации обучения младших школьников фортепиано: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. педагогич. наук : 13.00.02. Краснодар, 2005. 24 c.
Доброскок І. І., Наливайко О. О., Рибалко Л. С., Жерновникова О. А. Впровадження цифрових ресурсів у процес підготовки музикантів-педагогів у навчальних закладах КНР.Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 2020. №12. C. 66–89, DOI:10.31470/2415-3729-2020-12-66-89
Домогацкая И. Е. Проблемы художественного образования. Информационный журнал «Культура. Искусство. Образование». 2002, №1. С. 11–18.
Передерий О.И. Развитие отечественной педагогики музыкального образования в ХІХ-ХХ веках :автореф. дисс. на соискание научн. степени д-ра пед. наук : 13.00.01. Москва: 2009. 50 с.
Торопова А. В. Мотивация к занятиям искусством и проблема ее развития. Развитие личности. 2011. №2. С. 116–126. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/motivatsiya-k-zanyatiyam-iskusstvom-i-problema-ee-razvitiya
Юдовина-Гальперина Т. Б. За роялем без слез, или я - детский педагог : монография. СПб: «Союз художников», 2002. 236 с. http://testlib.meta.ua/book/250232/read/
Birch H. J., & Woodruff E. Technical exercise practice: Can piano students be motivated through gamification?. JournalofMusic, Technology & Education. 2017. 10(1). С. 31–50. DOI: 10.1386/jmte.l0.1.31_l
Comeau G., V. Huta, &Liu, Y. Work Ethic, Motivation, and Parental Influencesin Chineseand North American Children Learningto Playthe Piano. International Journal of Music Education. 2015. 33(2), С. 181–194. DOI:10.1177/0255761413516062.
Curtis, L., & Fallin, J. Neuroeducation and music: Collaboration for student success. Music Educators Journal. 2014. 101(2). 52–56. DOI:10.1177/0027432114553637
Deci E. L., & Ryan, R. M. Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior. 1985. NewYork, NY: Plenum
Egılmez, H. O., & Engur, D. An Analysis of Students’ Self-Efficacy and Motivation in Piano, Based on Different Variables and the Reasons for Their Failure. Educational Research and Reviews. 2017. 12(3). 155-163. DOI:10.5897/ERR2016.3096
Hallam S. Music education: The role of affect. In P. N. Juslin & J. A. Sloboda (Eds.), Handbook of music and emotion: Theory, research, applications (pp. 791–817). Oxford University Press. 2010.
Lowe, G. Class music learning activities: Do students find them important, interesting and useful?. Research Studies in Music Education. 2011. 33(2), 143–159 pp. https://doi.org/10.1177/1321103X11422768
Marone V., & Rodriguez R. C. “What’s So Awesome with YouTube”: Learning Music with Social Media Celebrities. Online Journal of Communication and Media Technologies. 2019. 9(4). e201928. DOI:10.29333/ojcmt/5955
Mulder M. Group Structure Motivation and Group Performance. 2020. Berlin, Boston: De Gruyter. DOI:10.1515/978311231524
References
Voljuvach, E. V. (2005). Formyrovanyemotyvacyyobuchenyjamladshykhshkoljnykov fortepiano [Formation of motivation for teaching piano to junior schoolchildren][PhD dissertation in Education, Krasnodar State University of Culture]. https://static.freereferats.ru/_avtoreferats/01002830973.pdf (in Ukrainian)
Dobroskok, I. I., Nalyvajko, O. O., Rybalko, L. S., Zhernovnykova, O. A. (2020).Vprovadzhennja cyfrovykh resursiv u process pidghotovky muzykantiv-pedaghoghiv u navchaljnykh zakladakh KNR [Introduction of digital resources in the process of training musicians-teachers in educational institutions of the People's Republic of China.].Profesijnaosvita: metodologhija, teorija ta tekhnologhiji. 12. 66–89, DOI:10.31470/2415-3729-2020-12-66-89 (in Ukrainian)
Domoghackaja, Y. E. (2002).Problemy khudozhestvennogho obrazovanyja [Problems of art education.].Ynformacyonnыjzhurnal «Kuljtura.Yskusstvo.Obrazovanye». 1, 11–18 (in Ukrainian)
Perederyj, O.Y. (2009). Razvytye otechestvennoj pedaghoghyky muzыkaljnogho obrazovanyja v XIX-XX vekakh [The development of domestic pedagogy of music education in the nineteenth and twentieth centuries][Doctorof Sciences dissertation in Education, Herzen University] (in Rissian).
Toropova, A. V. (2011). Motyvacyja k zanjatyjam yskusstvom y problemaee razvytyja [Motivation to engage in art and the problem of its development]. Razvytyelychnosty, 2, 116–126 (in Ukrainian)
Judovyna-Ghaljperyna, T. B. (2002). Zarojalembezslez, ylyja – detskyjpedaghogh [At the piano without tears, or I am a children's teacher]. «Sojuzkhudozhnykov»,
Birch, H. J., &Woodruff, E. (2017). Technicalexercisepractice: Canpianostudentsbemotivatedthroughgamification?. JournalofMusic, Technology&Education, 10(1), 31–50, DOI: 10.1386/jmte.l0.1.31_l (in English)
Comeau, G., V. Huta, &Liu, Y. (2015). WorkEthic, Motivation, andParentalInfluencesinChineseandNorthAmericanChildrenLearningtoPlaythePiano.InternationalJournalofMusicEducation, 33(2), 181–194, DOI:10.1177/0255761413516062 (in English)
Curtis, L., & Fallin, J. (2014). Neuroeducation and music: Collaboration for student success. Music Educators Journal, 101(2), 52–56. DOI: 10.1177/0027432114553637
Deci, E. L., &Ryan,R. M. (1985). IntrinsicMotivationand Self-Determination in Human Behavior. NewYork, NY: Plenum (in English)
Egılmez, H. O., & Engur D. (2017). An Analysis of Students’ Self-Efficacy and Motivation in Piano, Based on Different Variables and the Reasons for Their Failure. Educational Research and Reviews, 12(3), 155–163, DOI:10.5897/ERR2016.3096 (in English)
Hallam, S. (2010). Music education: The role of affect. In P. N. Juslin & J. A. Sloboda (Eds.), Handbook of music and emotion: Theory, research, applications. Oxford University Press. 791–817 (in English)
Lowe, G. (2011). Class music learning activities: Do students find them important, interesting and useful? Research Studies in Music Education, 33(2), 143–159. DOI:10.1177/1321103X11422768 (in English)
Marone, V., & Rodriguez, R. C. (2019). “What’s So Awesome with YouTube”: Learning Music with Social Media Celebrities. Online Journal of Communication and Media Technologies, 9(4), e201928. https://doi.org/10.29333/ojcmt/5955 (in English)
Mulder, M. (2020). Group Structure Motivation and Group Performance. Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783112315248 (in English)
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
