https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/feed Освітологічний дискурс 2020-09-29T07:00:18+00:00 Ханикіна Наталія Валентинівна od@kubg.edu.ua Open Journal Systems <p><strong>Назва журналу</strong> Освітологічний дискурс</p> <p><strong>Абревіатура журналу </strong>OD</p> <p><strong>Видавець </strong>Київський університет імені Бориса Грінченка</p> <p><strong>ISSN онлайнової версії 2312-5829</strong></p> <p> </p> <p><img style="caret-color: #000000; color: #000000; font-family: -webkit-standard; float: left; margin: 0px 5px;" src="https://od.kubg.edu.ua/public/site/images/oshurkevych/Освітологічнийдискурс1.jpg" alt="" /><strong><span lang="UK">Короткий опис журналу</span></strong></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Проблематика:</span></strong><span lang="UK"> «Освітологічний дискурс» – наукове електронне видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження сфери освіти у відкритому доступі. Видання спрямовано на поширення досліджень з освітології. Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний та культурний розвиток суспільства.</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Фаховість:</span></strong><span lang="UK"> Наукове електронне видання <strong>«Освітологічний дискурс»</strong> включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з педагогічних наук (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</span></p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p><strong><span lang="UK">DOI </span></strong><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2312-5829">https://doi.org/10.28925/2312-5829</a></span></p> <p><strong><span lang="UK">Галузь знань:</span></strong><span lang="UK"> Освіта / Педагогіка</span></p> <p><strong><span lang="UK">Мова рукопису:</span></strong><span lang="UK"> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong> <a href="http://kubg.edu.ua/">Київський університет імені Бориса Грінченка</a><br /><strong>Періодичність публікацій:</strong> 4 випуски на рік (лютий, травень, вересень, листопад) <br /><strong>Рік заснування:</strong> 2010</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Вартість публікації:</span></strong><span lang="UK"> 200 грн. за статтю / для співробітників Київського університету імені Бориса Грінченка - безкоштовно. Реквізити для оплати надсилаються автору після проходження процедури рецензування.</span></p> <p><a href="https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/indexing">Інформація про індексування видання</a><strong> </strong></p> https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/729 ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІ АСПЕКТИ ВІДЕОІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ 2020-09-26T17:04:22+00:00 Олександр Горбань o.horban@kubg.edu.ua Марія Малецька momaletska.iff19@kubg.edu.ua <p>У статті досліджується використання відеоігор в умовах онлайн-навчання. Підкреслюється, що в умовах світової кризи освіти і кризи в освіті високу актуальність здобувають нові форми та методи організації навчального процесу. Зазначається, що нові стратегії формування сучасного освітнього простору, засновані на залученні новітніх, перш за все цифрових, технологій та нові методичні, в тому числі ігрові, підходи до організації та змісту навчального процесу виявляють досить високу результативність у вирішенні проблем сучасної освіти. Суттєвим засобом підвищення мотивації студентів є застосування відеоігор в навчальному процесі. Аналізуються основні аспекти феномену відеогри, що актуалізують її використання в сучасній освіті. Розглянуті форми та методи залучення відеоігор у навчальний процес: гейміфікація як часткове застосування ігрових механік або повна трансформація навчального процесу в (відео)гру; навчання, засноване на грі (GBL - game-based learning) як використання окремих відеоігор в освіті для мотивації студентів та покращення засвоєння матеріалу; освітні відеоігри як окрема категорія ігор, що розроблені в першу чергу з освітньою метою та для яких розважально-мотиваційна функція є вторинною. Визначаються переваги та недоліки відеоігрової діяльності в межах кожної з форм в умовах онлайн-навчання. Автори актуалізують питання необхідності розробки та залучення повноцінних мультиплеєрних відеоігор, спрямованих не на доповнення навчального процесу, а на повну трансформацію онлайн-навчання. Зазначається, що такі відеоігри можуть бути середовищем для навчання та комунікації між викладачем та студентами, а також містити інформаційну базу, необхідну для засвоєння навчальної дисципліни. Зроблений висновок, що розробка повноцінної відеогри для онлайн-навчання у закладах вищої освіти здатна підвищити ефективність онлайн-освіти в цілому завдяки підвищенню мотивації та зацікавленості студентів у процесі навчання, надання їм додаткового досвіду, виходу на більш індивідуалізовану та більш гнучку траєкторію навчального процесу<br>у вищій школі.&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/747 СИЛАБУСИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 2020-09-29T07:00:18+00:00 Ніна Батечко batechko_n_@ukr.net Людмила Панталієнко wnyrk15@gmail.com <p><em>У статті автори розглядають сучасні підходи щодо формування змісту підготовки фахівців інженерних спеціальностей на прикладі моделювання силабусів навчальних дисциплін. </em></p> <p><em>Проведено порівняльний аналіз сучасних тенденцій щодо змісту фахової підготовки інженерних кадрів у закладах вищої технічної освіти України, країнах Західної Європи та КНР. Зазначено, що одним з основних недоліків вітчизняної вищої освіти все ще є її невідповідність вимогам ринку праці та відставання технічної підготовки від науково-технічного прогресу. Останнє спонукає до перегляду іншого стратегічного залучення підготовки – формування професійних компетентностей майбутніх фахівців, а відтак, формування нового змісту навчання майбутніх інженерів.</em></p> <p><em>Прикладом таких спроб є впровадження в освітній процес вищої школи силабусів навчальних дисциплін. Створення інформаційно-освітніх мереж глобалізувало цю проблему та призвело до потреби її усвідомлення на новому інноваційному рівні.</em></p> <p><em>У статті зосереджено увагу на дефініційному аналізі досліджуваної проблеми та основних принципах побудови силабусів, які гуртуються на</em></p> <p><em>компетентнісному підході. Зазначено, що основним завданням цього аналізу є вивчення змістовних відтінків між силабусами навчальних дисциплін та їх робочими програмами, для чого і для кого готується цей документ і чи має він взагалі рацію. Акцентовано увагу на основних принципах побудови силабусів навчальних дисциплін, за якими їх і можна відрізнити від робочих програм. В якості основоположного принципу виділено вихід на результати навчання, що мають виражатися через рівні компетентностей випускників. Отже, через освітню діяльність реалізується можливість проектувати майбутню професійну діяльність студента, а за результат вважати здобуту у процесі навчання компетентність.</em></p> <p><em>Розглянуто структурні компоненти силабусів навчальних дисциплін. Наведено структуру силабусу навчальної дисципліни в розрізі складових та конкретний приклад його моделювання.</em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/737 SWOT-АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЯВЛЕННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ 2020-09-27T20:06:03+00:00 Юрій Скиба Yuri_skiba@ukr.net <p><em>У статті подано результати SWOT-аналізу потенціалу науково-педагогічних працівників і викладачів високорейтингових університетів України, зокрема Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ), Сумського державного університету (СумДУ), Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТТУ «КПІ»). Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження та обґрунтовано можливість використання SWOT-аналізу для виявлення сильних і слабких сторін, загроз і можливостей щодо розвитку науково-педагогічних працівників і викладачів. </em></p> <p><em>На основі аналізу видів академічної діяльності науково-педагогічних працівників розроблено критерії оцінювання ресурсів і можливостей університетів для його розвитку, а саме: університети в міжнародних та вітчизняних рейтингах,; кількісний склад і вікова структура науково-педагогічних працівників і викладачів; ресурси університету для розвитку потенціалу науково-педагогічних працівників і викладачів; публікаційна активність науково-педагогічних працівників і викладачів; мотивація та стимулювання науково-педагогічних працівників і викладачів; показники академічної мобільності науково-педагогічних працівників і викладачів. Аналіз офіційних відкритих ресурсів дав змогу з’ясувати, що сильними сторонами досліджуваних університетів є: потужний склад науково-педагогічних працівників і викладачів, наявність різноманітних ресурсів для його розвитку, зокрема аспірантура, докторантура, постійно діючі спеціалізовані вчені ради, наукові журнали та збірники, велика кількість міжнародних угод на виконання наукових досліджень. Водночас слабкими сторонами досліджуваних університетів є: висока частка науково-педагогічних працівників і викладачів поважного віку, незацікавленість університетів у залученні до освітнього процесу успішних фахівців-практиків без наукових ступенів, недостатній рівень участі в освітньому процесі іноземних науково-педагогічних працівників і викладачів тощо.</em></p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/738 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПСИХОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 2020-09-27T20:33:44+00:00 Ілона Кушнір iskushnir.pi19@kubg.edu.ua Світлана Кондратюк s.kondratiuk@kubg.edu.ua <p><em>У статті розглянуто теоретичні підходи до використання ігор психологічного спрямування у закладах дошкільної освіти. З’ясовано необхідність врахування класифікації ігор в процесі організації ігрової діяльності дітей дошкільного віку з виокремленням групи ігор психологічного спрямування. Доведено, що усвідомлення та визначення спільних суттєвих ознак ігор педагогічного та психологічного спрямування є основою класифікації та забезпечує якість освітнього впливу на дітей. Уточнено поняття «психологічні ігри», що беруть початок від психотехнічних вправ, і які широко використовують під час проведення психологічних тренінгів і спрямовані на розвиток &nbsp;психічних процесів та властивостей особистості. Виокремлено складники психотехнічних вправ, що є елементами психологічних ігор. Обґрунтовано взаємозв’язок дидактичних ігор та ігор психологічного спрямування. Розроблено комплексну модель ігор психологічного спрямування, що враховує різні сфери психічного розвитку особистості дитини дошкільного віку: когнітивну, соціальну, емоційну, вольову та є складником дидактичних ігор. Одним із видів таких ігор є кінозологічні вправи, що забезпечують баланс емоційного та фізичного складника. Структуровано способи впливу психологічних ігор на розвиток таких психічних процесів особистості дошкільника, як: відчуття, сприйняття, мислення, свідомість, мова, пам’ять, уява; розвиток вольових якостей, проактивності, самоповаги, розвиток навичок спілкування, розвиток міжпівкульної спеціалізації, розвиток почуття доброзичливості; зняття напруженості, невротичних станів, страхів. </em></p> <p><em>Ефективність впровадження в освітній процес різноманітних ігор психологічного спрямування залежить від професіоналізму педагогів та забезпечить розв’язання конкретних завдань практичного характеру, що дозволить поліпшити освітній процес та комунікацію всіх його учасників.</em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/745 ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ЕЛЕКТРОНІКИ В УКРАЇНІ ТА США: МЕТОДОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 2020-09-28T15:52:29+00:00 Ольга Павленко olha.v.pavlenko@gmail.com <p><em>У статті&nbsp; висвітлено особливості порівняльного дослідження американського та українського досвіду підготовки фахівців з електроніки у закладах вищої освіти. Встановлено, що аналіз доцільності та процедур провадження досвіду США у сфері підготовки фахівців з електроніки в українських закладах вищої освіти є основною методологічною проблемою дослідження, а прикладне значення реалізується через двоступінчатість порівняльно-педагогічного аналізу. Ключовим аспектом дослідження є бінарне зіставлення освітніх систем США та України, де американська система вищої освіти виступає базовою.</em></p> <p><em>Визначено рівні порівняльно-педагогічного аналізу професійної підготовки фахівців з електроніки в США та Україні (концептуальний, організаційно-методичний, змістово-технологічний). На концептуальному рівні розглядаються підходи, мета й стратегії навчання; на організаційно-методичному &nbsp;</em>– <em>&nbsp;організація та мережа закладів вищої освіти, тривалість навчання, форми навчання, вступні вимоги; на змістово-технологічному – формування змісту підготовки, комерціалізація технічних розробок, забезпечення науково-дослідницької діяльності.</em></p> <p><em>Розкрито такі інваріантні завдання порівняльно-педагогічного дослідження як аналіз та зіставлення понять («електроніка», «електронна інженерія», «електротехніка», «професійна підготовка», «фахівець з електроніки», «інженерія»), забезпечення процедури та критеріїв порівняння, опис етапів дослідження, перенесення виявленого американського досвіду освіти в український контекст, розробка рекомендацій для освітньої політики, змісту реформ й модернізації вищої освіти. &nbsp;</em></p> <p><em>Встановлено, що в умовах реформування вітчизняної вищої освіти запропонована методологія порівняльно-педагогічного аналізу американської та української систем професійної підготовки фахівців з електроніки має високий практичний потенціал для професійної підготовки майбутніх фахівців з електроніки. </em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/743 «SELF-BOOK» ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА 2020-09-28T08:42:02+00:00 Ірина Новик novikirat@gmail.com <p><em>У статті обґрунтовано теоретико-практичні аспекти застосування «Self-book» особистісно-професійного зростання майбутнього педагога. У науковій розвідці розкрито сутність і зміст поняття «Self-book», яке подаємо як індивідуальний щоденник (книга, блокнот або планер) студента, у якому він фіксує власні здобутки в особистісно-професійному зростанні, визначає траєкторію самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення, а також відстежує динаміку освітніх результатів за допомогою пропонованих діагностичних методик.&nbsp; Охарактеризовано змістово-методичне забезпечення «Self-book», що дозволяє відстежувати динаміку освітніх результатів і особистісно-професійного розвитку студентів упродовж усього періоду навчання в закладі вищої освіти. Доведено, що особистісно-професійний розвиток це складний багатогранний процес, який спрямований на формування у майбутніх педагогів не тільки загальних і професійних компетентностей, а й передбачає розвиток їхніх особистісних сенсів. Визначено основні компоненти особистісно-професійного розвитку майбутніх фахівців у галузі освіти, а саме: особистісний (ціннісно-особистісні та професійні установки; самопізнання й саморозвиток; професійне вивищення; здатність та готовність реагувати на виклики часу; вироблення власної траєкторії професійного й особистісного зростання); навички ХХІ ст. (критичне мислення та здатність вирішувати проблеми; комунікативні навички та навички співробітництва; цифрові навички), пошуково-дослідницький (уміння виокремлювати проблему дослідження; працювати в команді; проєктувати етапи виконання дослідження; здійснювати добір необхідних засобів для вирішення дослідницького завдання; здійснювати пошук, відбір необхідних джерел, працювати з різними видами каталогів бібліотек, описами справ, що знаходяться у фондах архівів; аналізувати, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію; виробляти нові знання задля їх використання у власній професійній діяльності; створювати і презентувати власні освітні продукти), рефлексійний (уявлення про себе, особистісні якості та результати власної діяльності; здійснення самоаналізу, самопізнання, самодіагностики, самооцінки, саморозвитку, самовдосконалення; здатність виявляти помилки й усувати недоліки власної професійної діяльності). Розкрито переваги та недоліки </em><em>використання «Self-book» у особистісно-професійному вивищенні майбутнього педагога.</em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/744 ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СКЛАДНИКА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД 2020-09-28T09:16:12+00:00 Інна Мельник i.melnyk@kubg.edu.ua <p><em>Стаття присвячена проблемам психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, а саме формуванню психологічного складника їх здоров’язбережувальної компетентності. Актуальність проблеми зумовлена зростаючою увагою до введення вже на першому курсі у навчальний процес людинознавчих дисциплін, які орієнтовані на формування здоров’язбережувальної компетентності студентів, складником якої є саме збереження, зміцнення та відновлення власного психічного здоров’я задля ефективного саморозвитку та власного професійного зростання як майбутнього педагога. У статті висвітлено результати теоретичного дослідження з метою узагальнення відповідних теоретичних джерел та виокремлення власного системного підходу до вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів. Подано короткий теоретичний огляд сучасних досліджень з питань формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів. Проаналізовано різні підходи до інтерпретації поняття «здоров’язбережувальна компетентність», охарактеризовано її складники. Виокремлено власний системний підхід до вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх вихователів та вчителів початкових класів на основі критеріїв - когнітивного, мотиваційно-ціннісного, діяльнісного та рефлексивного. Визначені та охарактеризовані показники кожного з цих критеріїв, а також прописано рекомендований діагностичний інструментарій для їх вивчення. Здійснено характеристику рівнів сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів (високий, середній та низький), що ґрунтується на ступені прояву показників кожного з виокремлених критеріїв вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів. Висвітлено перспективи щодо організації подальшого емпіричного дослідження психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів-першокурсників педагогічних спеціальностей</em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/733 МЕДІАОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2020-09-27T17:09:07+00:00 Гліб Головченко g.golovchenko@gmail.com <p><em>Нині в умовах цифрового суспільства життєво необхідними навичками вважаються медіаінформаційні, які є результатом медіаосвіти. Важливість і необхідність впровадження медіаосвіти в навчальний процес на усіх рівнях освітньої системи, а також у всіх освітніх системах розуміється і підтримується державними органами, науковцями, прогресивно мислячими громадськими діячами в Україні. Мета статті – проаналізувати&nbsp; медіаосвітню діяльність з позиції нормативно-правового забезпечення та досвіду його практичної реалізації на теренах України. Використано комплекс методів наукового пошуку: огляд літератури, аналіз, синтез отриманих даних, прогностичний метод.</em></p> <p><em>З’ясовано, що ціла низка правових документів регулює діяльність медіасфери в Україні. Однак, переважна більшість із них стосуються саме діяльності медіа чи регулювання інформаційної сфери. Натомість, розвиток медіаінформаційної грамотності регулюється не окремим законом, а в контексті низки законів України про освіту. Визначено й охарактеризовано 7 пріоритетних напрями подальшого розвитку медіаосвіти згідно з Концепцією провадження медіаосвіти на період до 2025 року: дошкільна, шкільна, позашкільна медіаосвіта, медіаосвіта у вищій школі, медіаосвітня підготовка батьків, медіаосвіта дорослих, неформальна медіаосвіта. Розглянуто концепти «неформальна медіаосвіта» та «медіаосвіта засобами медіа» як доволі дискусійні.&nbsp; Проаналізовано форми медіаосвіти та завдання, що стоять перед ними. Зважаючи на результати аналізу, виокремлено й обґрунтовано доцільність ще однієї форми медіаосвіти – «самоосвіта засобами медіа»&nbsp; як самоорганізованого здобуття цифрової, інформаційної та медіа компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, зокрема в плані проведення експериментальних досліджень </em></p> <p><em>&nbsp;</em></p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/739 ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ 2020-09-27T20:51:25+00:00 Анжеліка Соломаха a.solomakha@kubg.edu.ua Наталія Кошарна n.kosharna@kubg.edu.ua <p><em>Стаття присвячена питанню підготовки майбутніх педагогів до застосування цифрових технологій у процесі раннього навчання іноземних мов. У процесі дослідження доведено, що майбутній педагог з раннього навчання іноземних мов у сучасному світі повинен бути готовим і спроможним застосовувати цифрові технології для навчання дітей; для налагодження педагогічної співпраці з колегами</em></p> <p><em>в межах свого навчального закладу, своєї країни та зарубіжними колегами; для налагодження інтерактивної співпраці з дітьми закладу дошкільної освіти та учнями початкової школи; опанувати методику пошуку необхідної освітньої інформації в Інтернеті та методикою безпечної роботи з цифровим контентом тощо. У дослідженні брали участь 44 студенти ІІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальностей “Початкова освіта” та “Дошкільна освіта”, Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. У статті представлено результати анкетування студентів, визначено стан інформаційної грамотності; можливості володіння методикою пошуку в Інтернеті та роботі з цифровим контентом; готовність до педагогічної співпраці за допомогою цифрових технологій; готовності студентів до застосування цифрових технологій в процесі раннього навчання дітей іноземній мові. У процесі проведення дослідження було оновлено засоби формування іншомовної комунікативної компетентності в межах дисципліни “Іноземна мова з методикою навчання”, а саме, відбувалось системне застосовування цифрових технології, серед яких лексичні онлайн-тренажери, навчальні відео, інтерактивні ігри для опрацювання лексико-граматичного матеріалу тощо. За результатами дослідження визначено подальші шляхи формування готовності студентів педагогічних спеціальностей до застосування цифрових технологій у процесі раннього навчання іноземної мови.</em></p> <p> </p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/742 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІДКРИТОСТІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ МІСТА КИЄВА 2020-09-28T08:12:48+00:00 Ірина Линьова i.lynova@kubg.edu.ua Тетяна Плешко tatapleshko@gmail.com <p><em>У статті запропоновано розгляд результатів аналізу управлінням Державної служби якості освіти у м. Києві сайтів закладів освіти комунальної, державної та приватної форм власності міста Києва стосовно їх наявності та наповнюваності за 21 індикатором: статут закладу освіти; ліцензії на провадження освітньої діяльності; структура та органи управління закладу освіти; кадровий склад згідно з ліцензійними умовами; освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти); ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються; мова (мови) освітнього процесу; наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення); матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами); результати моніторингу якості освіти; річний звіт про діяльність закладу освіти; правила прийому; умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; розмір плати за навчання для приватних шкіл); перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати; правила поведінки здобувача освіти; план заходів,</em></p> <p><em>спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти,&nbsp; реагування та відповідальність осіб в закладі освіти, причетних до булінгу (цькування). </em></p> <p><em>Авторами статті опрацьовано 518 сайтів шкіл різних форм власності: державної та комунальної форми власності – 437, приватної – 81. В середньому за 21 показником 56% шкіл оприлюднюють необхідну інформацію на сайтах закладів загальної середньої освіти. Автори сподіваються, що зауваження та пропозиції, викладені у висновках до статті, допоможуть школам систематизувати інформацію щодо своєї життєдіяльності та перспектив розвитку. </em></p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/740 СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ ЗАСОБАМИ ПЛАТФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ MOODLE 2020-09-27T22:01:45+00:00 Наталія Лопіна nataliia.lopina@gmail.com <p><em>Запровадження дистанційного формату навчання в умовах пандемії COVID-19 у світі ставить нові виклики не тільки до організації процесу навчання, а й відпрацювання алгоритмів проведення оцінювання знань у дистанційному форматі, розроблення методів дотримання академічної доброчесності у середовищі платформ дистанційного навчання при взаємодії студент-викладач. У статі наводиться алгоритм створення тестів в системі дистанційного навчання Moodle. Вводяться поняття статичного та динамічного електронних екзаменаційних білетів. Аналізуються засоби контролю дотримання академічної доброчесності під час заповнення електронних екзаменаційних білетів: особливості налаштування тесту, засоби ідентифікації платформи дистанційного навчання, особливості організації іспиту у дистанційному форматі, використання додаткових плагінів платформи дистанційного навчання. Проведено математичне моделювання вірогідностей комбінацій та частоти зустрічання електронних екзаменаційних білетів різних типів під час іспиту. Алгоритми створення статичного та динамічного електронних білетів можуть бути використанні для проведення підсумкових, іспитів в умовах дистанційного формату навчання, а також для супроводу змішаного формату навчання в навчальних закладах середньої, профільної, вищої освіти.</em></p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/746 ЦИФРОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ З АГРОНОМІЇ 2020-09-28T18:27:07+00:00 Сергій Євстрат’єв sergejevstratjev@gmail.com <p><em>У статті розглядається впровадження цифрових компетентностей у освітній процес підготовки молодших бакалаврів з агрономії. Проведено аналіз моделі розвитку цифрових навичок у населення країн Європейского Союзу (EU Digital Competence Framework for Educators), план-схеми Європейської моделі цифрових компетенцій для освіти. Наведено приклади формування цифрових компетентностей у процесі підготовки сучасних фахівців у світі і Україні, проаналізовано рішення Міністерства освіти і науки України щодо реформування системи освіти, враховуючи Рамку цифрової компетентності. Показано аналіз ринку праці аграрного сектору, згідно якого існує проблема не відповідності вітчизняної структури професійної освіти перспективним потребам сільськогосподарського ринку праці за кваліфікаційним рівнем і структурою професійних компетентностей випускників-агрономів, основною причиною якої є неврахування у процесі підготовки сучасного стану використання інформаційних технологій у галузях агропромислового виробництва. Здійснено порівняння </em><em>спеціальних (фахових, предметних) компетентностей відповідно існуючому стандарту підготовки молодших бакалаврів з агрономії та запропонованого переліку компетентностей сформованого відповідно до сучасних тенденцій глобальної цифровізації, в тому числі і агровиробництва. Запропонована </em><em>тематична структура змісту навчання для формування цифрових професійних компетентностей у майбутніх агрономів. Підняте питання проблеми викладання нової навчальної дисципліни у плані фахової належності викладача.</em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/741 ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ТРЕНАЖЕРІВ PhET–INTERACTIVE SIMULATION ПРИ ВИКЛАДАННІ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ ФАРМАЦЕВТАМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2020-09-28T07:13:16+00:00 Галина Окрепка okrepka@bsmu.edu.ua <p><em>На основі практичного досвіду розглянуто проблеми і перспективи використання віртуальних тренажерів–симуляторів для підвищення інтерактивності навчальних матеріалів при викладанні загальної хімії у закладах вищої освіти. Розроблено інструкції та студентами–фармацевтами апробовано виконання віртуальних практичних робіт із застосуванням симуляцій PhET–Interactive Simulation. Сформульовано переваги та недоліки використання в освітньому процесі віртуальних практичних робіт з хімії на тренажерах PhET. Встановлено, що </em><em>відбувається активізація навчальної діяльності і </em><em>виконання завдань на симуляторі сприяє підвищенню якісного показника успішності,</em> <em>зростає пізнавальний інтерес до реального експерименту, розвиваються дослідницькі компетенції у студентів. </em><em>Студенти набувають навички встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та зв’язку матеріалу, який вивчається із повсякденним життям і власним досвідом. Симуляції PhET – це метод інтерактивного навчання, який можна ефективно </em><em>впроваджувати у різні заняття (лекції, семінари, практичні заняття) та використовувати із різною метою (пояснення нового матеріалу, відпрацювання навичок та набуття вмінь, перевірка гіпотез та прогнозів, рефлексія, формування дослідницької компетенції).</em><em> Тренажери PhET–Interactive Simulation надають студентам можливість для самостійного опрацювання нового матеріалу, розвитку навичок </em><em>планувати експеримент, висувати гіпотези, робити передбачення та прогнози, а також теоретично підготуватись до виконання реального експерименту під час роботи у хімічній лабораторії. Недоліками використання PhET симуляторів у навчальному процесі є необхідність наявності комп’ютерів або смартфонів, а також доступу до мережі Інтернет. Крім того, моделювання на симуляторах не може сформувати у студентів навичок роботи з реальним лабораторним обладнанням та устаткуванням.</em></p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/735 ДИСКУРСНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 2020-09-27T18:03:03+00:00 Ірина Кушнір irina.kushnir.83@gmail.com <p><em>У статті описано основні характеристики дискурсного підходу у системі навчання української мови як іноземної, а також компоненти </em><em>україномовного медичного науково-академічного дискурсу як базису відбору змісту мовної освіти іноземних студентів-медиків українських ЗВО. Залучаючись до </em><em>україномовного медичного дискурсу, іноземні студенти медичного профілю одержують фахові знання та можливість стати суб’єктами комунікативних практик професійного спілкування як з рівноправними фахівцями, так і різними членами українського соціуму (пацієнтами), на кого спрямована професійна діяльність майбутнього лікаря.</em></p> <p><em>Застосувавши низку теоретичних (аналіз наукових лінгвофілософських, лінгвопсихологічних, теорії мовної комунікації, лінгводидактичних досліджень; систематизація, узагальнення та синтез існуючих визначень змісту та структури комунікативного акту) та практичних (спостереження за навчальним процесом фахової підготовки іноземних студентів-медиків українських ЗВО з метою визначення їхніх реальних комунікативних потреб) методів дослідження, автор наводить такі змістові компоненти системи навчання української мови як іноземної: комунікативні ролі предметів медичного дискурсу, що регулюють комунікативні потреби іноземних студентів; відповідні комунікативні наміри та стратегії, тактика реалізації цих намірів; жанрові форми медичного дискурсу; ситуаційна та тематична організація; основні комунікативні одиниці реалізації медичного дискурсу. Лінгводідактична інтерпретація цього виду медичного дискурсу дозволила сформулювати часткові принципи відбору мовних та мовленнєвих матеріалів для викладання української мови як іноземної.</em></p> <p><em>Також у статті подано характеристику сутності та складових медичного науково-академічного дискурсу, виокремлено принципи відбору навчальних матеріалів для викладання української мови як іноземної, є комунікативно-мовною основою мовної освіти іноземних студентів-медиків. Лінгвістично-методичне тлумачення вивченого явища допоможе у відборі мовного матеріалу та створенні методичних розробок та посібників з української мови для іноземних студентів; у виборі методів та прийомів навчання, необхідних для формування когнітивно-</em></p> <p><em>мовних навичок розкодування / кодування комунікативної події засобами іноземної (української) мови. </em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/736 ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2020-09-27T19:16:11+00:00 Василь Вербовий verbovuyif@ukr.net Мирослав Кушнірук myroslav777km@gmail.com <p><em>У статті проаналізовано особливості професійної адаптації студентів до навчання у ЗВО. Встановлено, що найважливішою соціально-педагогічною умовою, якою визначається успішність адаптації до навчання у ЗВО, є оптимальна взаємодія системи функціонування ЗВО, системи організації освітнього процесу й студента як особливої соціально-педагогічної системи.</em></p> <p><em>Досліджено, що професійна адаптація передбачає: усвідомлення новим працівником цілей і мотивів у професії; включення в професійну команду, освоєння відносин і правил поведінки в колективі; прийняття завдань, результатів, засобів та умов професійної діяльності.</em></p> <p><em>Встановлено, що динаміка процесу адаптації студентів до умов навчання дозволяє прогнозувати особливості їх адаптації у майбутньому, а структурний аналіз адаптаційних можливостей дозволяє визначити найактуальніші індивідуальні проблеми (напруження на рівні енергозабезпечення активності в нових умовах, прив’язаність до стійкого середовища, труднощі зміни та засвоєння нового виду діяльності, нездатність налагодити зв’язки з соціальним середовищем). Підкреслено, що сам процес адаптації впродовж навчання стає специфічною моделлю становлення професійної відповідності студента, а своєчасність</em></p> <p><em>виявлення тих чинників, що у майбутньому негативно впливатимуть на навчальну діяльність, надає реальну можливість своєчасної психологічної корекції, розширення адаптаційних можливостей студента як професійно необхідної якості.</em></p> <p><em>На основі аналізу наукової літератури запропоновано різні підходи до визначення поняття «адаптація», «професійна адаптація», змістову характеристику, головні властивості професійної адаптації фахівця, її структурні компоненти та</em> <em>визначено поняття «професійна адаптація студентів ЗВО», яку трактуємо як феномен професійної діяльності молодого фахівця, що виявляється в його інтеграції в професію, оволодінні майстерністю, формуванні професійних компетентностей, успішному професійному самовизначенні та подальшому розвитку.</em></p> <p>&nbsp;</p> 2020-09-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс