УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті досліджується актуалізація проблеми процесу управління знаннями, що зумовлена необхідністю мобілізації наукової діяльності, практичного впровадження наукових результатів та підвищення якості вищої освіти. В новітніх умовах пандемічної кризи відбуваються суттєві зміни в організації культури управління знаннями та підвищення якості в сучасній системі вищої освіти. На перший план виходить ефективність дистанційного навчання та дистанційної організації вищої освіти. Це зумовлює необхідність вдосконалення моделей управління вищими навчальними закладами та зміни функцій ключових суб’єктів моделей управління. Досягнуто висновків про те, що сучасне управління знаннями в системі вищої освіти не може обмежуватися процесом створення знань, обміну знаннями та їх впровадження. Наразі система вищої освіти стикається з необхідністю вирішити проблему впливу культури управління знаннями на результати діяльності індивіда, групи та організації з метою покращення якості освіти. Культура управління знаннями тісно пов’язана з організаційною культурою вищих навчальних закладів. В межах системи вищої освіти можна спостерігати різну динаміку розвитку та взаємозв’язок між організаційною та інформаційною культурою. Цілі менеджменту якості в управлінні вищою освітою зазвичай виконуються низкою невеликих додаткових проєктів. Філософія загального управління якістю за своєю суттю є масштабною, надихаючою та всебічною, але її практичне впровадження здійснюється поетапно та послідовно. Результативні та довговічні зміни базуються на значній серії невеликих та досяжних проєктів.