https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/feed Освітологічний дискурс 2021-11-30T08:44:25+00:00 Проценко О.Б. o.protsenko@kubg.edu.ua Open Journal Systems <p><strong>Назва журналу</strong> Освітологічний дискурс</p> <p><strong>Абревіатура журналу </strong>OD</p> <p><strong>Видавець </strong>Київський університет імені Бориса Грінченка</p> <p><strong>ISSN онлайнової версії 2312-5829</strong></p> <p> </p> <p><img style="caret-color: #000000; color: #000000; font-family: -webkit-standard; float: left; margin: 0px 5px;" src="https://od.kubg.edu.ua/public/site/images/oshurkevych/Освітологічнийдискурс1.jpg" alt="" /><strong><span lang="UK">Короткий опис журналу</span></strong></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Проблематика:</span></strong><span lang="UK"> «Освітологічний дискурс» – наукове електронне видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження сфери освіти у відкритому доступі. Видання спрямовано на поширення досліджень з освітології. Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний та культурний розвиток суспільства.</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Фаховість:</span></strong><span lang="UK"> Наукове електронне видання <strong>«Освітологічний дискурс»</strong> включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з педагогічних наук (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</span></p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p><strong><span lang="UK">DOI </span></strong><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2312-5829">https://doi.org/10.28925/2312-5829</a></span></p> <p><strong><span lang="UK">Галузь знань:</span></strong><span lang="UK"> Освіта / Педагогіка</span></p> <p><strong><span lang="UK">Мова рукопису:</span></strong><span lang="UK"> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong> <a href="http://kubg.edu.ua/">Київський університет імені Бориса Грінченка</a><br /><strong>Періодичність публікацій:</strong> 4 випуски на рік (лютий, травень, вересень, листопад) <br /><strong>Рік заснування:</strong> 2010</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Вартість публікації:</span></strong><span lang="UK"> 400 грн. за статтю / для співробітників Київського університету імені Бориса Грінченка - безкоштовно. Реквізити для оплати надсилаються автору після проходження процедури рецензування.</span></p> <p><a href="https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/indexing">Інформація про індексування видання</a><strong> </strong></p> https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/875 ФАХОВІ КОЛЕДЖІ ЯК ОСВІТНІЙ РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ 2021-11-16T22:12:07+00:00 Марія Братко m.bratko@kubg.edu.ua <p><em>Стаття присвячена проблемі розвитку вітчизняних коледжів у новому статусі – закладів фахової передвищої освіти(ЗФПО), обґрунтуванні їх місця у системі освіти України в контексті формування людського капіталу країни. Акцентовано увагу на сутнісному змісті поняття «людський капітал», ролі соціального інституту освіти у формуванні потенціалу людського капіталу. Освітню місію фахових коледжів розглянуто через призму цивілізаційної та&nbsp; соціокультурної ролі освіти. На основі ретроспективного аналізу історії становлення та розвитку коледжів упродовж періоду відновлення незалежності України (1991-2021 рр.) як складника системи неперервної професійної підготовки, нормативно-правової основи їхнього функціонування, актуального Закону України «Про фахову передвищу освіту» (2019), статистичних даних та результатів авторських емпіричних досліджень зроблено висновок про самодостатність і необхідність цього складника сучасної системи освіти України. Визначено, що фахова передвища освіта є своєрідною з’єднувальною ланкою між загальною середньою та вищою освітою, а її зміст – це доцільне поєднання прагматично-практичної та академічно-теоретичної складових. Актуалізовано середовищний підхід у фаховій передвищій освіті та аргументовано необхідність перетворення фахових коледжів у ресурсні центри через проєктування і реалізацію відповідного освітнього середовища закладу освіти. Запропоновано поетапний алгоритм такої проєктної діяльності. Наведено приклади труднощів та недоліків, з якими можна зіткнутися, проєктуючи інноваційне освітнє середовище фахового коледжу. </em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/886 КОНЦЕПТ «КОМПЕТЕНТНІСТЬ З ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ» В МІЖНАРОДНОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ 2021-11-19T22:03:02+00:00 Олексій Сисоєв 4998858@gmail.com <p><em>У статті подано аналіз концепту «компетентності з циркулярної економіки» в міжнародному науковому просторі. Такий аналіз здійснено завдяки вивченню зарубіжної наукової літератури, зокрема сучасних звітів освітніх організацій, проектів, методичних рекомендацій провідних університетів та публікацій з цього питання.</em><br /><em>Показано компоненти компетентності з циркулярної економіки, детальний зміст компетентностей з циркулярної економіки, матриця компетентностей циркулярної економіки складається з п’яти рівнів навчання, порівняних з таксономією Блума. Наведено дидактичний підхід до навчання.</em><br /><em>Зроблено висновок, що це складне поняття, яке розуміють у більш широкому та вузькому сенсі. У широкому, загальному розумінні «компетентність з циркулярної економіки» включає компоненти необхідні для прийняття рішень у складних перехідних процесах, зокрема системне мислення, проектування та багато-перспективне мислення, які інтегрують з інноваційними компетенціями. У вузькому розумінні «компетентність з циркулярної економіки» включає компоненти специфічні для певної професійної сфери діяльності.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/863 ТУРИСТИЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 2021-10-29T10:02:36+00:00 Тетяна Василівна Зубехіна tatius88@gmail.com Володимир Терлецький filipter@rambler.ru Наталія Ольхова-Марчук Sirius_2010@Inbox.Ru Володимир Кушнір kushavv@gmail.com <p><em>У статті проаналізовано проблеми та перспективи розвитку туристичної освіти в Україні. Встановлено, що рівень соціально-культурного розвитку будь-якої країни безпосередньо залежить від рівня розвитку туристичної галузі та відповідної кваліфікації кадрових ресурсів. </em></p> <p><em>З’ясовано, що сьогодні постає необхідність у підготовці фахівців у сфері туризму, які володіють компетенціями щодо використання новітніх технологій і програмного забезпечення, застосування маркетингових інструментів для просування туристичних продуктів і послуг, володіння комунікативно-психологічними навичками, орієнтування у сучасних трендах розвитку туристичної сфери та ін.</em></p> <p><em>Розглянуто нормативно-правову базу систем туристичної освіти в Україні. Визначено, що наша країна все ще знаходиться на шляху реалізації ключових чинних законів і нормативних актів, що спрямовані на європеїзацію освіти, зокрема туристичної освіти.</em></p> <p><em>Досліджено вплив пандемії COVID-19 на систему освіти, зокрема у сфері туризму. Зроблено висновок, що наявність системи освіти і навчання, придатної для епохи цифрових технологій, є дуже важливою в сучасних умовах. </em></p> <p><em>Встановлено, що майбутні фахівці у сфері туризму не мають достатнього практичного досвіду після закінчення закладів вищої освіти. Зроблено висновок, що велику роль у підготовці майбутніх висококваліфікованих працівників відіграє їхня практична підготовка.</em></p> <p><em>Обґрунтовано необхідність використання зарубіжного досвіду підготовки фахівців у сфері туризму, що допоможе вітчизняній туристичній освіті увійти до міжнародної стандартизованої системи.</em></p> <p><em>Окреслено перспективні напрями модернізації вітчизняної системи туристичної освіти в контексті євроінтеграційних процесів, а саме: посилення практичної складової туристичної освіти, забезпечуючи доступ до закордонного стажування; коригування навчальних програм із урахуванням світових тенденцій та потреб туристів; стимулювання студентів і педагогів до міжнародного обміну досвідом і стажування та ін.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/884 CОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕХОДУ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗНАННЯ В ІННОВАЦІЮ 2021-11-08T23:20:29+00:00 Людмила Хоружа l.khoruzha@kubg.edu.ua <p><em> У статті проаналізовані різні соціально-психологічні аспекти, які є необхідною умовою переходу педагогічного знання в інновацію, виокремлені закономірності цього процесу, акцентовано на інтеграції знань, розвитку інтелекту та самоефективності особистості, створенні соціального контексту, якій є сприятливим для виникнення інновацій та розвитку інноваційної діяльності педагога. Наведено результати діагностики інноваційної компетентності викладачів Київського університету імені Бориса Грінченка.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/864 ПЕДАГОГІЧНА ІННОВАТИКА ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ УЧЕНИХ 2021-10-19T21:07:17+00:00 Ірина Вакулова i.vakulova.asp@kubg.edu.ua <p><em>Процеси світової глобалізації вносять суттєві корективи в сучасну систему освіти. Разом з тим, модернізація освітньої галузі сприяє появі нової термінології і вимагає осмислення інноваційних процесів у педагогічній теорії. Тому, згідно з метою даного дослідження, у статті визначено сутність дефініції «педагогічна інноватика» у доробках вітчизняних і зарубіжних вчених, виявлено загальне та специфічне у міркуваннях дослідників щодо цього феномену. Зокрема, встановлено актуальність визначення поняття «педагогічна інноватика» й динамічність утворення даної дефініції; визначено процесуальність і особистісний чинник педагогічної інноватики та її цінність як неодмінної складової педагогічного та суспільного розвитку; зазначені сфера дослідження педагогічної інноватики та її першочергові завдання як науки. </em><br /><em>Крім того, названі передумови інноваційного процесу в Україні та необхідність впровадження освітніх інновацій в світовій практиці. </em><br /><em>Доведено, що педагогічна інноватика, як важливий засіб досягнення нового рівня освіти, здійснюючи безпосередній вплив на всіх учасників інноваційного процесу, слугує теоретичним фундаментом для ефективних змін освітньої системи в цілому.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/885 ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 ОЧИМА СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ 2021-11-08T23:45:21+00:00 Наталя Мосьпан n.mospan@kubg.edu.ua <p><em>У статті досліджується реакція національної вищої освіти на пандемію COVID-19 у 2020 році. У складний 2020 рік студенти та викладачі зіткнулися з новим викликом ¬– переходом до дистанційної освіти на основі цифрових технологій. Вони були вимушені опанувати невідомими раніше освітніми платформами, змінити формат та методи викладання, навчання та іспитів. Урахування ставлення та досвіду студентів і викладачів у такій надзвичайній ситуації є джерелом для прийняття рішень щодо покращення цифрової трансформації національної вищої освіти. Дослідження зосереджено на вивченні досвіду та сприйнятті викладачами та студентами навчання онлайн. Дослідження базується на результатах опитування студентів столичного університету та викладачів трьох національних університетів, які дають чітке уявлення про швидкий перехід вищої освіти до нового формату ¬– навчання онлайн в умовах надзвичайної ситуації ¬– пандемії COVID-19. Анкетування розроблені у форматі Google Forms та розіслані вибірково студентам і викладачам онлайн у 2020-2021 рр. Підкреслено, що пандемія COVID-19 перевірила автономію національних університетів, їх здатність протягом короткого часу реорганізовувати освітні послуги на онлайн-формат через різноманітні технічні можливості та фінансові ресурси. Отримані дані свідчать про те, що пандемія COVID-19 прискорила цифровізацію вищої освіти як міжнародної так і національної. Крім того, результати опитування дають змогу не лише визначити позитивні та негативні тенденції цифрової трансформації вищої освіти, а також окреслити перспективні формати навчання очами студентів та викладачів у майбутньому.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/882 НАВЧАЛЬНА ПЛАТФОРМА CANVAS: МОЖЛИВОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ 2021-11-16T22:18:22+00:00 Олексій Наливайко nalyvaiko@karazin.ua Анастасія Вакуленко fullmetalanastasia@gmail.com <p><em>Останнім часом освітня сфера зазнає поступових змін у підходах до неї та ставленні всіх її учасників до процесу навчання. Швидка цифровізація разом із глобальними життєвими викликами, такими як пандемія Covid-19, дозволяє використовувати технології разом із традиційними засобами освіти, щоб задовольнити потреби сучасних учнів не лише безболісно, але й сприятливо. У статті розглядається необхідність модернізації традиційного навчального процесу та оптимізації його для тих, хто займається за індивідуальним планом або у форматі вимушеного дистанційного навчання, також спричиненим пандемією. Реалізація сучасних змін може бути здійснена за допомогою спеціалізованих додатків та веб-систем, зокрема платформи онлайн-курсів «Канвас» (Canvas), яка знаходиться в центрі уваги нашої статті. Також у роботі коротко згадуються попередні дослідження колег, які працювали зі схожими платформами та / або власне із «Канвас». У статті також розкрито технічні можливості та особливості системи «Канвас», представлено дослідження її відповідності сучасним потребам студентів шляхом аналізу її переваг та недоліків, а також описано її плюси та мінуси не лише з точки зору студентів, які вважаються представниками основної категорії користувачів платформи, але також враховуючи досвід викладачів та іхні враження від платформи як основної чи допоміжної освітньої системи онлайн-курсів. Читачі цієї статті також можуть ознайомитися з основними елементами структури платформи «Канвас», дізнатися про їхні характеристики та вирішити, чи схвалювати чи таку альтернативу застарілому відвідуванню курсів. Крім того, дослідження включає опитування, проведене серед 50 студентів, які вже використовували платформу відповідно до вимог навчальної програми, тож поділитися враженнями, починаючи з приєднання до системи та завершуючи загальним огляду цього осередку онлайн-курсів. Підсумовуючи, ми надаємо читачам статті загальний висновок про платформу, її відповідність вимогам освітньої системи, зокрема потребам учнів.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/879 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ (НА ПРИКЛАДІ LMS MOODLE ТА MICROSOFT TEAMS) 2021-10-20T17:46:29+00:00 Оксана Хомік Okshom2017@ukr.net Надія Савчук ladz1364@gmail.com <p><em>У статті розглянуто шляхи розширення доступності вищої освіти для студентів з особливими освітніми потребами. Впровадження європейських принципів та стандартів в освітянській сфері є важливим кроком до реалізації моделі інклюзивного навчання в нашій державі. Наголошено на важливості дистанційного навчання як однієї з доступних форм навчання студентів з інвалідністю у закладах вищої освіти України. Проведено моніторинг студентів з інвалідністю щодо визначення їх потреб в процесі здобуття вищої освіти. Визначено основні труднощі, які долають студенти з різними нозологіями в процесі навчання у закладах вищої освіти. Одним із напрямків удосконалення підготовки студентів з інвалідністю в сучасному закладі вищої освіти є упровадження дистанційної форми навчання з використанням освітніх електронних сервісів, зокрема платформ Moodle та Microsoft Teams. Описано основні особливості і переваги дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя», створеного в системі Moodle, недоліком якого є відсутність особистого спілкування з членами групи, що є дуже важливим під час навчання студентів з вадами здоров’я. Розглянуто відмінності і переваги сервісу Microsoft Teams над платформою Moodle. Microsoft Teams пропонує технології для чіткого передавання звуку і відео, засоби обміну даними й організації окремих сеансів для спільного й індивідуалізованого навчання, які спрощують процес засвоєння навчального матеріалу. Представлено процес організації дистанційного курсу «Психологія здоров’я та здорового способу життя» для проведення занять зі студентами з інвалідністю на платформі Microsoft Teams та наголошено на доцільності впровадження його у закладі вищої освіти.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/854 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У КИЄВІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) 2021-10-29T10:28:33+00:00 Наталія Петрощук n.petroshchuk@kubg.edu.ua <p><span style="font-weight: 400;">У статті проаналізовано проблему організації дитячих дошкільних навчальних закладів у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. в Україні, яка входила до складу Російської імперії, зокрема у Києві. З’ясовано, що дошкільних навчальних закладів того часу не вистачало, а дитячі притулки не вирішували проблеми підготовки дітей до школи, їх виховання. Дошкільні заклади відкривались спочатку за кошти благодійників, їх називали «народні дитячі сади», а потім частина їх утримувалась за рахунок бюджету Києва. Велику роботу в цьому напрямку проводило Товариство дитячих народних садків, створене у Києві 1907 року, яке опікувалось створенням та функціонуванням таких закладів, підбором персоналу для них; інші громадські організації, меценати.</span></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/888 КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ПІДХОДІВ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ 2021-11-30T08:44:25+00:00 Олександр Горбань o.horban@kubg.edu.ua Владислава Федюк vyfediuk.if18@kubg.edu.ua <p><em>У статті постулюється, що формування критичного мислення у особистості є суттєвим викликом сучасної системи освіти, яка має запропонувати новітню методологію засвоєння особистістю відповідних навичок здобуття нових знань та критичного оцінювання різноманітних інформаційних потоків, під впливом яких перебуває сучасна людина. Стверджується, що формування сильної, свідомої особистості учня тотожне формуванню свідомого громадянина, на що власне і спрямована Нова українська школа. Перш за все, це виражено у напрямку на розвиток логіки та критичного, а також творчого мислення. Всі ці три важливі напрямки процесу навчання сприяють саморефлексії учня та становлення його особистої життєвої позиції. Зазначається, що на сьогодні суспільний запит вимагає навичок самостійно аналізувати інформацію, постійно вести пошукову діяльність. Навчання перестає бути заучуванням, воно постає як бесіда з вчителем, яка призводить до якісно нових суджень. Тобто, сучасне навчання – це тріада: пошук, безпосередня бесіда і судження. Як оптимальний, найбільш конструктивний спосіб міжособистісної взаємодії в процесі навчання пропонується асертивна поведінка. До того, ж особистість сформована за принципами асертивності, яка має критичне мислення, висловлює власне «Я», значно з меншою вірогідністю піддається маніпулятивним діям. Зроблено висновок, що розвиток критичного мислення є не просто невід’ємною частиною сучасного освітнього процесу. Здатність учня критично мислити, висловлювати свою власну думку, незаангажовану позицію, є необхідним результатом навчання, який дозволяє сучасній людині сформувати відповідний реаліям тип світогляду.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/880 ПРОФЕСІЙНИЙ ІМІДЖ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ВІД НАВЧАННЯ ДО ПРАКТИКИ 2021-11-16T22:02:04+00:00 Наталія Грицак grycak78@tnpu.edu.ua <p><em>Стаття присвячена питанню формування професійного іміджу майбутнього вчителя зарубіжної літератури. Проаналізовано й доповнено змістове наповнення поняття професійний імідж педагога. Виокремлено та охарактеризовано структурні компоненти, що впливають на ефективне формування професійного іміджу майбутнього вчителя. Доведено, що важливими складниками у структурі професійного іміджу майбутнього вчителя є педагогічна майстерність, візуальний образ, внутрішній образ. З урахуванням особливостей шкільного навчального предмету «Зарубіжна література» обґрунтовано специфіку формування професійного іміджу майбутнього вчителя зарубіжної літератури. Розкрито сутність поняття професійний імідж майбутнього вчителя зарубіжної літератури. Розроблено структуру професійного іміджу майбутніх учителів зарубіжної літератури, що складається з особистісного, професійного, соціокультурного, комунікативного, мотиваційно-цільового, результативно-аналітичного компонентів. Розглянуто </em><em>базові та специфічні здібності, що сприяють продуктивному формуванню професійного іміджу майбутнього вчителя зарубіжної літератури. Проведено анкетування студентів четвертого курсу факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. </em><em>Метою анкетування було з’ясування ставлення студентів до майбутньої педагогічної діяльності, виявлення їхнього бачення понять «професійний імідж учителя», «</em><em>професійний імідж вчителя зарубіжної літератури</em><em>». Результати показали, що переважна більшість студентів поняття професійний імідж учителя зарубіжної літератури розглядають як сукупність зовнішніх, особистісних і професійних якостей, що дають змогу максимально ефективно реалізовувати навчальний процес. Отримані результати підтвердили</em><em>, що продуктивне формування професійного іміджу майбутнього вчителя зарубіжної літератури ґрунтується на взаємопов’язаних здібностях, зокрема базових, лінгвістичних, специфічних.</em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/883 ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОВИРАЖЕННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 2021-11-16T21:54:25+00:00 Лей Сяо zhangwei.aspiran@gmail.com <p><em>У статті розглядають питання самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва у процесі їх підготовки до подальшої професійної діяльності. Визначено, що самовираження пов’язано з культурного обізнаністю та творчими здібностями майбутніх вчителів музичного мистецтва. У роботі аналізуються різні підходи до визначення особливостей самовираження у майбутній музично-педагогічній діяльності здобувачів. На основі наукових здобутків визначено структурні компоненти самовираження майбутніх вчителів музичного мистецтва. Така структура включає мотиваційно-аксіологічний компонент, (стійкість мотивів творчої самореалізації; готовність до успішного творчого самовираження в процесі виконавської та інструментальної підготовки); пізнавально-пошуковий компонент (демонструє ефективність та системність музично-інструментальних знань); комунікативно-інтерпретаційний (наявність у студентів здібностей до взаємодії з аудиторією та з їх результатами творчого музично-інструментального самовираження, вміння проявляти себе, здійснювати творче саморозкриття та самопрезентації в процесі виконавської та інструментальної підготовки); рефлексивно-продуктивний компонент (здатність майбутніх вчителів музичного мистецтва реалізувати свої наміри щодо художнього самовираження в процесі виконавської та інструментальної підготовки, їх творчі якості, а також їх значення для професійного розвитку, навички самосприйняття при виконанні творчої музично-інструментальної діяльності). Аналізується досвід самовираження&nbsp; вчителів музичного мистецтва у різних регіонах. Акцентується увагу на можливостях цифрових засобів комунікації у процесі самовираження у різних умовах. </em></p> 2021-11-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 Освітологічний дискурс