Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal <p><strong>Назва журналу</strong> Освітологічний дискурс</p> <p><strong>Абревіатура журналу </strong>OD</p> <p><strong>Видавець </strong>Київський університет імені Бориса Грінченка</p> <p><strong>ISSN онлайнової версії 2312-5829</strong></p> <p> </p> <p><img style="caret-color: #000000; color: #000000; font-family: -webkit-standard; float: left; margin: 0px 5px;" src="https://od.kubg.edu.ua/public/site/images/oshurkevych/Освітологічнийдискурс1.jpg" alt="" /><strong><span lang="UK">Короткий опис журналу</span></strong></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Проблематика:</span></strong><span lang="UK"> «Освітологічний дискурс» – наукове електронне видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження сфери освіти у відкритому доступі. Видання спрямовано на поширення досліджень з освітології. Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний та культурний розвиток суспільства.</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Фаховість:</span></strong><span lang="UK"> Наукове електронне видання <strong>«Освітологічний дискурс»</strong> включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з педагогічних наук (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</span></p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p><strong><span lang="UK">DOI </span></strong><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2312-5829">https://doi.org/10.28925/2312-5829</a></span></p> <p><strong><span lang="UK">Галузь знань:</span></strong><span lang="UK"> Освіта / Педагогіка</span></p> <p><strong><span lang="UK">Мова рукопису:</span></strong><span lang="UK"> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong> <a href="http://kubg.edu.ua/">Київський університет імені Бориса Грінченка</a><br /><strong>Періодичність публікацій:</strong> 4 випуски на рік (лютий, травень, вересень, листопад) <br /><strong>Рік заснування:</strong> 2010</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Вартість публікації:</span></strong><span lang="UK"> 400 грн. за статтю / для співробітників Київського університету імені Бориса Грінченка - безкоштовно. Реквізити для оплати надсилаються автору після проходження процедури рецензування.</span></p> <p><a href="https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/indexing">Інформація про індексування видання</a><strong> </strong></p> uk-UA Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції <a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/3.0/deed.uk">Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License</a>, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі. od@kubg.edu.ua (Ханикіна Наталія Валентинівна) b.lomachynskyi@kubg.edu.ua (Ломачинський Богдан) Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 OJS 3.2.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ОРІЄНТИР НА СУЧАСНІСТЬ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/871 <p><em>У статті розглянуто питання фахової підготовки майбутніх дошкільних педагогів. На прикладі нового для спеціальності 012 Дошкільна освіта навчального курсу «Артосвіта дітей дошкільного віку» представлено можливості підвищення якості освіти й формування інформаційної культури здобувачів другого (магістерського) рівня підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснено аналіз сучасного стану проблеми й визначено протиріччя в процесі викладання фахових методик між наявним теоретичним підґрунтям фахової підготовки майбутніх викладачів і недостатнім рівнем сформованості фахової компетентності випускників, що частково пояснюється низьким рівнем мотивації значної частини студентів до роботи в закладах дошкільної освіти.</em></p> <p><em>Проаналізовано наукові дослідження, присвячені застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, визначенню рівнів готовності студентів до використання інформаційно-комунікаційних технологій та навичок педагога, який опанував інформаційно-комунікаційною компетентністю. </em></p> <p><em>У статті представлено результати дослідження рівнів сформованості мистецької компетентності магістрантів за мотиваційним, емоційним, інтелектуальним, діяльнісним критеріями та відповідними показниками; конкретизовано методи педагогічної діагностики. Розкрито принципи, методи й форми використання інформаційно-комунікаційних технологій у контексті навчальної дисципліни «Артосвіта дітей дошкільного віку». Показано кореляцію між формами й методами взаємодії викладача із здобувачами на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено чинники ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій: підвищення інтересу студентів до навчальної дисципліни, мотивація до самовдосконалення й саморозвитку, осучаснення контенту навчальних дисциплін інноваційними формами взаємодії, методами та прийомами формування відповідної фахової компетентності в майбутніх магістрів.</em></p> Ганна Бєлєнька, Олена Половіна, Інна Кондратець, Тетяна Шинкар Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/871 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У ДІАДІ «ВИКЛАДАЧ-СТУДЕНТ» В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/872 <p><em>У статті представлено результати анкетного опитування сучасних студентів,&nbsp; що стосуються їх освітніх потреб і очікувань в умовах вимушеного онлайн навчання, спричиненого пандемією С</em><em>OVID</em><em>-19. Узагальнення освітніх потреб та очікувань сучасних студентів, а також тенденцій, що характерні для них у навчанні, дозволили виявити спектр проблемних акцентів, які стосуються:&nbsp; координації та керування з боку викладачів процесом оволодіння студентами навчальним матеріалом; чинників, що підсилюють навчальну мотивацію студентів, а також чинників, що демотивують; потреб сучасних студентів щодо представлення навчального контенту; ставлення студентів до форм та методів навчання в контексті сучасних змін; зворотного зв’язку тощо.<strong>&nbsp;&nbsp; </strong>Дослідження виявило особливості взаємодії сучасних студентів з освітнім середовищем, їхні навчальні потреби та очікування: відкритість до нових форм та методів навчання, бажання висловлювати та проявляти свою позицію, прагнення до взаємодії та обміну думками, прагнення бути почутими з приводу очікуваного формату або подачі навчальної інформації,&nbsp; бажання робити те, що цікаво та мати простір для реалізації власного освітнього шляху. Сучасні студенти очікують від викладача інтерактивної подачі лекційного матеріалу, що має проблемний та пошуковий характер. Ґрунтуючись на результатах&nbsp; опитування, а також на сучасних тенденціях, що характерні для вищої освіти в умовах трансформаційних змін і вимушеного дистанційного навчання, спричиненого пандемією С</em><em>OVID</em><em>-19,&nbsp; окреслено шляхи оптимальної педагогічної взаємодії в діаді «викладач-студент». </em></p> Ярослава Шведова Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/872 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/873 <p><em>Стаття присвячена експериментальній перевірці особистісних особливостей професійної спрямованості педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти.</em></p> <p><em>У ході теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що розвиток професійної спрямованості педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти відбувається в тісному взаємозв’язку з професійним й особистісним розвитком самої особистості педагога. Завданнями емпіричного дослідження було: здійснити відбір психодіагностичних методик і тестів, які дозволять виокремити особливості професійної спрямованості педагогічних працівників; сформувати репрезентативну вибірку педагогічних працівників; провести діагностування респондентів, здійснити математичну обробку отриманих даних; описати взаємозв’язок особливостей, які впливають на професійну спрямованість у педагогічних працівників та інтерпретувати результати. Дослідно-експериментальна робота передбачала використання виключно адаптованих і стандартизованих методик і тестів. Це сприяло отриманню надійних та валідних результатів, які характеризують особливості професійної спрямованості педагогічних працівників. Доведено й експериментально підтверджено, що до основних особистісних особливостей професійної спрямованості педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти слід віднести внутрішню мотивацію, рівень емпатії, рівень самооцінки, рівень соціального самоконтролю. З’ясовано, що у професійній спрямованості&nbsp; педагогічних працівників слід виокремити мотиваційну, емпатичну та оцінювальну складові.&nbsp; Отримані результати емпіричного дослідження свідчать про доцільність організації спеціальної психолого-педагогічної роботи зі слухачами курсів підвищення кваліфікації в умовах післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на розвиток професійної спрямованості педагогічних працівників. У перспективі&nbsp; необхідно приділити увагу вивченню</em> <em>організаційно-педагогічних і психолого-педагогічних умов взаємозалежності педагогічної спрямованості та професійного розвитку педагогічного працівника.</em></p> Вікторія Наумова Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/873 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ОСОБЛИВОСТІ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ФЛЕШ-ІГОР https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/874 <p><em>У статті здійснено аналіз проблеми логіко-математичного розвитку старших дошкільників засобами флеш-ігор. Обґрунтована значимість математичної освіти відповідно до нових освітніх реалій: потреби імплементації </em><em>Концепції розвитку природничо-математичної освіти (</em><em>STEM</em><em>-освіти) та</em> <em>нової Концепції розвитку дошкільної освіти.</em></p> <p><em>Оскільки нині математика разом із інформатикою стає міждисциплінарним інструментарієм, а сучасні діти вільно почувають себе у світі інформаційних технологій, автори статті зазначають, що використання мережевих ресурсів доцільно спрямувати на користь освітнього процесу та забезпечення його якості.</em></p> <p><em>Одним із варіантів такого мережевого ресурсу є флеш-ігри - </em><em>ігрові інтерактивні платформи, що забезпечують оптимізацію ігрового процесу з метою розв’язання освітніх завдань.</em></p> <p><em>Схарактеризовано специфіку дослідно-експериментальної роботи,</em><em> що обіймала два напрями. У першому – освітньому – виокремлено І етап – пропедевтичний (критерії: абстрагування з показниками – вміння виокремлювати найбільш значущі характеристики об’єкта та вилучати несуттєві ознаки, де використовувалася флеш-гра; аналіз із показниками – вміння визначати взаємозв’язок предмета й об’єктів; зіставляти й аналізувати отримані дані; синтез із показниками – вміння дотримуватися законів логіки, будувати гіпотези і з’ясовувати наслідки міркувань;); ІІ етап – реалізаційний (критерії: класифікація з показниками – вміння виконувати логічні операції, свідомо їх аргументувати, формулювати підстави для класифікації об’єктів; серіація з показниками – вміння розкладати набір елементів у відповідності до встановлених між ними зв’язків; ІІ напрям – консультаційний: робота з педагогічним колективом та з батьками вихованців. </em></p> <p><em>Результативність здійсненої роботи виявлено за допомогою п’яти діагностичних методик, ретельно описаних у статті.</em></p> Ольга Полєвікова, Тетяна Швець Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/874 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ТВОРЧІСТЬ ТА ІННОВАЦІЯ: СУЧАСНИЙ КОНТЕНТ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/867 <p><em>У статті представлено сучасне наукове розуміння феноменів творчості та інновації з позицій різних галузей знань. Наголошено на актуальності даної проблематики з огляду на те, що основною домінантною ознакою прогресивного розвитку нашого часу виступає становлення інноваційної особистості, здатної до творення інновацій в усіх сферах своєї життєдіяльності. З’ясовано, що в сучасному науковому дискурсі феномен творчості виступає як процес діяльності, що характеризується певним результатом, в якому можна прослідкувати матеріальну або духовну цінність. Визначено, що важливою якістю особистості є креативність, яка розуміється як здатніть особистості до варіативності, гнучкості, ліквідності, стійкості, орієнтації на дії та може бути сформована завдяки створенню особливих умов в процесі навчання і виховання. Описано розуміння феномену інновації як процесу втілення нових ідей. Висвітлено сутність інновацій в освіті як процес творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого стану. У дослідженні використовувалися методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, аналізу та синтезу, що дало змогу виявити сутність понять «творчість» та «інновація» для осмислення їх сучасного контенту.</em></p> Алла Михалюк Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/867 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/868 <p><em>Стаття присвячена проблемам психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, а саме опису результатів емпіричного дослідження психологічної складової їх здоров’язбережувальної компетентності. Актуальність проблеми зумовлена браком знань у суспільстві щодо дієвих механізмів</em><em>&nbsp;</em><em>збереження, зміцнення </em><em>i</em><em> відновлення</em><em>&nbsp;</em><em>психічного здоров᾿я в умовах постійних фізичних та інтелектуальних перевантажень, стресів, соціальних негараздів, що підтверджується численними фактами наявності у багатьох людей нервових зривів та психосоматичних хвороб.</em> <em>У статті висвітлено кількісні та якісні результати емпіричного дослідження психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів за визначеними критеріями - когнітивним, мотиваційно-ціннісним, діяльнісним та рефлексивним. Охарактеризовані показники кожного з цих критеріїв, а також описаний використаний діагностичний інструментарій для їх вивчення. Встановлено, що опитані респонденти мають недостатньо високий рівень сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності за когнітивним та рефлексивним критеріями, що вказує на необхідність посиленої роботи з формування глибоких знань майбутніх педагогів щодо сутності поняття «психічне здоров’я» та вмінь рефлексувати власну поведінку з метою збереження та зміцнення власного психічного здоров’я та здоров’я дітей. На основі таких результатів були визначені основні шляхи та перспективи підвищення рівня сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів за когнітивним та рефлексивним критеріями у процесі вивчення курсу «Психологічна антропологія». Визначені також перспективи подальших досліджень, що полягають у пошуку конкретного змістового наповнення тем курсу відповідно до тих аспектів, які були визначені у процесі емпіричного дослідження як такі, що потребують коригування.</em></p> Інна Мельник Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/868 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/869 <p><em>Враховуючи важливість подолання дефіциту кадрів на ринку STEM, це&nbsp; дослідження має на меті представити аналіз гендерних характеристик, які впливають на вибір професії старшокласниками. Соціологічне опитування проводилось за допомогою онлайн-методу - опитування з використанням сервісу Google Forms. Вибірка дослідження складалася з 431 респондента –учня 11 класу&nbsp; (з яких 230 дівчат та 201 хлопець), які навчалися в експериментальних загальноосвітніх закладах Дніпропетровської області. Методологія охоплює такі аспекти, як знання учнів з математики та природничих наук; кар’єрні інтереси в контексті мотивації учнів до вивчення дисциплін STEM; знання старшокласників вимог до кар’єри STEM. &nbsp;<strong>&nbsp;</strong>Порівняння відповідей респондентів чоловічої та жіночої статі, уможливило проведення паралелей щодо гендерних відмінностей у галузі професійних уподобань опитаних учнів старших класів у контексті STEM-освіти. Таким чином, після проведення дослідження гендерних особливостей, що впливають на вибір професії в сферах STEM старшокласниками, можна говорити про наступне. Отримані результати показують, що між дівчатами та хлопцями існують незначні відмінності у зацікавленості природничо-математичними науками та технологічної освіти з перевагою на користь хлопчиків. Результати свідчать про те, що на вибір професії старшокласниками у галузі STEM впливає усвідомлення перспектив майбутньої кар’єри та впевненість у собі, що пов’язано з академічними успіхами учнів у математичній, науково-технічній освіті. Проведене дослідження є одним із пілотних&nbsp; в Україні. Для подальшого заглиблення у поставлену проблему потрібне проведення регресійного аналізу за кількома змінними, зокрема, дослідження взаємозв’язку між плануванням кар’єри у сфері </em><em>STEM</em><em> та типом проживанням учнів (мегаполіс, місто, селище, ОТГ) та аналізу </em><em>STEM</em><em>-преференцій, у прив’язці до академічної успішності хлопців та дівчат. </em></p> Оксана Бутурліна, Тетяна Лисоколенко, Сергій Довгаль Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/869 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ЯК ПЕРШОЧЕРГОВА СКЛАДОВА НАВЧАННЯ ГРІ НА ФОРТЕПІАНО https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/870 <p><em>В статті розглядається необхідність формування внутрішньої мотивації як однієї з найважливіших складових педагогічної діяльності в умовах викладання гри на фортепіано, що спирається на розвиток творчої індивідуальності учня і забезпечує сталість потреби в обміні емоційним досвідом. Налагодження подібної комунікації, опосередкованої художнім твором, «чуттєва тканина» якого є розгорнутою у часі, стосується&nbsp; безпосереднього оточення та циркуляції досвіду попередніх поколінь з невпинно оновлюваними враженнями учня-музиканта, що стикається зі світом класичної фортепіанної музики. На засадах глибокої внутрішньої зацікавленості, здатної переростати в захопленість процесом опанування інструменту, вибудовується особлива мова автокомунікації, чуйне ставлення до власних почуттів, що в подальшому знаходить своє віддзеркалення за допомогою музичної мови. Це сприяє підвищенню загального рівня рефлексивності й усвідомленості, а тому відбувається закономірний зсув фокусу на розвиток особистості учня в контексті вирішення нагальних проблем оволодіння грою на інструменті. Спрямованість на отримання задоволення від музикування постає запорукою якісного оволодіння навичками, необхідними для творчого самовираження. У роботі аналізуються дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Авторами надані рекомендації для підвищення рівня внутрішньої мотивації&nbsp; у процесі навчання грі на фортепіано. У роботі зроблено висновок, що основними факторами, які впливають на підвищення рівня внутрішньої мотивації, є побудова гармонійних&nbsp; відносин у процесі навчання. Для цього автори&nbsp; пропонують розширити спектр психолого-педагогічної підготовки вчителів музичного мистецтва на засадах вивчення сучасного стану психології та поведінки учнівської молоді, долучення цифрових засобів навчання у процес опанування фортепіано як умови зближення між різними поколіннями.&nbsp; </em></p> Анастасія Бондаренко, Олексій Наливайко Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/870 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ОСВІТНЯ ДИПЛОМАТІЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТВОРЧОГО СПІВРОБІТНИЦТВА https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/865 <p><em>Стаття присвячена проблемі розвитку освітньої дипломатії керівників закладів освіти засобами творчого співробітництва. Обґрунтовано основне завдання освітньої дипломатії щодо формування іміджу закладу освіти та міжособистісних стосунків всіх учасників освітнього процесу. Акцентовано увагу на комунікативній діяльності керівника закладу освіти як феномену та предмету педагогіки творчості; обґрунтовуються напрями творчості керівників закладів освіти; розглянуто теоретичний зміст понять «дипломатія», «комунікативна культура», «освітня дипломатія», «творчість»; проведено діагностування щодо готовності керівників та педагогів закладів освіти до розвитку освітньої дипломатії, як інструменту педагогіки творчості. Схарактеризовано дипломатичні якості керівника і педагогів закладу освіти, що надають можливість прояву власних творчих здібностей&nbsp; і характеристик, які спонукають до якісної переробки творчих потенцій, збагачують їх психічними новоутвореннями, досвідом творчої діяльності та творчими здібностями. </em></p> <p><em>Визначено напрям взаємодії між учасниками освітнього процесу на основі діалогу та підготовку керівників до створення психологічних і педагогічних умов щодо творчої освітньої діяльності учнів, із застосуванням освітньої дипломатії, методів і прийомів спілкування їх творчої активності. Педагогічна творчість займає особливе місце серед різних видів творчості, оскільки саме вона визначає вектори динамічного розвитку всіх творчих процесів людства. Особливість будь-якого комунікативного процесу, в результаті якого утворюється якісне нове, полягає в тому, що не тільки людина, творець впливає на результат власної творчості, а й сам предмет творчої взаємодії сприяє подальшому розвитку людини. Саме тому у процесі педагогічної взаємодії творчий розвиток керівників закладів освіти виступає як метою його діяльності, так і засобом творчого розвитку особистості самого керівника, підвищення його професійної компетентності і рівня комунікативної майстерності. Отже, творчість веде до професійної і особистісної самореалізації керівника в процесі управлінської діяльності.</em></p> Олена Пищик Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/865 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000 ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ КАДРОВОЇ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТУ: ВІТЧИЗНЯНІ ПРАКТИКИ https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/866 <p><em>У статті подано результати дослідження вітчизняних практик щодо прийому на вакантні посади викладачів в умовах університетської автономії. Прийняття Закону України «Про вищу освіту» (2014) розширює можливості університетської автономії, зокрема і в частині кадрової політики. Вивчення практик реалізації кадрової політики провідними вітчизняними університетами, зокрема Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова, Національним авіаційним університетом і Сумським державним університетом, дав змогу встановити, що конкурсний відбір кандидатів на зайняття вакантних посад викладачів передбачає 8 етапів, а саме видання наказу ректора університету про проведення конкурсного відбору на вакантну посаду; публікація оголошення про проведення конкурсного відбору; прийняття документів кандидатів; перевірка поданих кандидатами документів; розгляд документів конкурсною комісією; обговорення кандидатури на засіданні структурного підрозділу (кафедри, вченої ради факультету (навчально-наукового інституту), вченої ради університету, залежно від посади; обрання кандидата голосуванням Вченою радою університету (факультету) та рекомендація ректору щодо подальшого працевлаштування кандидатів; укладення контракту та видання наказу ректора про призначення (прийняття) на посаду та/або переривання трудових відносин з кандидатом, який не пройшов конкурсний відбір. На різних етапах конкурсного відбору у досліджуваних університетах виявлені певні відмінності, зокрема у вимогах до науково-педагогічного стажу претендентів, наявності публікацій у наукометричних базах, процедурі перевірки документів поданих на конкурс, розгляді документів конкурсною комісією, порядку обговорення кандидатур на засіданні структурного підрозділу тощо. </em></p> <p><em>На основі опитування викладачів щодо самостійного визначення університетом вимог до претендентів на посади встановлено неготовність запровадження цього інструменту кадрової автономії, оскільки близько половина респондентів висловили застороги щодо прозорості та відкритості його реалізації у вітчизняних університетах. </em></p> Юрій Cкиба Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/866 Thu, 30 Sep 2021 00:00:00 +0000