https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/feed Освітологічний дискурс 2020-11-29T23:19:54+00:00 Ханикіна Наталія Валентинівна od@kubg.edu.ua Open Journal Systems <p><strong>Назва журналу</strong> Освітологічний дискурс</p> <p><strong>Абревіатура журналу </strong>OD</p> <p><strong>Видавець </strong>Київський університет імені Бориса Грінченка</p> <p><strong>ISSN онлайнової версії 2312-5829</strong></p> <p> </p> <p><img style="caret-color: #000000; color: #000000; font-family: -webkit-standard; float: left; margin: 0px 5px;" src="https://od.kubg.edu.ua/public/site/images/oshurkevych/Освітологічнийдискурс1.jpg" alt="" /><strong><span lang="UK">Короткий опис журналу</span></strong></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Проблематика:</span></strong><span lang="UK"> «Освітологічний дискурс» – наукове електронне видання, яке дозволяє читачам опрацьовувати наукові доробки з інтегрованого дослідження сфери освіти у відкритому доступі. Видання спрямовано на поширення досліджень з освітології. Адресовано усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної освіти та її впливом на соціально-економічний, духовний та культурний розвиток суспільства.</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Фаховість:</span></strong><span lang="UK"> Наукове електронне видання <strong>«Освітологічний дискурс»</strong> включено до переліку наукових фахових видань України (Категорія «Б»), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з педагогічних наук (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1643 від 28.12.2019).</span></p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p><strong><span lang="UK">DOI </span></strong><span lang="UK"><a href="https://doi.org/10.28925/2312-5829">https://doi.org/10.28925/2312-5829</a></span></p> <p><strong><span lang="UK">Галузь знань:</span></strong><span lang="UK"> Освіта / Педагогіка</span></p> <p><strong><span lang="UK">Мова рукопису:</span></strong><span lang="UK"> українська, англійська<br /><strong>Засновник:</strong> <a href="http://kubg.edu.ua/">Київський університет імені Бориса Грінченка</a><br /><strong>Періодичність публікацій:</strong> 4 випуски на рік (лютий, травень, вересень, листопад) <br /><strong>Рік заснування:</strong> 2010</span></p> <p style="text-align: justify;"><strong><span lang="UK">Вартість публікації:</span></strong><span lang="UK"> 200 грн. за статтю / для співробітників Київського університету імені Бориса Грінченка - безкоштовно. Реквізити для оплати надсилаються автору після проходження процедури рецензування.</span></p> <p><a href="https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/indexing">Інформація про індексування видання</a><strong> </strong></p> https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/772 УПРАВЛІНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ УНІВЕРСИТЕТУ СЕРЕДНЬОЇ ТА НИЖЧОЇ ЛАНКИ: ПРОЦЕДУРА ТА КРИТЕРІЇ ДОБОРУ 2020-11-28T22:59:33+00:00 Олександр Жабенко alexandr_z@ukr.net <p>У статті проаналізовано процедури та критерії добору кандидатів на посади управлінського персоналу середньої та нижчої ланки в університетах України та Нідерландів. Виявлено відмінності процесу добору управлінського персоналу середньої та нижчої ланки: у використанні критеріїв добору кандидатів (в Україні – формальні критерії при відборі кандидатів, відсутні критерії для з’ясування рівня компетентності кандидата, його професійних і морально-етичних якостей; в університетах Нідерландів застосовуються «профілі посад», що містять функціональні обов’язки, вимоги до кваліфікації чи компетентності претендента, а основними критеріями добору кандидатів є їхній авторитет як в академічному так і поза академічному середовищі, рівень компетентності, професійні та морально-етичні якості); у призначенні на посаду (в Україні ректор призначає декана (директора) за згодою органу громадського самоврядування факультету (інституту) та призначає управлінський персонал середнього та нижчого рівня; у Нідерландах виконавча рада університету призначає деканів, декани призначають завідувачів кафедр; представники від студентів факультету залучаються до роботи деканату). Запропоновано для удосконалення процесу добору кандидатів на посади управлінського персоналу університету середньої та нижчої ланки в Україні: розробити профілі посад (із вичерпним переліком критеріїв для з’ясування компетентності претендента; питаннями для з’ясування рівня компетентності й особистих якостей кандидатів); запровадити практику подання претендентами на посади портфоліо (з інформацією про навчання, підвищення рівня компетентності, професійні досвід та досягнення тощо) для попереднього ознайомлення.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/773 «ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА» ТА «ФАХІВЕЦЬ ІЗ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ»: СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПОНЯТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ 2020-11-28T23:32:07+00:00 Олексій Сисоєв 4998858@gmail.com <p>У статті аналізуються підходи до визначення понять «циркулярна економіка» та «фахівець з циркулярної економіки» в українському та польському науковому просторі. Показано, що в Україні на сьогоднішній день функціонує лінійна економічна модель, за якої підприємства видобувають природні ресурси та продають те, що вони виробляють споживачам, які викидають продукцію, якщо вона більше не служить своєму призначенню. Внаслідок функціонування такої моделі наші природні ресурси скорочуються, а кількість відходів, які ми створюємо, збільшується, що веде до екологічної нестабільності та погіршує навколишнє середовище. Поняття «фахівець з циркулярної економіки» в українському освітньому та економічному просторі відсутнє, на відміну від європейських країн, зокрема Республіки Польща, де циркулярну економіку розглядають як стратегію економічного розвитку та приділяється велика увага підготовці фахівців з циркулярної економіки й підвищення кваліфікації у цьому напрямі тих, хто вже працює.<br>Зазначено мету роботи, що полягає у висвітленні підходів щодо розуміння циркулярної економіки й змісту діяльності фахівців з циркулярної економіки в українському та польському науковому просторі.<br>Охарактеризовано циркулярну економіку як загальну назву економічної діяльності, яка спрямована на енергозбереження, регенеративне екологічно чисте виробництво та споживання. Підкреслено роль циркулярної економіки як найбільш вдалого способу збереження ресурсів і матеріалів, а відтак шляхом до постійного економічного зростання, на відміну від традиційної моделі економічного розвитку. <br>Наголошено, що перехід до циркулярної економіки забезпечить створення нових робочих місць у багатьох галузях економіки. Українські фахівці, зокрема економісти, наголошують на важливість переходу до циркулярної економіки (замість лінійної).</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/770 ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ПЕДАГОГА В СИСТЕМІ РЕЛІГІЄЗНАВЧОЇ ОСВІТИ 2020-11-28T11:07:47+00:00 Ірина Ломачинська i.lomachynska@kubg.edu.ua Богдан Ломачинський lbogdang1@gmail.com <p>Стаття присвячена аналізу особливостей формування інформаційної культури педагога в системі релігієзнавчої освіти з позицій системного підходу, відповідно до якого суспільство постає як інтегральна саморегульована система взаємодії соціальних інститутів – економічних, політичних, соціальних, духовних, що забезпечують її саморозвиток на основі набутого соціального і культурного досвіду. Інформаційна культура постає як динамічний феномен, що відображає відповідний рівень інтелектуального, освітнього, духовного розвитку соціуму, а також зумовлює неупереджене вивчення релігії як життєвої необхідності побудови демократичного суспільства. Проблема вивчення релігії значною мірою зумовлена дискусією щодо її змісту, на яку впливають історичні, конфесійні, політичні, правові чинники та існуючі освітні практики. Визначені переваги неконфесійного вивчення релігії у історико-релігійному, етичному та філософському вимірах, адже відсутність адекватних знань про специфіку релігійних процесів у секуляризованому суспільстві може мати негативні наслідки не лише для формування демократичних суспільних цінностей, але і для збереження історичної пам’яті нації. У висновках підкреслюється, що інформаційна культура у релігієзнавчому освітньому дискурсі реалізується в системі заходів щодо підвищення інформаційної самосвідомості, формування інформаційного світогляду на засадах толерантності, пропаганди національних інформаційних ресурсів національної релігійно-культурної спадщини, реалізації механізмів ефективної наукової комунікації з метою неупередженого об’єктивного роз’яснення причинно-наслідкових зв’язків у релігійно-політичних процесах сучасності.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/771 ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КАНАДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ 2020-11-28T22:16:19+00:00 Зоряна Мохоньок zoryana.moxonyok@gmail.com <p>Дослідження соціально-культурного стану сьогоднішньої України демонструє, що пропагування здорового способу життя населення та збереження здоров’я нації є одним із пріоритетних векторів розвитку держави й суспільної свідомості. Зміни у культурному, економічному та соціальному житті України, що відбулися за останні роки, виявляють нагальні проблеми у вітчизняній системі охорони здоров’я населення, вказуючи на необхідність перегляду підходів до її вдосконалення та модернізації. Глобальний локдаун, що відбувся через спалах коронавірусу COVID-19, буквально паралізував увесь світ, викривши слабкі місця більшості із світових країн у багатьох галузях суспільного життя (охорона здоров’я, освіта, промисловість тощо) з одного боку, та ставши каталізатором реформаційних процесів та позитивних зрушень – з іншого. Одним із прикладів готовності до світових епідемій може слугувати Канада – країна, яка вважається основоположницею та лідером серед світових розвинених держав у галузі формування здорового способу життя населення та збереження здоров’я нації.<br>Автором проаналізовано сучасний стан досліджень зарубіжними науковцями періодів розвитку стратегії Канади стосовно формування здорового способу життя населення. Закцентовано увагу на особливостях дій канадського уряду у період пандемії COVID-19 та на ефективності прийнятих Канадою заходів у протидії коронавірусній інфекції.<br>У статті визначено та схарактеризовано основні історичні етапи становлення феномену формування здорового способу життя населення (ФЗСЖ) в Канаді у глобальному контексті. Автором досліджено, як національний та світовий розвиток, масштабні економічні кризи та інші світові потрясіння окреслили сутність концепту формування здорового способу життя та збереження здоров’я нації як одного із пріоритетних напрямів і ціннісних орієнтацій держави. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок щодо застосування прогресивного досвіду Канади у формуванні здорового способу життя населення в українських реаліях.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/782 ВНЕСОК ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ У ПІДГОТОВКУ УСПІШНОЇ ЛЮДИНИ У США (НА ПРИКЛАДІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «АНГЛІЙСЬКА МОВА») 2020-11-29T22:41:10+00:00 Олена Козьменко olena_kozmenko@ukr.net <p>У статті розглядається роль гуманітарної освіти взагалі, та спеціальності «Англійська мова» зокрема, у процесі підготовки успішної людини в закладах вищої освіти США. Заклади гуманітарної освіти здійснюють підготовку студентів на теренах країни ще з колоніальних часів і завжди відрізнялися високою якістю навчання і виховання. Метою закладів було забезпечити доволі широкі й різноманітні знання й навички, тобто таку освіту, яка б готувала студентів до найрізноманітніших професій. З початком нової епохи, у ХХ столітті пріоритети американців змінилися і інтерес до гуманітарної освіти поступово втрачається через увагу до більш вузько спрямованої професійної освіти. Проте розуміння важливості гуманітарних наук у формуванні гідних громадян американського суспільства й успішних особистостей спонукає ЗВО шукати шляхи підвищення ефективності гуманітарної освіти, оновлення освітнього процесу і збільшення конкурентоспроможності гуманітарних спеціальностей на ринку праці США. <br>Англійська мова, як спеціальність закладів вищої освіти надає унікальні можливості для формування навичок, що є життєво важливими для успішного життя. У статті аналізується робота ЗВО щодо поліпшення ситуації з філологічною освітою і приваблення нових студентів. Розглядається зміст освітньої програми, наводяться дані науковців щодо її оновлення, приклади конкретних інновацій. Важливу роль англійської мови й літератури в підготовці людини до подальшого успішного життя, реалізації кар’єрних можливостей підтверджують численні дослідження американських науковців. У статті представлено роботи освітян, які доводять значущість гуманітарної освіти у формуванні інтелектуальних і моральних якостей особистості, толерантного ставлення до інших людей і культур, навичок критичного мислення, продуктивного спілкування, активної громадянської позиції. Також у статті розглядаються питання актуальності спеціальності «Англійська мова» та перспективи кар’єри спеціалістів з англійської філології.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/778 ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ 2020-11-29T16:39:23+00:00 Людмила Нежива l.nezhyva@kubg.edu.ua Світлана Паламар s.palamar@kubg.edu.ua <p>У статті обґрунтовується необхідність застосування інноваційних технологій у викладанні дитячої літератури студентам спеціальності «Початкова освіта». Впровадження у навчання майбутніх учителів початкової школи інтегрованого курсу «Рідномовна освіта: дитяча література з методикою навчання» дає їм можливість орієнтуватися в сучасних тенденціях розвитку дитячої літератури й моделювати різноманітні алгоритми сприйняття й осмислення художніх текстів. У дослідженні проаналізовано впровадження інтерактивної технології в літературну освіту, що змінює вектор проведення лекцій до діалогічної взаємодії із студентською аудиторією, забезпечує формальне оновлення практичного заняття застосуванням квестів та майстер-класів.<br>Відповідно до завдань Нової української школи й вищої освіти майбутніх педагогів початкової школи автори аналізують можливості застосування технології критичного мислення, ІКТ-технологій, доповненої реальності, проєктів у системі літературної освіти Педагогічного інституту. Обґрунтована важливість набуття знань, умінь і навичок застосування AR-додатків до інтерактивних видань художньої літератури майбутніми вчителями початкової школи під час організації ними літературного читання. Для студентів розроблені завдання з використанням засобів ІКТ: створення буктрейлерів та коміксів за художніми творами для дітей; QR-квестів для молодших школярів за текстами творів сучасних письменників; ментальних карт (ресурс Mindmeister) за сюжетами прозових творів; відео-презентацій про письменників та їхню творчість (ресурси «PoowToon», «Prezi»); візуалізованого плану творів за допомогою інфографіки; інтелектуальних ігрових завдань для молодших школярів (ресурс LearningApps) тощо. Ефективним видом інтелектуальної діяльності студентів під час вивчення літератури визнано проєкт, результатом якого є: відеофільми; літературні карти; рекламні буклети; мультимедійні презентації; публікації у вигляді літературної газети, журналу, збірки, створені за допомогою програми Microsoft Pablisher; творчі роботи (казки, поезії, есе, ігровий контент тощо) та їх публікація в електронному виданні.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/779 ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 2020-11-29T21:35:25+00:00 Олексій Наливайко nalyvaiko@karazin.ua Олена Калістова kalistovael@gmail.com Данило Поляков danilopoliakov@gmail.com <p>У статті розглянуто проблеми дотримання академічної доброчесності студентами закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Було визначено актуальність цього дослідження, яка полягає у введенні карантинних заходів, що не передбачали можливості відвідування всіх занять студентами ЗВО. <br>Авторами статті було виділено такі поняття, як «академічна доброчесність», «дистанційне навчання» та «електронно-дистанційне навчання», а також розглянуто основні відмінності двох останніх понять, особливості та описано основні їхні визначення. Наведена стаття демонструє результати проведеного опитування серед студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, у якому їм було запропоновано відповісти на десять запитань, спираючись на власний досвід навчання у другому семестрі 2019/2020 н. р. <br>Запитання стосувалися ключових проблем здійснення процесу дистанційного навчання, а саме програмно-технічного забезпечення, дотримання академічної доброчесності під час виконання домашнього завдання, роботи на заняттях та написання контрольних робіт, контролю за дотриманням академічної доброчесності, оцінкою його ефективності, оцінкою впливу дистанційного навчання на дотримання студентами академічної доброчесності, основних причин її недотримання. Виходячи з результатів опитування, автори дослідження виділили основні питання та проблеми дотримання академічної доброчесності в процесі дистанційного навчання та шляхи їхнього вирішення, що викладені у вигляді рекомендацій, як для керівників ЗВО, так і для викладачів.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/780 «ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ» ЯК КРОК ДО КОМФОРТНОЇ ОСВІТИ, ЙОГО СУТНІСТЬ І ПЕРЕВАГИ 2020-11-29T21:51:02+00:00 Людмила Назаренко liudmyla.nazarenko@moippo.mk.ua <p>У статті актуалізовано потребу позитивних зрушень у галузі освіти через використання технологій інноваційного навчання. Аналіз наукових джерел засвідчує, що ця проблема є актуальною в системі освіти. Розглянуто модерні знахідки озброєння педагогів науковими знаннями на основі впровадження методичних інновацій і принципу дитиноцентризму. Уточнено змістове наповнення поняття «перевернуте навчання», запропоновано власне бачення терміна. Теоретично обґрунтовано й визначено засади формування літературної компетентності старшокласників із використанням змішаного навчання. Висвітлено методичні аспекти застосування моделі «перевернуте навчання» в сучасній школі, можливості практичної реалізації компетентнісного підходу в навчанні української літератури. Змодельовано освітній процес відповідно до вимог сучасності, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів із демонстрацією використання «перевернутого навчання» на уроці української літератури, завдяки якому учні набувають морально-етичних цінностей. У статті пропонується алгоритм, заснований на «перевернутому навчанні», для проведення в 11 класі уроку української літератури про життя і творчість Валеріана Підмогильного. <br>Зазначено, що значні зрушення в ефективному здобутті знань відбуваються завдяки поєднанню традиційного й інноваційного навчання, а також залежать від набутих ціннісних орієнтирів учнів і поетапного використання технологізованого навчання. Стверджується, що здобуття читацького досвіду відбувається на основі умінь аналізувати, інтерпретувати, порівнювати, проводити паралелі, робити висновки, використовувати знання з теорії літератури на практиці. Йдеться насамперед про поєднання логічного й чуттєвого, сучасних засобів освіти, синхронного й асинхронного навчання, що уможливлює набуття компетентностей учнями через їхню участь у захисті проєктів, проведення дискусії, виконання практичних завдань.<br>Поглиблено сутність, ознаки, умови дистанційного навчання, завдяки яким здобуття літературної освіти стане успішним. Зазначено переваги й можливі ускладнення. Обґрунтовано доцільність упровадження такого навчання на уроці української літератури. Експериментально доведено, що поєднання традиційного навчання з інноваційним через упровадження віртуальних та фізичних освітніх ресурсів сприяє перетворенню літературних знань у соціальний і читацький досвід, готує школярів до продуктивної діяльності, зміни їхньої ролі від об’єкта до активного здобувача освіти, а вчителя – від основного джерела знань до фасилітатора.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/781 МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ТВОРЧИЙ ПРОЄКТ ЯК ІННОВАЦІЙНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ 2020-11-29T22:18:40+00:00 Ярослав Яненко y.yanenko@journ.sumdu.edu.ua <p>Статтю присвячено визначенню особливостей мультимедійних творчих проєктів як інноваційної освітньої технології. У результаті проведеного дослідження визначено основні складові сучасних мультимедійних творчих проєктів, зокрема, графічні макети; матеріали для соціальних мереж; проекти сайтів; текстові матеріали, призначені для розповсюдження у сучасних медіа тощо. З’ясовано можливості впровадження мультимедійних творчих проєктів у процес змішаного навчання студентів університетів, зокрема як додаткових інструментів модульного та семестрового контролю, адже мультимедійні творчі проекти є одним із ефективних способів вирішення проблеми раціонального використання часу, відведеного на дисциплінах для самостійної роботи студентів, і його ефективного поєднання з лекціями і практичними заняттями. У статті відзначено, що публічний захист мультимедійних творчих проєктів є сучасним та ефективним способом перевірки знань і умінь студентів, чому сприяє те, що у відкритих захистах студентами мультимедійних творчих проєктів беруть участь фахівці місцевого медіа-ринку і керівники медіа-відділів Сумського державного університету, відповідно, це дозволяє студентам ефективно презентувати себе потенційним роботодавцям. Наголошено на особливостях використання мультимедійних технологій в творчих проектах та взаємозв’язку студентських творчих проєктів з аудиторними заняттями. Мультимедійні творчі проекти доповнюють лекції та практичні заняття з метою формування професійних компетенцій майбутніх фахівців і дозволяють студентам зосередитися на конкретних темах або питаннях курсу. У статті уточнено роль мультимедійних творчих проєктів у підготовці майбутніх фахівців, зокрема, це застосування студентами теоретичних знань на практиці, це отримання ними нових практичних навичок в обраній галузі, це вплив на формування професійних студентських портфоліо, які можна використовувати при пошуку майбутньої роботи. При створенні творчих проєктів студенти використовують різні мультимедійні технології, що дозволяє майбутнім професіоналам розробляти повідомлення, призначені для поширення в сучасних ЗМІ.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/783 ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА ЯК МОТИВАТОР ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ СТУДЕНТІВ 2020-11-29T23:05:45+00:00 Алла Січкар a.sichar@kubg.edu.ua Валентина Дем’яненко v.demianenko@kubg.edu.ua <p>Стаття присвячена проблемі формування мотивації до професійного самовдосконалення студентів спеціальності «Дошкільна освіта» в ході педагогічної практики. За результатами дослідження охарактеризовано різні підходи до проблеми розвитку процесів самовдосконалення, саморозвитку, саморефлексії у наукових працях сучасних українських та зарубіжних вчених. З’ясовано, що професійне самовдосконалення як внутрішній процес якісних самозмін, можливий, насамперед, за умови усвідомлення педагогом потреби у самовдосконаленні, формування внутрішньої мотивації у саморозвитку та цілеспрямованої й організованої діяльності, направленої на пошук можливостей максимальної професійної самореалізації. Розкрито сутність й види мотивів (педагогічні, особистісні, соціальні), що спонукають студентів до професійного самовдосконалення; аргументовано необхідність формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти внутрішньої мотивації до професійного зростання. Обґрунтовано вплив педагогічної практики (обов’язкової складової освітнього процесу закладу вищої освіти) на формування професійного самовдосконалення; висвітлено завдання, зміст навчальної (психолого-педагогічної) практики студентів першого курсу спеціальності «Дошкільна освіта», як першооснови професійного самовизначення, особливості підготовки студентів до неї (майстер-класи, самодіагностика, індивідуальні консультації з вирішення різних завдань практики) на базі Центру самопізнання та саморозвитку, який функціонує в Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка. Здійснено аналіз результатів емпіричного дослідження щодо актуальності потреби студентів у професійному самовдосконаленні, визначено мотиви професійного самовдосконалення та проаналізовано динаміку змін мотивів, що спонукають студентів першого, другого та третього курсів до професійного зростання. Окреслено умови, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації до професійного самовдосконалення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти впродовж різних видів педагогічної практики; акцентовано увагу на включення до змісту практик завдань із формування рефлексії та впровадження ІКТ (електронне портфоліо «Особистісно професійне зростання студента»).</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/784 РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ШКОЛЯРІВ ДО НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІКТ 2020-11-29T23:19:54+00:00 Маргарита Козир m.kozyr@kubg.edu.ua <p>У статті проаналізовано останні дослідження щодо розвитку мотивації школярів до навчання засобами ІКТ; визначено поняття «інформаційно-комунікаційні технології» як першооснови якісного освітнього процесу в умовах розвитку інформаційного суспільства; зроблено спробу охарактеризувати педагогічні завдання інформаційно-комунікаційного навчання на основі вивчення особливостей компонентів мотиваційної сфери сучасного покоління і зробити опис методології і технології освітнього процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання в першу чергу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів). <br />За мету інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчання взято підготовку учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства, а також формування мотивів навчання як процес створення в школі умов для появи внутрішніх спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до здобуття освіти, усвідомлення їх учнем і подальшого саморозвитку ним власної мотиваційної сфери.<br />Досліджено, що сучасні інформаційні технології в процесі навчання дозволяють: активізувати пізнавальну діяльність учнів; забезпечити позитивну мотивацію навчання; проводити уроки на високому естетичному й емоційному рівні; забезпечити високий ступінь диференціації навчання (майже індивідуалізацію); збільшити обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5-2 рази; удосконалити контроль знань; раціонально організувати освітній процес; підвищити ефективність уроку, формувати навички пошуково-дослідницької діяльності; забезпечити доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів.<br />Автором зроблено висновок щодо вибору оптимальних методів розвитку мотивації до навчання з урахуванням психолого-педагогічних аспектів даного процесу; охарактеризовано умови, необхідні для формування мотивації учнів до навчання і забезпечення гуманних відносин між вчителем і учнем; визначено перспективи подальшого дослідження, які полягають у вивченні специфіки трансформації навчально-пізнавальних мотивів у «сенсоутворювальні», тобто їхній перехід на новий – особистісний рівень.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/774 ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА: SWOT-АНАЛІЗ 2020-11-29T13:43:09+00:00 Світлана Наход sv.nakhod@gmail.com <p>Стаття присвячена проведенню SWOT-аналізу особливостей професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах інклюзивного середовища. У роботі розглянуто соціально-педагогічний та психологічний напрямок соціономічних професій: психолог, педагог, соціальний педагог, соціальний робітник, тьютор. З’ясовано сильні сторони професійної взаємодії фахівців: можливість спільно ставити цілі і розподіляти функції професійної діяльності, визначати шляхи їх досягнення і планувати цей процес; встановлювати послідовність у роботі; аналізувати результати діагностики індивідуальних особливостей дитини; використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань професійної діяльності, тощо. До слабких сторін віднесено: трансляцію інформації професійною термінологією; здійснення цілісної рефлексії; поділ відповідальності; конкретизацію досягнення метапредметних результатів. <br>Можливості знайдено у: підвищенні ефективності роботи з конкретною дитиною; цілісному уявленні про дитину; спроможності індивідуалізації освітнього процесу з урахуванням результатів діагностики, проєктуванні адаптивної стратегії навчання; наданні дієвої допомоги дитині в подоланні комунікативних, регулятивних, пізнавальних та особистісних труднощів в освітньому процесі, тощо. Загрози встановленню ефективної професійної взаємодії виявилися у: комунікативній неготовності сторін, небажанні працювати у колективі; недостатньому розумінні фахівцями власних функцій у галузі психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.<br>Зроблено висновок, що спільна, особливим чином організована навчальна діяльність майбутніх фахівців соціономічних професій, сприятиме міцному та осмисленому засвоєнню теоретичних знань, набуттю практичних умінь та досвіду професійного спілкування. Встановлено, що реалізація програми спільної підготовки педагогів, психологів, тьюторів, соціальних педагогів, соціальних робітників допоможе створити єдине поле, що поєднає майбутніх фахівців у процесі формування у них інтегративних компетентностей, необхідних для роботи в системі інклюзивної освіти.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/775 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 2020-11-29T14:22:46+00:00 Тетяна Потапчук tatvolod@ukr.net Марія Клепар mklepar10@gmail.com <p>У статті розглянуто соціальну активність, що виступає умовою самовизначення особистості в суспільстві і свідомій регуляції поведінки; проявляється в різних сферах життєдіяльності людини: трудовій, громадсько-політичній, освітньо-дозвіллєвій, соціально-побутовій. Вона реалізується в різних формах не лише як індивідуальна, а й як групова чи колективна, спрямована на реалізацію можливостей та потенціалу тих чи інших соціальних груп. Соціальну активність можна розглядати як творчий, продуктивний, чи нетворчий, репродуктивний процес, оскільки вона виявляється у творчості, вольових актах, спілкуванні. Інтегральна характеристика соціальної активності відображає активну життєву позицію людини, що проявляється в її принциповості, обстоюванні власних позицій, поглядів при вирішенні соціальних питань; здатності людини вносити соціально значущі зміни у життєдіяльність, досвід, матеріальну і духовну культуру. Саме від активної життєвої позиції особистості залежить здатність людини робити соціально значимі перетворення в суспільному розвитку. За допомогою методики незакінчених речень було з’ясовано знання щодо сутності таких соціально значущих якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність у молодших школярів. <br>Отже, мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні ключових понять «соціальна активність», «соціальна взаємодія» та експериментальній перевірці соціально значущих якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність у молодших школярів.<br>У статті використані методи: аналіз, систематизація й узагальнення наукової літератури з метою з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми та уточнення понятійного апарату, метод незакінчених речень застосовувався для збору емпіричного матеріалу.<br>Отже, залишається не розробленою концепція виховання соціальної активності молодших школярів у позаурочній діяльності. Перспективним вважаємо вивчення взаємозв’язку навчально-виховної та позаурочної діяльності у вихованні соціальної активності учнів молодших класів.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/776 ГЕЙМІФІКАЦІЯ В ПІДГОТОВЦІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ 2020-11-29T15:39:40+00:00 Марина Васильєва vacilievamp@gmail.com Інна Романова inna.romanova@hnpu.edu.ua Ірина Шеплякова sheplyakova78@gmail.com <p>У статті проаналізовано зміст поняття «гейміфікація»; визначено напрями її застосування в освіті; охарактеризовано досвід використання концепції гейміфікації у широкому сенсі у виховній соціально-педагогічній діяльності; з’ясовано мету й результати використання гейміфікації в закладах вищої освіти; визначено елементи з ігор, які набули розповсюдження в гейміфікації; розкрито її основні компоненти. Охарактеризовано зміни в ігровій діяльності, зумовлені віком людини, що мають враховуватися під час проєктування освітнього середовища з використанням гейміфікації. Проаналізовано досвід використання гейміфікації в підготовці соціальних працівників (Університет Конкордія (Портленд, США) і Центр прикладних соціальних досліджень Мельбурнського королівського технологічного університету (Австралія)). Визначено найбільш поширені практики застосування гейміфікації: онлайн-курси (МООК) соціального напряму, тренінги, платформи підтримки гейміфікації; 3D віртуальне середовище. З’ясовано, що в підготовці фахівців соціальної галузі гейміфікація ще не набула широкого розповсюдження. Визначено, що результати емпіричних досліджень ефективності впливу гейміфікації навчального середовища на якість підготовки фахівців соціальної галузі є різними й виявляють ускладнення технічного, психологічного й педагогічного характеру. Охарактеризовано чинники, що обмежують запровадження гейміфікації в навчальному процесі. Враховуючи особливості гейміфікації, узагальнено можливості застосування гейміфікації в підготовці соціальних працівників у закладах вищої освіти. Визначено, що вибір видів і способів реалізації ігрових елементів має визначатися викладачем залежно від загальних цілей дисципліни, забезпечуючи реалізацію освітньої програми, і відповідати Стандарту підготовки фахівця соціальної галузі. Проте, збільшення попиту на дистанційні послуги в навчанні буде розширювати пошуки шляхів використання гейміфікації в підготовці соціальних працівників.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/777 ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГІВ ІЗ ДОШКІЛЬНИКАМИ ТА ЇХ БАТЬКАМИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИКЛИКІВ COVID-19 2020-11-29T16:16:39+00:00 Ольга Полєвікова polevikov@list.ru Тетяна Швець tattishvets@gmail.com <p>У статті здійснено аналіз нових реалій дошкільної освіти в умовах пандемії Covid-19; виокремлено проблеми взаємодії педагогів із дошкільниками та їх батьками під час дистанційної освіти; означено пріоритетні он-лайн платформи та інструменти для роботи з батьками вихованців та дошкільниками. Також авторами представлені позитивні аспекти дистанційної освіти для педагогів, а саме – можливості безоплатного навчання на різних освітніх платформах; результати опитування вихователів та майбутніх бакалаврів щодо проблем дистанційної освіти дошкільників в умовах пандемії.<br>Серед технологічних труднощів, насамперед, виокремлюємо наявність комп’ютерної техніки, швидкісного Інтернету, можливість у період епідемії відремонтувати будь-які пошкодження апаратури.<br>До педагогічних проблем варто віднести дефіцит кадрів із універсальною підготовкою, тобто таких, які володіють сучасними педагогічними та інформаційними технологіями і психологічно готові до роботи з дошкільниками та їх батьками в новому навчально-пізнавальному мережевому середовищі.Адміністративні проблеми охоплюють складання списків для групових тренінгових занять, консультацій батьків, зв’язок із сім’ями та дітьми, у яких змінилася електронна адреса.<br>Визначено пріоритетні онлайн-платформи та інструменти для роботи з батьками та дошкільниками. Автори також представляють позитивні сторони дистанційної освіти для вихователів, а саме можливість безкоштовної освіти на різних освітніх платформах; результати опитування вихователів та майбутніх бакалаврів з проблем дистанційного навчання дошкільників в умовах пандемії.<br>Результати проведеного опитування засвідчили, що в умовах епідемії стосовно дошкільних закладів не всі переваги дистанційної освіти були реалізовані. <br>Наприклад, через завантаженість дорослих (і педагогів, і батьків), мережевого середовища такі риси дошкільної освіти як гнучкість (одержання освіти у зручний час та в зручному місці), велика аудиторія, економічність, технологічність (використання в освітньому процесі нових досягнень інформаційних технологій), соціальна рівність і, як наслідок – якість, виявилися не характерними.</p> 2020-11-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс