Освіта у КНР: виклики та перспективи ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829/2024.4.8Ключові слова:
освіта у КНР, освітні реформи, цифрові технології, нерівність в освіті, глобалізація, штучний інтелект, інтернаціоналізаціяАнотація
Дослідження присвячено детальному аналізу сучасної системи освіти в Китайській Народній Республіці (КНР), акцентуючи увагу на її історичному розвитку, ключових реформах, а також викликах і перспективах, з якими стикається ця країна в умовах глобалізації та цифровізації. Основною думкою статті є те, що освіта в Китаї є важливою складовою національного розвитку, яка тісно пов’язана з економічними та соціальними трансформаціями в країні. Автори підкреслюють значення освітніх реформ, проведених у XXI столітті, зокрема, впровадження нової навчальної програми, яка зміщує акцент з традиційного зазубрювання на розвиток критичного мислення, креативності та практичних навичок.
У статті розглядаються ключові виклики, з якими стикається освітня система Китаю: соціально-економічна нерівність між міськими та сільськими районами, високий рівень стресу серед учнів через жорстку екзаменаційну систему, а також недостатня підготовка вчителів, особливо в сільській місцевості. Автори зазначають, що, незважаючи на значні досягнення, ці проблеми залишаються актуальними і потребують подальшої уваги та вирішення.
У результатах дослідження підкреслюється, що Китай активно працює над подоланням цих викликів через різноманітні реформи, включаючи політику "подвійного скорочення", яка спрямована на зменшення навчального навантаження на учнів і підвищення їхнього добробуту. Також відзначено важливість розвитку професійно-технічної освіти, що дозволяє краще адаптувати освітню систему до потреб ринку праці.
У висновках підкреслюється, що майбутнє освіти в КНР буде визначатися подальшою інформатизацією, інтернаціоналізацією та продовженням реформ, спрямованих на підвищення рівності та якості освіти. Важливу роль у цьому процесі відіграє міжнародна співпраця, що сприяє обміну досвідом і впровадженню кращих практик у китайську освітню систему. Загалом, китайський досвід може бути корисним для інших країн, які прагнуть покращити свої освітні системи в умовах глобальних трансформацій.
Завантаження
Посилання
Cai, Y. (2013). Chinese higher education: The changes in the past two decades and reform tendencies up to 2020. In L. d. C. Ferreira & J. A. G. Albuquerque (Eds.), China and Brazil: Challenges and Opportunities (pp. 91–118). Campinas: Anablumme [in English].
Cheng, T., & Chen, N. (2023). The Modernization of Education in China Over the Past Century. In The Frontier of Education Reform and Development in China: Articles from Educational Research (pp. 299–318), Singapore: Springer Nature Singapore [in English]. https://doi.org/10.1007/978-981-19-6355-1_16
Gao, X., & Li, M. (2022). Differences between Returns to Education in Urban and Rural China and Its Evolution from 1989 to 2019. Plos one, 17(10), e0274506 [in English]. https://doi.org/10.1371/journal. pone.0274506
Guo, L., Huang, J., & Zhang, Y. (2019). Education Development in China: Education return, quality, and equity. Sustainability, 11(13), 3750 [in English]. https://doi.org/10.3390/su11133750
Han, X. (2012). Big Moves to Improve the Quality of Teacher Education in China. On the Horizon, 20 (4), 324–335 [in English]. https://doi.org/10.1108/10748121211272461
Hayhoe, R. (2016). China’s Universities and the Open Door. Routledge [in English]. https://doi.org/10.4324/9781315492698
He, W., & Wei, G. (2021). Higher Education in China, a Paradigm Shift from Conventional to Online Teaching. Higher Education Studies, 11(2), 30–41 [in English].
Hu, A., & Verdugo, R. R. (2015). An Analysis of Teacher Education Policies in China. International Journal of Educational Reform, 24(1), 37–54 [in English]. https://doi.org/10.1177/105678791502400104
Huang, Z., Wang, T., & Li, X. (2015). The Political Dynamics of Educational Changes in China. Policy Futures in Education, 14(1), 24–41 [in English].
Knox, J. (2020). Artificial Intelligence and Education in China. Learning, Media and Technology, 45(3), 298– 311 [in English].
https://www.pure.ed.ac.uk/ws/portalfiles/portal/142970049/AI_China_author_version_jknox.pdf
Kreydun, N., Nalyvaiko, O., Ivanenko, L., Zotova, L. ., Nevoienna, O., Iavorovska, L., Kharchenko, A., & Sevostianov, P. (2022). The Quality of Education in the Conditions of Forced Distance Learning Caused by COVID-19. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 423–448 [in English]. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/649
Li, Q., Zhu, X., & Lo, Leslie N.K. (2019). Teacher Education and Teaching in China. Teachers and Teaching, 25(7), 753–756 [in English]. https://doi.org/10.1080/13540602.2019.1693429 Ministry of Education of the People’s Republic of China. (2020). Major Educational Achievements in China in 2020 [in English]. http://en.moe.gov.cn/features/2021TwoSessions/Reports/202103/t20210323_522026.html
Mok, K. H. (2022). The Covid-19 Pandemic and International Higher Education in East Asia. Changing Higher Education in East Asia, 225–246 [in English].
Muthanna, A., & Sang, G. (2016). Undergraduate Chinese Students’ Perspectives on Gaokao Examination: Strengths, weaknesses, and implications. International Journal of Research Studies in Education, 5(2), 3–12 [in English].
Nalyvaiko, N., Nalyvaiko, O., Kharchenko, A., Mkrtichian, O., & Zhernovnykova, O. (2022). Rivni osvity u Kytaiskii Narodnii Respublitsi [Levels of Education in the People’s Republic of China]. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 51, 47–53 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2022-51-06
Nalyvaiko, O. O. (2023). Perspektyvy vykorystannia neiromerezh u vyshchii osviti Ukrainy [Prospects of Using Neural Networks in Higher Education of Ukraine]. Information Technologies and Learning Tools, 97 (5), 1–17 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5322
Ryan, J., & Slethaug, G. (Eds.). (2010). International Education and the Chinese Learner. Hong Kong University Press, 216 p. [in English].
She, B., Ramasamy, S. S., & Loahavilai, P. O. (2023). Analysis of the impact of the “double reduction” policy on the educational processes of Chinese students studying in Europe. International Journal of Chinese Education, 12 (1) [in English]. https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/2212585X231169740
Su, J., Guo, K., Chen, X., & Chu, S. K. W. (2023). Teaching Artificial Intelligence in K–12 Classrooms: A scoping review. Interactive Learning Environments, 1–20 [in English].
Wang, J., & Zhao, Z. (2011). Basic Education Curriculum Reform in Rural China: Achievements, Problems, and Solutions. Chinese Education & Society, 44(6), 36–46 [in English].
Wang, S., Sun, Z., & Chen, Y. (2023). Effects of Higher Education Institutes’ Artificial Intelligence Capability on Students’ Self-Efficacy, Creativity and Learning Performance. Education and Information Technologies, 28 (5), 4919–4939 [in English].
Xing, H., & Li, S. W. (2009). Vocational Education Reform in China. China Education Development Yearbook, 1, 203–214 [in English].
Yuan, W., & Wang, Y. (2021, June). The Development of Vocational Education and Training in China. In Proceedings of the 1st International Conference on Education: Current Issues and Digital Technologies (ICECIDT 2021) (pp. 375–383). Atlantis Press [in English]. https://doi.org/10.2991/assehr.k.210527.064
Zhang, X. (Ed.). (2011). China’s Education Development and Policy, 1978-2008. Social Scientific Studies in Reform Era China, Volume: 9 [in English].
Zhao, Q., Wang, X., & Rozelle, S. (2019). Better Cognition, Better School Performance? Evidence from primary schools in China. China Economic Review, 55, 199–217 [in English]. https://doi.org/10.1016/j.chieco.2019.04.005
Zhu, G. (2022). Comparative Education in China. Emergent Trends in Comparative Education: The Dialectic of the Global and the Local, 157 [in English].
Zhu, Y. (2019). New National Initiatives of Modernizing Education in China. ECNU Review of Education, kubg.edu.ua 2(3), 353–362 [in English]. https://doi.org/10.1177/2096531119868069
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
