Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal <p><strong>Назва журналу</strong> Освітологічний дискурс</p> <p><strong>Абревіатура журналу </strong>OD</p> <p><strong>Видавець </strong>Київський університет імені Бориса Грінченка</p> <p><strong>ISSN онлайнової версії 2312-5829</strong></p> <p> </p> <p><img style="caret-color: #000000; color: #000000; font-family: -webkit-standard; float: left; margin: 0px 5px;" src="https://od.kubg.edu.ua/public/site/images/oshurkevych/Освітологічнийдискурс1.jpg" alt="" /><strong><span lang="UK">Короткий опис журналу</span></strong></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Проблематика:</span></strong><span lang="UK"> «Освітологічний дискурс» – наукове електронне видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження сфери освіти у відкритому доступі. Видання спрямовано на поширення досліджень з освітології. Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний та культурний розвиток суспільства.</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Фаховість:</span></strong><span lang="UK"> Наукове електронне видання <strong>«Освітологічний дискурс»</strong> включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з педагогічних наук (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</span></p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p><strong><span lang="UK">DOI </span></strong><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2312-5829">https://doi.org/10.28925/2312-5829</a></span></p> <p><strong><span lang="UK">Галузь знань:</span></strong><span lang="UK"> Освіта / Педагогіка</span></p> <p><strong><span lang="UK">Мова рукопису:</span></strong><span lang="UK"> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong> <a href="http://kubg.edu.ua/">Київський університет імені Бориса Грінченка</a><br /><strong>Періодичність публікацій:</strong> 4 випуски на рік (лютий, травень, вересень, листопад) <br /><strong>Рік заснування:</strong> 2010</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Вартість публікації:</span></strong><span lang="UK"> 400 грн. за статтю / для співробітників Київського університету імені Бориса Грінченка - безкоштовно. Реквізити для оплати надсилаються автору після проходження процедури рецензування.</span></p> <p><a href="https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/indexing">Інформація про індексування видання</a><strong> </strong></p> Київський університет імені Бориса Грінченка uk-UA Освітологічний дискурс 2312-5829 Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції <a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/3.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License</a>, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ НА УРОКАХ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ Й ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/844 <p>У статті обґрунтовано актуальність проблеми підготовки майбутніх педагогів до використання технології AR в мовно-літературній галузі початкової освіти. Проаналізовано наукові джерела з проблеми застосування AR в освіті. Розглянуто можливості використання AR у роботі з молодшими школярами. Схарактеризовано специфіку інтерактивних абеток, розмальовок, художніх книжок українських і зарубіжних письменників, іграшок з AR-додатками, які доречно застосовувати в роботі з молодшими школярами. Розроблено методику діагностичного дослідження рівня готовності майбутніх педагогів до використання AR в мовно-літературній галузі початкової освіти. Визначено критерії, показники, схарактеризовано рівні розвитку основних компонентів досліджуваної готовності (мотиваційного, когнітивного, діяльнісного). Підтверджено недостатність її сформованості в майбутніх педагогів у галузі початкової освіти, неузгодженість між особливостями підготовки майбутніх педагогів до використання AR у професійній діяльності та сучасними вимогами до якості освітнього процесу, необхідність розробки й реалізації цілісної системи формування досліджуваної готовності майбутніх педагогів в умовах закладу вищої педагогічної освіти. Розроблено модель формування готовності майбутніх педагогів до використання AR в мовно-літературній галузі початкової освіти. Головними завданнями визначено: сформувати у педагогів мотивацію, розуміння значимості застосування технології доповненої реальності в професійній діяльності, розширити й поглибити знання студентів про специфіку AR, різноманіття засобів навчальної діяльності з додатками AR, сприяти оволодінню прийомами роботи із навчальними засобами з AR, способами організації молодших школярів під час роботи з додатками AR. Модель містить етапи: когнітивний (дослідження наукових джерел, аналіз навчальних планів та робочих програм навчальних дисциплін педагогічних інститутів, вивчення сучасного стану готовності майбутніх педагогів до використання AR у професійній діяльності), діяльнісний (розробка змістового модуля «Основи застосування AR в мовно-літературній галузі початкової освіти»), творчий (розробка майстер-класів, тренінгів, вебінарів, квестів з проблеми застосування технології доповненої реальності в мовно-літературній галузі початкової освіти).</p> Людмила Нежива Світлана Паламар Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 144 160 10.28925/2312-5829.2021.2.11 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ У ТАБОРІ ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ ВЕЦЛЯР, НІМЕЧЧИНА (червень 1916 – лютий 1917 рр.) https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/841 <p>В статті проаналізовані особливості проведення національно-просвітницької роботи в середовищі полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, протягом червня 1916 – лютого 1917 рр. З моменту українізації табору (вересень 1915 р.) вона велась заходами членів Просвітнього відділу СВУ, а з травня 1916 р. – після створення Просвітньої громади ім. М. Драгоманова – перейшла до сфери відповідальності її членів з числа полонених. Завдяки приїзду групи українських активістів з табору Фрайштадт (Австро-Угорщина) стало можливим організувати щоденне проведення занять у таборовій народній школі грамоти та стале функціонування всіх освітніх курсів. <br>Громада дбала про забезпеченість школи вчительським складом з числа самих полонених, разом з тим дуже важливою була й участь у викладацькій роботі цивільних членів Просвітнього відділу СВУ – просвітян з гімназійною або університетською освітою. Крім того, члени Просвітньої громади готували скликання загальнотаборових зборів (вічей), призначали референтів для культурно-освітньої роботи в окремих блоках табору, опікувались таборовою бібліотекою. В рамках Громади діяв учительський гурток, члени якого мали можливість вдосконалювати свої професійні компетенції на спеціальних семінарах, які час від часу скликались у таборі. <br>З огляду на те, що в складі товаристві об’єдналася найсвідоміша та найактивніша частина полонених, члени Просвітньої громади справляли вирішальний вплив на всі сторони культурно-освітнього і національно-організаційного життя у таборі. Крім того, громадівці активно долучались й до активізації просвітнього життя полонених, які перебували у складі робітничих команд поза табором. Значною мірою завдяки їх зусиллям стало можливим національно освідомити значну кількість полонених українців, які пізніше увійшли до лав «Синьожупанної» дивізії, взявши діяльну участь у боротьбі за українську державність.</p> Ігор Срібняк Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 16 28 10.28925/2312-5829.2021.2.2 СОМАТИЧНІ РУХИ ЯК КОНЦЕПТ У СУЧАСНІЙ ПАРАДИГМІ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/806 <p>Сфера соматичного виховання, яка є невід’ємним складником сучасної системи гуманітарних знань на Заході, зовсім не відображена в українській педагогіці і має фрагментарне висвітлення в українській науці на сьогодні. Швидкоплинний світ вимагає від людини такої ж миттєвої адаптації, нових умінь і навичок у відповідь на модерні виклики. Постає гостра необхідність у сучасних підходах до відновлення здоров’я, покращення функціонування, розвитку усвідомлення. Стратегічна ціль представленого дослідження полягає у спрямуванні уваги наукової спільноти на нову для України галузь знань і доведенні значущості сфери соматичного виховання.<br />Наукові пошуки, які, в умовах сьогодення, мають на меті покращувати якість життя, збільшувати строк активного довголіття завжди будуть актуальними.<br />Щоб досягати поставлених цілей людина має розвивати широту і різноманітність моторної пам’яті, здатність регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів, зберігати статичну і динамічну рівновагу, розслабляти м’язи, що не беруть участі у роботі в даний момент часу та ін. В парадигмі соматичного виховання є свої засоби, які спроможні фахово вирішувати подібні завдання.<br />Також потребує вивчення поняття «соматичні рухи», яке є базовим концептом соматичного виховання. Ефективність використання цього засобу повністю залежить від здатності людини усвідомлювати. Саме роль усвідомлення в процесі соматичного виховання є однією з цілей даного дослідження. Традиційно в галузі фізичної культури і спорту автори вивчають вплив засобів фізичного виховання на фізичні можливості і здібності людини, маючи на увазі зовнішні фактори. Зрідка йдеться про внутрішній світ людини, його категорії, які дійсно є вирішальними у процесі фізичного і ментального вдосконалення. Один із кращих учнів Моше Фельденкрайза - Йоханан Ріверант в книзі "Acquiring the Feldenkrais profession", за якою дотепер навчають практиків методу Фельденкрайза (FM) в Тель-Авіві, приділяв значну увагу саме психічній складовій процесу розвитку рухових можливостей. Описуючи цілі та засоби методу, він зазначав, що "сама ідея діяти по-іншому залежить від наших потреб і від нашої допитливості. Але це також визначально залежить від сенсорного зворотного зв'язку".</p> Юрій Волощенко Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 29 44 10.28925/2312-5829.2021.2.3 ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЗАСОБІВ У ЗМІСТІ ДИСЦИПЛІНИ «ІНШОМОВНА ОСВІТА: ІНОЗЕМНА МОВА З МЕТОДИКОЮ НАВЧАННЯ» https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/837 <p>У статті описано експериментальне дослідження, метою якого було визначення ефективності застосування медіазасобів у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи на прикладі навчальної дисципліни «Іншомовна освіта: іноземна мова з методикою навчання». Поняття «медіазасоби» розглянуто як предмети, обладнання та матеріали, які забезпечують функціонування медіа-інформаційного простору у формі аудіальних, візуальних, аудіо-візуальних повідомлень та виокремлюються викладачем для організації активного процесу навчання іноземної мови. Зазначено, що вибір медіазасобів відбувався відповідно до практичних цілей навчальних занять. Проаналізовано процесуальну та результативну складові констатувального та формувального етапів експерименту. Звернуто увагу, що розроблений діагностичний інструментарій дозволив провести діагностичне тестування, визначити недостатньо сформовану іншомовну комунікативну компетентність майбутніх учителів початкової школи та актуалізувати проведення формувального експерименту з метою перевірки ефективності застосування медіазасобів у навчанні іноземної мови. Зазначено, що було оновлено зміст навчальної дисципліни темами, питаннями, які пов’язані з аналізом, оцінюванням та використанням медіазасобів різного типу, що сприяло використанню сучасних методів та технологій навчання. Проаналізовано також комплексне опитування студентів щодо їхнього усвідомлення впливу медіазасобів на ефективність вивчення іноземної мови та формування їхніх медійних навичок. Продемонстровано динаміку рівнів сформованості іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що також вплинуло на підвищення якості навчальних досягнень студентів. Встановлено продуктивність та ефективність використання медіазасобів у процесі іншомовної підготовки майбутніх педагогів.</p> Лада Петрик Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 161 184 10.28925/2312-5829.2021.2.12 ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЯК ШЛЯХ ДО ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/802 <p>У статті проаналізовано вплив цифровізації освіти на трансформацію професійної компетентності соціального педагога; проаналізовано стан використання освітніх інтернет-ресурсів у професійній діяльності соціальних педагогів; обґрунтовано потребу у підвищенні рівня цифрової компетентності як складової професійної компетентності соціальних педагогів; запропоновано використання цифрових інструментів в якості практичного інструментарію соціальних педагогів; наведено короткий огляд цифрових інструментів, які будуть корисними в роботі соціального педагога; презентовано структуру тренінгового курсу “Використання інтернет-ресурсів у роботі соціального педагога”, який має практичну спрямованість; для реалізації розробленого курсу рекомендовано використання платформи Google Classroom, що дає можливість поєднувати традиційні та інноваційні форми і методи навчання, що особливо важливо в умовах запровадження дистанційної та змішаної форм навчання; наведено результати апробації розробленого курсу, які дають підстави стверджувати доцільність використання курсу з метою професійного зростання соціальних педагогів, зокрема для формування готовності соціального педагога до ширшого впровадження цифрових інструментів у професійній діяльності.</p> Олеся Власій Ольга Дудка Надія Іваночко Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 185 204 10.28925/2312-5829.2021.2.13 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРЕВАГИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/843 <p>У статті висвітлено проблему дистанційного навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Акцентовано увагу на його особливостях та перевагах, описано перспективи. Зазначено, що дистанцiйне навчання – це форма навчання, що базується на використанні широкого спектра традиційних і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, якi на рiзних етапах освітнього процесу забезпечують iнтерактивну взаємодію вчителя й учнів, учнів між собою та самостiйну роботу кожного з матерiалами iнформацiйної мережi. Наголошено, що обов’язковою частиною освітнього процесу в умовах навчання з використанням дистанційних технологій є комунікація педагога з кожним учнем. Уточнено, що з учнями, які з певної причини не можуть виходити на зв’язок синхронно, учитель має домовитися про інший формат комунікації. Підкреслено, що крім забезпечення комунікації, використання дистанційних технологій розв’язує проблему індивідуального підходу до учнів, а також допомагає уникнути інформаційного перевантаження. Подано систему різнорівневих вправ і завдань, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу в умовах дистанційного навчання. Зауважено, що актуальним напрямом подальших досліджень є аналіз стану дистанційної освіти в Україні, теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних принципів розробки та використання елементів дистанційних технологій, зокрема у вивченні української мови.</p> Наталія Дика Олександра Глазова Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 205 220 10.28925/2312-5829.2021.2.14 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/824 <p>У статті з огляду на сучасний стан розвитку вищої освіти та науки зазначено особливості впровадження принципів академічної доброчесності в структури закладів вищої освіти. На підставі вивчення нормативних документів (закони України «Про освіту», «Про вищу освіту»), Рекомендацій для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності, затверджених Рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Листа МОН України «Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти» уточнено сутність поняття «академічна доброчесність», її основне покликання, особливості дотримання та застосунку в освітній та науковій діяльності всіх учасників освітнього процесу. <br />На прикладі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди виявлено, що заклади вищої освіти, керуючись зазначеними вище законами та рекомендаціями, діють за власними принципами академічної доброчесності з огляду на особливості діяльності ЗВО, його специфіку, напрями підготовки майбутніх фахівців та здійснення наукової діяльності. Розкрито приклад університетської системи забезпечення принципів академічної доброчесності та етики академічних взаємовідносин, яка складається з п’яти складників: нормативної бази, інформаційної бази, структурних підрозділів та уповноважених комісій, інструментів упровадження та контролю. Зазначено про створення подібної системи на підставі Рекомендацій для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності, затверджених Рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Проаналізовано діяльність окремих структурних ланок закладу освіти з реалізації принципів академічної доброчесності. <br />Запропоновано низку перспективних шляхів реалізації принципів академічної доброчесності в закладах вищої освіти. Серед них розроблення нормативних документів ЗВО, інформаційних матеріалів, банерів, методичних інструкцій, підготовка роликів, проведення науково-популярних заходів тощо.</p> Ольга Башкір Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 77 90 10.28925/2312-5829.2021.2.6 ДО ПИТАННЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/808 <p>Статтю присвячено розгляду проблем, що стосуються іншомовної підготовки в системі неперервної освіти. Дано визначення неперервної освіти згідно документів ЮНЕСКО. Виділено переваги безперервного навчання та труднощі, які належить враховувати в освітньому процесі дорослих. Акцентовано увагу на принципах неперервної освіти та завданнях, які потрібно вирішити у контексті їх реалізації. Аналізується важливість іншомовної підготовки з метою формування іншомовної комунікативної компетентності та роль іноземної мови як інструменту пізнання та здобуття знань. Установлено, що іноземна мова є важливим компонентом професійної підготовки фахівців будь-якої галузі знань. Запропоновано комбінування методів розвитку критичного та креативного мислення, кооперативного навчання, проблемного, проєктного методів як ефективних для формування іншомовної комунікативної компетентності дорослих. Підкреслюється важливість наступності між етапами оволодіння іноземною мовою та використання формувального оцінювання попередньої системи знань. Запропоновано стратегії «ІНСЕРТ», «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», створення ментальних карт для встановлення зв’язку з попередніми та здобутими знаннями, для визначення перспектив в іншомовній підготовці.</p> Наталія Лашук Лідія Гречок Світлана Кормільцина Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 91 104 10.28925/2312-5829.2021.2.7 НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/803 <p>Статтю присвячено проблемі ефективного впровадження надсучасних освітніх технологій в навчальний процес в контексті суттєвих модифікацій і змін в галузі вітчизняної освіти. У розвідці розглянуто ключові аспекти формування мовної особистості іноземного студента-медика, його мовної, мовленнєвої, комунікативної й соціокультурної компетентностей шляхом раціонального використання освітньої інноватики й актуального інформаційного і технічного забезпечення навчального процесу. Авторами зауважено про важливість і своєчасність омовлених новацій та осучаснених педагогічних методів і методик для активізації студентської активності, послідовності в навчанні, а також для розкриття їхнього внутрішнього потенціалу, саморозвитку, стимуляції пошукової активності, систематизації навчальної діяльності й упорядкування набутих раніше знань. Дослідниками зауважено про ефективність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вишівський навчальний процес. Крім цього, у праці вказано на переваги педагогічної інноватики у порівнянні з традиційними методами подачі навчальної інформації. Проінтерпретовано й систематизовано окремі теоретичні зауваги щодо суті і специфіки досліджуваної педагогічної технології. У розвідці також витлумачено термін<em> інтелектуальна (ментальна) карта</em>, наведено й проаналізовано узуальні особливості карт. Подано перелік комп’ютерних програм, які можна використовувати для створення індивідуальних ментальних карт. Обґрунтовано доцільність та раціональність використання розглядуваної технології на заняттях з дисципліни «Українська мова як іноземна» в медичному виші. Подано й детально проаналізовано низку ментальних карт, які можна використовувати під час вивчення студентами-медиками навчального предмета «Українська мова як іноземна» (І курс, спеціальність «Медицина»).</p> Тетяна Лещенко Марина Жовнір Наталя Гринько Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 105 118 10.28925/2312-5829.2021.2.8 ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ТА ТРУДНОЩІВ ПИСЬМА У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/840 <p>У статті розглядається питання письма учнями на початковому етапі вивчення мови як найскладнішої мовної навички; яка була поставлена в центр дослідницької та викладацької діяльності протягом останніх десятиліть. Навичка письма разом із читанням – дві ключові навички; що формують контекст грамотності іноземною мовою; тоді як особливий акцент робиться на розробці та розширенні можливостей різних аспектів репертуару грамотності учнів навіть із раннього віку.<br>У цій роботі представлено багатовимірне дослідження; яке було розроблене та проведене для вивчення труднощів; з якими зустрічаються учні початкової школи при написанні грецьких текстів. Паралельно це дослідження мало на меті дослідити стратегії; які застосовували студенти протягом усіх фаз написання. З цією метою тридцять п’ять 10-річних учнів; які відвідували грецькі класи початкової освіти; взяли участь у цьому дослідженні протягом 2020 – 2021 навчального року. Учні проживали в місті Ларісі; в Центральній Греції. Дослідження з учнями було проведене зі згоди батьків. В інтерв’ю; з написання тексту; пропонувалося заповнити спеціально розроблені анкети; присвячені як труднощам письма студентів; так і стратегіям; які вони використовували до і після написання текстів грецькою мовою. Усі документи – співбесіди; протоколи записів – були розроблені та оброблені дослідником та зроблений багатогранний аналіз письма учнів.<br>Отримані висновки показали; що учні були ознайомлені зі своїми труднощами при написанні текстів грецькою мовою. Однак завдяки дослідженню було встановлено; що учні не використовують регулярно стратегії письма під час своєї письмової діяльності. Таким чином; автор статті подає пропозиції щодо подальших досліджень та освітньої практики в контексті початкової освіти.</p> Ісаак Пападопулос Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 119 129 10.28925/2312-5829.2021.2.9 ДЕАКТУАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/836 <p>У статті аналізуються основні причини деактуалізаціі вищої освіти в Україні на прикладі навчання іноземних мов. Авторами виділені чотири основні причини деактуалізаціі вищої освіти: складна соціально-економічна ситуація, викликана некомпетентною організацією виробничих сил української економіки, низька якість освітніх послуг, депопуляція українського населення і зменшення якісного викладацького складу, перманентне збільшення вартості вищої освіти. Для підтвердження своїх припущень ми провели інтерв’ювання студентів з різних куточків України, які вивчають іноземну мову. Ми опитали шість респондентів з різних університетів України на цю тему: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Горлівський інститут іноземних мов, Львівський національний університет імені Івана Франка, Київський національний лінгвістичний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» та Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Кожному респонденту дали ім’я (A-F), щоб зберегти їх анонімність. Ми представили результати інтерв’ю в цій статті. Студенти кажуть, що проблеми не завжди залежать від вишів, а найчастіше від особистих якостей студентів і викладачів або сучасних тенденцій на ринку праці. Ми дали кілька рекомендацій: навчальну програму необхідно скоригувати на користь основних предметів або навіть предметів, які зроблять випускників більш придатними для деяких посад, ніж людей без наукового ступеня; педагогічний склад повинен мати спеціальну педагогічну освіту для підвищення своєї педагогічної майстерності; університети повинні наймати носіїв мов, які викладаються; університетам необхідно розробити такі навчальні програми, які зроблять їх випускників більш привабливими кандидатами на ринку праці. Головний висновок повинен бути таким: система вищої освіти повинна йти в ногу з часом і змінюватися в залежності від ринку праці, переконань студентів і сучасних тенденцій у науці та технологіях.</p> Олексій Наливайко Олена Калістова Данило Поляков Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 130 143 10.28925/2312-5829.2021.2.10 ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/821 <p>У статті представлені результати теоретичного опрацювання нормативних документів дошкільної освіти України та країн Європейського Союзу, вивчено думку авторитетних учених з питання програмного забезпечення дошкільної освіти України. Закцентувано увагу на тому, що якісний розвиток дітей дошкільного віку залежить від можливості педагогів забезпечити індивідуальний розвиток кожної дитини, тому питання створення якісної програми освіти особливо актуальне. На основі аналізу дискусійних питань пов’язаних з програмним забезпеченням закладів дошкільної освіти, здійснено емпіричне дослідження обізнаності педагогів-практиків дошкільних закладів з різноманітністю освітніх програм для дошкільних закладів в Україні, правом їх вибору та створення власних. Розглянуто досвід Болгарії, Литви, Велико Британії, Швейцарії. Результати аналізу державних стандартів та програм дошкільної освіти показують, що існують спільні погляди на виховання дітей дошкільного віку в європейській освіті. У цій статті автори доводять важливість і необхідність можливості для вчителів створювати власні програми для розвитку дітей дошкільного віку.</p> <p>Ключові слова: вибір програм, державні стандарти дошкільної освіти, дошкільна освіта, комплексні програми, парціальні програми, програми для закладів дошкільної освіти.</p> <p>Аннотация. У статье представлены результаты теоретического исследования нормативных документов дошкольного образования Украины и стран Европейского Союза, изучено мнение авторитетных ученых по вопросу программного обеспечения дошкольного образования Украины. Закцентувано внимание на том, что качественное развитие детей дошкольного возраста зависит от возможности педагогов обеспечить индивидуальное развитие каждого ребенка, поэтому вопрос создания качественной программы образования особенно актуален. На основе анализа дискуссионных вопросов, связанных с программным обеспечением учреждений дошкольного образования, осуществлено эмпирическое исследование осведомленности педагогов-практиков дошкольных учреждений с разнообразием образовательных программ для дошкольных учреждений в Украине, правом их выбора и создания собственных. Рассмотрен опыт Болгарии, Литвы, Великобритании, Швейцарии. Результаты анализа государственных стандартов и программ дошкольного образования показывают, что существуют общие взгляды на воспитание детей дошкольного возраста в европейском образовании. В этой статье авторы доказывают важность и необходимость возможности для учителей создавать собственные программы для развития детей дошкольного возраста.</p> <p>Ключевые слова: выбор программ, государственных стандартов дошкольного образования, дошкольное образование, комплексные программы, парциальные программы, программы для учреждений дошкольного образования.</p> Олена Літіченкоo Олена Коваленко Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 221 235 10.28925/2312-5829.2021.2.15 УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/848 <p>У статті досліджується актуалізація проблеми процесу управління знаннями, що зумовлена необхідністю мобілізації наукової діяльності, практичного впровадження наукових результатів та підвищення якості вищої освіти. В новітніх умовах пандемічної кризи відбуваються суттєві зміни в організації культури управління знаннями та підвищення якості в сучасній системі вищої освіти. На перший план виходить ефективність дистанційного навчання та дистанційної організації вищої освіти. Це зумовлює необхідність вдосконалення моделей управління вищими навчальними закладами та зміни функцій ключових суб’єктів моделей управління. Досягнуто висновків про те, що сучасне управління знаннями в системі вищої освіти не може обмежуватися процесом створення знань, обміну знаннями та їх впровадження. Наразі система вищої освіти стикається з необхідністю вирішити проблему впливу культури управління знаннями на результати діяльності індивіда, групи та організації з метою покращення якості освіти. Культура управління знаннями тісно пов’язана з організаційною культурою вищих навчальних закладів. В межах системи вищої освіти можна спостерігати різну динаміку розвитку та взаємозв’язок між організаційною та інформаційною культурою. Цілі менеджменту якості в управлінні вищою освітою зазвичай виконуються низкою невеликих додаткових проєктів. Філософія загального управління якістю за своєю суттю є масштабною, надихаючою та всебічною, але її практичне впровадження здійснюється поетапно та послідовно. Результативні та довговічні зміни базуються на значній серії невеликих та досяжних проєктів.</p> Олександр Горбань Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 45 59 10.28925/2312-5829.2021.2.4 СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ АВТОНОМІЇ У ВІТЧИЗНЯНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/823 <p>У статті розглянуто впровадження університетської автономії, що дозволяє закладам вищої освіти бути незалежними, самостійними та відповідальними за якість освітніх послуг, які вони надають. Проаналізовано стан та інструменти впровадження організаційної автономії у закладах вищої освіти України. Встановлено, що закладам вищої освіти надано право: самостійно розробляти порядок обрання керівника, в межах чинного законодавства; визначати академічну структуру (наукові, навчально-наукові, науково-дослідні, науково-виробничі інститути, факультети, кафедри); створювати юридичні особи (формувати інноваційні структури, що забезпечуватимуть виконання його статутних завдань та впровадження інноваційних проектів); корегувати кількість зовнішніх представників у наглядових і вчених радах (зокрема залучення потенційних роботодавців до складу своїх керівних органів та до розробки й модернізації освітніх програм). У статті визначено заходи з розширення організаційної автономії у вітчизняних закладах вищої освіти: поширення децентралізації системи вищої освіти; розробка нормативно-правових актів для збільшення правового поля практичної діяльності університетів; припинення участі представників Міністерства освіти і науки України у виборах ректора; послаблення процедури участі у керівних органах представників громадянського суспільства та комерційних організацій. Визначено стан впровадження організаційної автономії в українських закладах вищої освіти через пристосування вітчизняної законодавчої бази з питань вищої освіти до показників оцінювання її рівня, визначених Асоціацією європейських університетів.</p> Оксана Власюк Тетяна Дараган Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2021-06-09 2021-06-09 33 2 60 76 10.28925/2312-5829.2021.2.5