Освітологічний дискурс
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal
<p><strong>Назва журналу</strong> Освітологічний дискурс</p> <p><strong>Абревіатура журналу </strong>OD</p> <p><strong>Видавець </strong><a href="https://kubg.edu.ua/">Київський столичний університет імені Бориса Грінченка</a></p> <p><strong>ISSN онлайнової версії 2312-5829</strong></p> <p> </p> <p><strong><span lang="UK">Короткий опис журналу</span></strong></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Проблематика:</span></strong><span lang="UK"> «Освітологічний дискурс» – наукове електронне видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження сфери освіти у відкритому доступі. Видання спрямовано на поширення досліджень з освітології. Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний та культурний розвиток суспільства.</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Фаховість:</span></strong><span lang="UK"> Наукове електронне видання <strong>«Освітологічний дискурс»</strong> включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з педагогічних наук (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</span></p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p><strong><span lang="UK">DOI: </span></strong><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2312-5829">10.28925/2312-5829</a></span></p> <p><strong><span lang="UK">Галузь знань:</span></strong><span lang="UK"> Освіта / Педагогіка</span></p> <p><strong><span lang="UK">Мова рукопису:</span></strong><span lang="UK"> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong><a href="https://kubg.edu.ua/"> Київський столичний університет імені Бориса Грінченка</a></span></p> <p><span lang="UK">Київський столичний університет імені Бориса Грінченка утворений 26 грудня 2023 року шляхом злиття Київського університету імені Бориса Грінченка і Муніципального закладу вищої освіти «Київської Академії мистецтв» та є їх правонаступником (на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2022 р. №4754/4795)</span></p> <p><span lang="UK"><br /><strong>Періодичність публікацій:</strong> 4 випуски на рік (березень, червень, вересень, грудень) <br /><strong>Рік заснування:</strong> 2010</span></p> <p> </p> <p><a href="https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/indexing">Інформація про індексування видання</a><strong> </strong></p>Київський столичний університет імені Бориса ГрінченкаГрінченкаuk-UAОсвітологічний дискурс2312-5829Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції <a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/3.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License</a>, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.Особливості адаптування навчальних завдань з української мови для учнів середнього шкільного віку з порушенням мовлення
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1045
<p><em>Стаття присвячена проблемам адаптування навчальних матеріалів з української мови для дітей середнього шкільного віку з порушенням мовлення. Адаптування навчальних матеріалів є досить важливим завданням як для асистентів вчителя, так і для самого вчителя, дитини. Діти, які перебувають на інклюзивному навчанні та мають порушення мовлення, зіштовхуються з такими ж потребами, як і інші учні. Відтак, опанування українською мовою на належному рівні буде слугувати успішному навчанню і життю дитини. Діти з особливими освітніми потребами є досить вразливими і правильне адаптування завдань та правильність викладання української мови для таких дітей може дати гарний результат для подальшого успішного навчання.</em></p>Роман ПавлюкІрина Даценко
Авторське право (c) 2024 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)20021710.28925/2312-5829.2023.414Специфіка підготовки інтелектуальної еліти у Республіці Сингапур
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1065
<p><em><span style="font-weight: 400;">У статті проаналізовано основні напрямки освітньої політики Сингапуру від початкової до вищої освіти. Представлено особливості підготовки й виховання інтелектуальної еліти країни. У статті висвітлено моделі навчання й виховання у Сингапурі на різних етапах освітнього шляху та їх роль у формуванні нового конкурентоспроможного покоління. Описано основні риси поточної системи: освітня система, яка пропонує різні типи шкіл і програм; навчальний план, який сприяє індивідуальному та міждисциплінарному навчанню; зміна ролі вчителів від просто трансляторів знань та інформації до менторів, які сприяють навчанню студентів через творчу та орієнтовану на студента діяльність. Описано основні критерії успішності сингапурської освітньої системи, а саме: високі освітні стандарти, розвиток і підтримка учнів та студентів на всіх етапах навчання, підготовка професіональних фахівців, меритократія. Підкреслено, що педагогічна освіта в Сингапурі розглядається як необхідна складова національної політика та інвестиція в майбутнє.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">У дослідженні визначено основні цілі сингапурської освітньої політики, включаючи підвищення рівня освіти нації, підготовки спроможного прошарку інтелектуальної еліти, створення сприятливого середовища для розвитку обдарованих студентів, та підтримку науково-дослідницької та інноваційної діяльності.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Методологія дослідження базувалася зборі інформації, аналізі документів, статистичних даних і спостереженнях у сфері освіти в Сингапурі, для докладного розгляду особливостей освітньої системи країни. Застосовувались методи узагальнення, індукції та дедукції, абстрагування, пошуку та порівняння.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Результати дослідження підтвердили успішність сингапурської освітньої системи в досягненні високих стандартів навчання та підготовці кваліфікованих фахівців, успішної інтелектуальної еліти. Система активно сприяє розвитку інтелектуальної еліти та забезпечує підтримку обдарованих студентів.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">На підставі цих результатів можна зробити висновок, що сингапурська освітня система служить прикладом ефективної моделі навчання та виховання, яка сприяє формуванню конкурентоспроможного покоління та розвитку країни. Дослідження вказує на важливість підтримки високих освітніх стандартів, важливості комплексності у освітніх реформах і інноваціях в освіті для досягнення успіху у сучасному світі.</span></em></p>Карина Чихаріна
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)21823310.28925/2312-5829.2023.412Професійний розвиток вчителів для забезпечення якісної природничо-математичної освіти в умовах війни в Україні
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1051
<p><em><span style="font-weight: 400;">Стаття висвітлює можливості і особливості професійного розвитку вчителів математики і природничих наук в умовах війни в Україні. Дослідження базується на аналізі результатів опитування більше ніж 200 вчителів міста Києва щодо забезпечення якісної природничо-математичної освіти в умовах війни. Результати дослідження окреслюють напрями професійного розвитку вчителів природничої, математичної галузей: запровадження STEM, психологічна підтримка учасників освітнього процесу, використання цифрових та дистанційних технологій навчання, теми з безпеки життєдіяльності, інклюзії, методики викладання в НУШ, в тому числі використання формувального оцінювання, виконання Державного стандарту базової середньої освіти. </span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">В умовах війни вчителі математики і природничих наук потребують програм професійного розвитку за дистанційною, очною і змішаною формою навчання та індивідуального коучингу. Цифрові технології можуть допомогти інтенсифікувати післядипломну педагогічну освіту, зробити її мобільною, різноманітною та адаптованою в умовах війни. Педагоги вважають, що якісну освіту можна забезпечити за умов необхідної наявності гаджетів, доступу до інтернет, електронних освітніх ресурсів, використання цифрових та дистанційних технологій, змішаного навчання, моніторингу навчальних досягнень та професійного розвитку вчителів і розвантаження навчальних програм. Більшість вчителів наголошують на погіршенні результатів навчання.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Аналіз інтерв'ю та опитування педагогів показав важливість запровадження індивідуальних траєкторій професійного розвитку вчителів, надання їм психолого-педагогічної підтримки, консультацій в системі післядипломної освіти</span></em><em><span style="font-weight: 400;">. У</span></em><em><span style="font-weight: 400;">загальнення напрямів професійного розвитку вчителів маже бути враховано в післядипломній педагогічній освіті для створення і оновлення освітніх програм підвищення кваліфікації.</span></em></p>Ірина Воротникова
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)72010.28925/2312-5829.2023.41Розвиток комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану: виклики та можливості
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1052
<p><em><span style="font-weight: 400;">Стаття зосереджується на важливості етикету комунікації та вмінь спілкуватися для вчителів, які працюють під час воєнного стану, адже в таких умовах вчителі стикаються з рядом викликів, які можуть впливати на ефективність освітнього процесу та психологічне благополуччя учнів. Розглянуто кілька ключових напрямків розвитку комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану. Перш за все, наголошується на важливості емоційного інтелекту, який допомагає вчителям розуміти і контролювати свої емоції, а також сприяє побудові емоційно здорових взаємин з учнями та колегами. Другим аспектом, який розглядається, є активне слухання. Вчителі повинні бути уважними слухачами, здатними почути й зрозуміти своїх співрозмовників. Це сприяє покращенню комунікації та встановленню ефективного діалогу. Уміння адаптуватися до нових умов та ситуацій є важливим для вчителів, особливо під час воєнного стану. Вони повинні бути гнучкими та вміти швидко прилаштовуватися до змін, щоб забезпечити неперервність освітнього процесу та надати підтримку учням у таких непростих умовах. Комунікативна культура вчителя повинна проявлятися не лише в навчальній аудиторії, але й у взаємодії в соціальному середовищі. Зазначається, що комунікація є основою професійно-педагогічної взаємодії, яка передбачає обмін інформацією між суб’єктами комунікації, а також засвоєння цінностей, знань та способів комунікативної діяльності. Розглянуто ключові напрямки розвитку комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану, що є важливою складовою процесу навчання, оскільки вона сприяє покращенню якості спілкування між учасниками освітнього процесу. Вчителі в умовах воєнного стану повинні зосередитися на розвитку емоційного інтелекту, активного слухання, ефективного вирішення конфліктів та адаптації до змін. У підсумку, пропонується напрями розвитку комунікативної культури вчителя в умовах воєнного стану. Розвиток цих навичок допоможе вчителям ефективно спілкуватися з учнями, колегами та іншими учасниками освітнього процесу, підтримати успішний навчальний процес та психологічне благополуччя учнів</span></em></p>Олена Пищик
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)213810.28925/2312-5829.2023.42Підвищення кваліфікації викладачів університетів з медіа та інформаційної грамотності: український контекст
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1053
<p><em><span style="font-weight: 400;">Нині медіа-інформаційна грамотність (МІГ) набула важливого значення в усьому світі й, зокрема, в Україні. Ефективним способом розвитку навичок МІГ громадян є добре підготовлені вчителі, оскільки вони допомагають орієнтуватися в інформаційному та кібер-просторі. На жаль, питанню підвищення кваліфікації з МІГ викладачів закладів вищої освіти приділяється недостатньо уваги. З огляду на це, автори поставили за мету дослідити особливості підвищення кваліфікації з розвитку МІГ навичок викладачів університетів в Україні.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Для з’ясування сучасного рівня МІГ викладачів ЗВО та їх потреби у спеціальному навчанні, зокрема підвищенні кваліфікації з МІГ було застосовано методологію якісного дослідження. Методологія включала кілька етапів: огляд літератури, підготовка запитань для інтерв’ю, спостереження та спілкування, взаємодія в професійних групах викладачів університету, проведення напів-структурованих інтерв’ю, аналіз отриманих даних і напрацювання низки рекомендацій.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Проаналізовано кілька термінів, які використовуються викладачами українських університетів для позначення концепту «медіа та інформаційна грамотність»: від «медіа освіта», «медіа компетентність», «медіа підготовка». Крім того, існують різні тлумачення терміну та різні характеристики медіаграмотної людини. В результаті проведення інтерв’ю з викладачами кількох українських університетів було з’ясовано, що рівень медіа та інформаційної грамотності більшості викладачів ЗВО, на їхню думку, є недостатнім, попри те, що вони усвідомлюють переваги МІГ як для особистого, так і для професійного розвитку. Як наслідок, більшість із них використовують ресурси МІГ в системах неформальної та інформальної освіти. Серйозним викликом для викладачів ЗВО стає відсутність відповідних медіа та інформаційних освітніх ресурсів українською мовою саме для викладачів закладів вищої освіти. Наявні методичні ресурси здебільшого розраховано на шкільних учителів. Результати дослідження дали підстави для висновку про нагальну потребу у проведенні спеціального МІГ навчання в межах курсів підвищеня кваліфікації для викладачів українських ЗВО та про необхідність розробки відповідних методичних ресурсів, орієнтованих на потреби вищої освіти. Авторами було розроблено набір рекомендацій на трьох рівнях (національному, інституційному та індивідуальному) для подолання викликів та задоволення МІГ потреб викладачів.</span></em></p>Світлана БабушкоМирослава СоловейЛюдмила Соловей
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)395410.28925/2312-5829.2023.43Критеріально-рівнева характеристика сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1066
<p><em><span style="font-weight: 400;">У статті здійснено критеріально-рівневу характеристику сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано, що виступає індикатором досконалої інструментально-виконавської підготовки здобувачів вищої мистецької освіти. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та синтезу, на основі яких було визначено й обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано у закладах вищої освіти. Розкриваються шляхи педагогічного діагностування сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано. Подається характеристика критеріїв та показників сформованості даного феномену. Окреслено рівні сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано, а саме: креативний, компетентний, нормативний, адаптивний. Обґрунтовано методики вимірювання представлених у дослідженні показників сформованості виконавської культури у майбутніх викладачів фортепіано на кожному етапі констатувального експерименту. Умовне визначення критеріїв, показників, рівнів і методів сформованості виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано дозволяє оцінити стан досліджуваної якості магістрантів у процесі констатувального експерименту, а також створити надійне підґрунтя для організації подальшої науково-дослідної роботи щодо модернізацію шляхів педагогічного супроводу процесом виконавсько-інструментальної підготовки здобувачів вищої мистецької освіти з метою формування у магістрантів виконавської культури.</span></em></p>Алла Михалюк
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)556810.28925/2312-5829.2023.413Інтеграція технологій доповненої та віртуальної реальності з адаптивними системами навчання: аналіз концептуальних моделей
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1054
<p><em><span style="font-weight: 400;">Технології доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності все частіше використовуються в освіті для створення інтерактивного та захоплюючого досвіду навчання. Проте, більшість додатків не використовують повною мірою потенціал технологій AR/VR для адаптивного та персоналізованого навчання. Ця стаття аналізує п'ять нещодавно запропонованих концептуальних моделей, які інтегрують адаптивні методики в освітні системи AR/VR, щоб визначити їх основні компоненти та можливості.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Всі проаналізовані моделі включають профіль користувача, сховище контенту, дані про взаємодію, представлення середовища та компоненти пристроїв. Збирається детальна інформація про користувача, включаючи демографічні дані, рівень знань, когнітивні характеристики, сенсорно-моторні здібності та емоційно-мотиваційні чинники. Це дозволяє адаптувати контент AR/VR до індивідуальних потреб, стилів та станів здобувачів вищої освіти.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">У всіх моделях було визначено два ключові компоненти впливу на адаптацію - середовище та механізм адаптації користувача на основі моделі користувача. Додаткові компоненти залежать від рівня обслуговування та особливостей пристрою. Для мобільних додатків хмарні обчислення дозволяють оптимізувати обробку даних про об'єкти, місце розташування та людину.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">У дослідженні визначено, що ці моделі забезпечують ґрунтовну концептуальну основу для адаптивних систем навчання AR/VR. Проте, необхідні подальші дослідження для розробки універсальної структури з урахуванням специфіки предметної області. Слід застосовувати онтологічний підхід, щоб дозволити адаптацію для конкретних освітніх контекстів. Це могло б значно покращити стан адаптивних систем навчання AR/VR.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Існуючі концептуальні моделі включають багатообіцяючі методики, але не мають цілісних структур, адаптованих до освітніх галузей. Розробка таких структур є важливою для просування досліджень та практики адаптивного навчання AR/VR. Представлений аналіз та результати закладають фундамент для майбутніх досліджень у проектуванні та оцінці адаптивних освітніх систем AR/VR.</span></em></p>Владислав Круглик
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)698210.28925/2312-5829.2023.44Використання методу аналізу ієрархій при виборі онлайн-курсу з інформаційної гігієни
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1057
<p><em><span style="font-weight: 400;">У статті розглянуто використання методу аналізу ієрархій (Аnalytic Hierarchy Process</span></em><strong><em>)</em></strong><em><span style="font-weight: 400;"> Томаса Сааті для прийняття рішення щодо вибору онлайн курсу неформальної освіти. Показано значущість проблеми вибору серед альтернатив і остаточного прийняття рішення у педагогічній сфері. Обґрунтована простота, зручність і універсальність методу. Розглянуто застосування методу у поставленій задачі: вибір онлайн курсу з інформаційної гігієни (інфомедійної грамотності) для здобувачів вищої освіти серед трьох запропонованих на онлайн-платформах неформальної освіти.</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Детально описано етапи методу і їх реалізація у електронній таблиці. Перший етап - моделювання проблеми вибору онлайн-курсу як ієрархії, що містить мету прийняття рішення, альтернативи для її досягнення та критерії оцінки альтернатив. На цьому етапі була сформована мета «Формування інформаційної гігієни (інфомедійної грамотності) здобувачів вищої освіти», визначені і описані п’ять критеріїв для прийняття рішення щодо курсу з і обрано 3 альтернативні онлайн-курси. Серед критеріїв: розуміння, як працюють медіа (К</span></em><em><span style="font-weight: 400;">1</span></em><em><span style="font-weight: 400;">); критичне мислення (К</span></em><em><span style="font-weight: 400;">2</span></em><em><span style="font-weight: 400;">); фактчекінг (К</span></em><em><span style="font-weight: 400;">3</span></em><em><span style="font-weight: 400;">); соціальна поведінка (К</span></em><em><span style="font-weight: 400;">4</span></em><em><span style="font-weight: 400;">); емоційно-психологічна стійкість (К</span></em><em><span style="font-weight: 400;">5</span></em><em><span style="font-weight: 400;">). Другий етап - встановлення пріоритетів через серію попарних порівнянь. Створена таблиця попарних порівнянь, визначені локальні пріоритети для критеріїв п’яти критеріїв, оцінені індекси їх узгодженості. </span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;"> Третій етап - аналіз пріоритетів альтернативних курсів. Визначення пріоритетності альтернативних курсів відбувалось за аналогічною методикою. Розраховані максимальні значення векторів пріоритетів для критеріїв, оцінені відношення узгодженості. У результаті проведених розрахунків було обрано курс з найбільшим значенням пріоритету –альтернатива А</span></em><em><span style="font-weight: 400;">1</span></em><em><span style="font-weight: 400;"> (курс «Медіаграмотність: практичні навички», опублікований на онлайн-платформі громадського проєкту масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus»).</span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Доведено значущість методу для педагогів, що мають труднощі з вибором курсу, окреслені перспективи подальших розвідок, як-то популяризація методу і розробка програмного застосунку для автоматизації розрахунків при прийнятті рішень.</span></em></p>Юлія Руденко
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)839510.28925/2312-5829.2023.45Цифровий сторітелінг у позакласній роботі з біології
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1058
<p><em><span style="font-weight: 400;">Стаття присвячена актуальним питанням позакласної роботи із використанням цифрового сторітелінгу. Метою статті є визначити доцільність використання цифрового сторітелінгу у позакласній роботі з біології. Сучасний учитель біології сьогодні має забезпечити здобувачів освіти предметними знаннями, необхідними для усвідомлення науково-природничої картини світу, формуванням компетентного ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих людей, екологічно відповідальної поведінки у природі та вирішення проблем життєдіяльності. При цьому предмет вивчення біології відрізняється різноманітністю і динамічністю, що обумовлює насичену навчальну програму та постійне зростання об’ємів інформації, призначених для засвоєння, і вимагає нових підходів не тільки до класної, а й позакласної роботи. </span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">У статті підкреслено, що вдале поєднання традиційних методів навчання і інформаційно-комунікаційних технологій з урахуванням їх дидактичних переваг можуть суттєво збагатити та урізноманітнити зміст позакласних занять з біології. Одним із таких шляхів може стати застосування технології цифрового сторітелінгу, яка дедалі активніше використовується вітчизняними педагогами. Окреслено основні вимоги до підготовки і планування позакласної роботи з біології із застосуванням цифрового сторітелінгу. Визначені платформи та додатки, які можуть бути використаними як інструмент цифрового сторітелінгу. Запропоновані приклади для різних класів базової школи, що може слугувати базою для подальшого розвитку позакласної роботи у вчителя біології сучасності. </span></em></p> <p><em><span style="font-weight: 400;">Наведено широкий аналіз вітчизняних та зарубіжних дослідників, які зазначають, що цифровий сторітелінг як педагогічний інструмент, сприяє розширенню пізнавальних і комунікаційних можливостей учнів, активізує увагу і пам’ять, сприяє індивідуалізації навчання, пізнавальній самостійності, розвиває вміння творчо і креативно мислити,</span></em> <em><span style="font-weight: 400;">забезпечує дружні, колективні відносини та може бути використаний у роботі з учнями різних вікових груп. </span></em></p>Любов Франчук-КриваСвітлана Гвоздій
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)9610910.28925/2312-5829.2023.46Можливості метавсесвіту для освіти: ретроспективний аналіз розвитку технологій
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1060
<p><em><span style="font-weight: 400;">Швидкий розвиток технологій сьогодні змінює структуру бізнесу і виробництва. Вже сьогодні побудова економіки, що ґрунтується на аналізі великих даних, автоматизації, роботизації, інтернеті речей, штучному інтелекті, іммерсивних технологіях та блокчейні, ставить нові вимоги до кваліфікації фахівців, суттєво змінює сутність певних спеціальностей та стимулює виникнення нових професій. Поступова інтеграція даних технологій, їх подальший розвиток та очікування нових технічних проривів у найближчі роки відкриває нові перспективи та дозволяє розробляти концептуальне бачення реальності майбутнього, яка буде певним поєднанням фізичного та віртуального світів. Важливим є розуміння сучасного стану технологій, які є підґрунтям для побудови нової реальності метавсесвіту. Для цього було проведено аналіз публікацій у наукометричній базі Scopus та медіа, присвячених досвіду впровадження певних технологій. Проведене дослідження дозволило визначити, що на сьогодні не існує повноцінної реалізації концепції метавсесвіту. Однак, важливим для її розуміння та передбачення тенденцій розвитку суспільства в умовах метавсесвіту є аналіз сучасного рівня розвитку технологій, що є базою для розвитку метавсесвіту, їх взаємозв’язку, ступеня зацікавленості бізнесу і влади різних країн, що виражається у значних інвестиціях у створення метавсесвіту. Все це дає підстави для очікування появи робочого прототипу, що буде використовуватись для спілкування, ведення бізнесу, надання/отримання послуг, у тому числі й освітніх. </span></em></p>Наталія Кушнір
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)11012910.28925/2312-5829.2023.47Цифровізація освіти в медичному університеті: фактори трансформації
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1061
<p><em>Пандемія COVID-19 спровокувала раптовий перехід на дистанційне навчання та інтенсивний розвиток цифрового середовища університетів в Україні, який, фактично, продовжується на теперішній час. Розглядаючи широку і стійку систему впровадження цифрових технологій в національну охорону здоров’я, існує потреба в дослідженні цифровізації освіти в закладах вищої медичної освіти, та оцінити, успішним є процес формування інноваційної інфраструктури сучасного університету, та спектр можливих досліджень швидкого впровадження цифрової освіти. У статті досліджується досвід організації дистанційного навчання, що регламентується нормативними документами, умови формування компонентів електронно-цифрової інфраструктури в сучасному університеті; вивчення спектра можливих наслідків застосування цифрової освіти у закладах вищої медичної освіти. Проаналізовано поняття «цифрова освіта» та «цифрова компетентність», «цифрові медичні технології». Розглядається освітній процес, а саме онлайн-курси та дистанційні освітні технології, освітні ресурси, віртуальна цифрова бібліотека. Проаналізовано впровадження освітніх дисциплін з медицини з використанням віртуальних симуляторів та доповненої реальності. Розглянуті питання організаційно-управлінської сфери у медичному університеті. Проаналізовані деякі добавки, а саме, цифровий кампус, електронний студентський сертифікат, цифровий диплом, цифровий слід здобувача вищої освіти, цифрове портфоліо викладача та ін. Розглядається іміджеве позиціонування медичного університету, а саме, університетський сайт, цифрова трансформація процесів профорієнтації та працевлаштування; створення центру компетентностей в університеті як бази для підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу на основі концепції безперервної освіти. Проаналізовано позитивні та негативні соціальні ефекти використання цифрових технологій в освітньому середовищі.</em></p>Лілія БатюкОксана Жерновнікова
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)13015310.28925/2312-5829.2023.48Методика підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників стрільбі з використанням моделювання психологічних факторів бою
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1062
<p><em><span style="font-weight: 400;">У статті представлено методику навчання майбутніх офіцерів-прикордонників стрільбі з використанням прийомів моделювання психологічних факторів бою, яка успішно застосована для практичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у Національній академії Державної прикордонної служби України. Кафедра стрілецької підготовки Академії в рамках професійної підготовки прикордонників розпочала організовувати заняття зі стрільби з імітацією психологічного фактору бою, які зосереджуються на психологічних, фізичних і тактичних здібностях майбутніх прикордонників, що дозволяє їм усвідомити важливість підготовки зі стрільби у складі військової частини. Застосування моделювання психологічних факторів бою під час відпрацювання бойових стрільб виявилося ефективним для моделювання бойової обстановки та дії вогню противника. Підготовку стрільб особового складу механізованого взводу за запропонованою методикою було організовано в трьох відділеннях, між відділеннями – синхронно, а всередині відділення – послідовно, що дозволило кожному курсанту відпрацювати тактичне завдання командиром відділення. механізованого взводу. При проведенні практичних занять за запропонованими методиками і прийомами викладачі застосовували єдину методику підготовки та проведення вогневої підготовки на навчальних об’єктах. Досвід, отриманий курсантами під час практичних занять з дисципліни «Вогнева підготовка», показав, що така підготовка підвищує рівень сформованості офіцерів-прикордонників щодо вирішення завдань з бойової стрільби зі стрілецької зброї, удосконалює їх індивідуальні навички, а також готовність до виконувати завдання зі стрільби в умовах сучасного бою, а також стимулювати пізнавальну діяльність майбутніх прикордонників. Таким чином, безперервна підготовка інструкторів, повне методичне і матеріально-технічне забезпечення та належна організація та якісне проведення практичних занять з використанням моделювання бойових психологічних факторів максимально підвищує рівень набутих знань і вмінь майбутніх офіцерів-прикордонників.</span></em></p>Сергій ЗаболотнийОлександр Олицький
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)15416810.28925/2312-5829.2023.49Стан сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі ВВНЗ
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1063
<p><em><span style="font-weight: 400;">У статті розглянуто певні особливості підготовки майбутніх офіцерів військової розвідки з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності, організації навчально-виховного процесу, концептуальних принципів їх підготовки у вищих військових навчальних закладах. З’ясовано стан сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах. Мета статті полягає в дослідженні стану сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах. У дослідженні, згідно з поставленими завданнями і перевіркою вихідних припущень, використовувались наступні методи дослідження, що взаємодоповнювали один одного: бесіди, аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації, інтерв’ювання, анкетування, тестування, діагностики для вивчення стану проблеми та констатації стану сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців. Результати. З’ясовано, що професійну підготовку майбутніх фахівців військової розвідки у вищому військовому навчальному закладі потребує подальшого коригування, виявлення організаційно-педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах, удосконалення інформаційно-освітнього середовища вищих військових навчальних закладах, удосконалення впровадження цифрових технологій в організацію освітнього процесу вищих військових навчальних закладах, розроблення навчально-методичних комплексів для підготовки майбутніх фахівців військової розвідки. Висновки. Таким чином, формування фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки має бути зорієнтованим на створення сприятливого інформаційно-освітнього середовища вищих військових навчальних закладах із упровадженням інформаційно-цифрового інструментарію, інтерактивних методів навчання, оновленням навчально-методичного забезпечення відповідно до вимог освітніх послуг у галузі військової освіти, удосконаленням педагогічно-психологічних підходів освітнього процесу на здобуття ґрунтовних фахових вмінь й практичних навичок до майбутньої професійної діяльності.</span></em></p>Ігор Шумков
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)16917910.28925/2312-5829.2023.410Змістовне наповнення структурних елементів ціннісно-деонтологічних компетенцій майбутніх фахівців з інформаційних технологій
https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/1064
<p><em><span style="font-weight: 400;">Сучасне інформаційне суспільство вимагає від майбутніх фахівців з інформаційних технологій не лише технічної експертизи, але й глибокого розуміння етичних та ціннісних аспектів їхньої професійної діяльності. Ця стаття присвячена дослідженню ціннісно-деонтологічних компетенцій у навчанні та</span></em> <em><span style="font-weight: 400;">підготовці майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Проведено аналіз важливості змістовного наповнення структурних елементів досліджуваних компетенцій: аксіологічної та деонтологічної для майбутніх фахівців з інформаційних технологій. У статті обговорюється необхідність включення етичних питань в програми підготовки фахівців з інформаційних технологій та змістовного розвитку її аспектів. Розглядається роль етики, професійної відповідальності та деонтології в роботі фахівців з інформаційних технологій у світлі зростаючого впливу технологій на суспільство. Деякі з ключових питань, які розглядаються у статті, включають: вплив технологій на суспільство і необхідність розуміння цього впливу майбутніми фахівцями з інформаційних технологій та значення ціннісних орієнтацій і професійної етики у роботі з даними та особистою інформацією користувачів. Обґрунтовано поняття «аксіологічне знання» та «деонтологічне занння», з’ясовано змістовне наповнення цих понять у структурі ціннісно-деонтологічних компетенцій майбутнього ІТ-фахівця. Виділено вплив базових цінностей особистості при вирішенні етичних конфліктів та прийняття відповідальних рішень в сфері інформаційних технологій. Обґрунтовано заходи щодо інтеграції ціннісно-деонтологічних аспектів у освітній процес для підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Ця стаття допомагає розуміти важливість розвитку не лише технічних, але й етичних компетенцій, базових цінностей у підготовці молодих </span></em><span style="font-weight: 400;">фахівців з інформаційних технологій</span><em><span style="font-weight: 400;">, сприяючи підвищенню їхньої професійної відповідальності та внесенню позитивного вкладу в розвиток інформаційного суспільства.</span></em></p>Ганна Шліхта
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0
2023-12-272023-12-274(43)18019910.28925/2312-5829.2023.411