ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ РОБОТИ У ТАБОРІ ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ ВЕЦЛЯР,  НІМЕЧЧИНА (червень 1916 – лютий 1917 рр.)

Ігор Срібняк

doi:10.28925/2312-5829.2021.2.2

Автор(и)

Ігор Срібняк Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка 13б, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9750-4958

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.2.2

Ключові слова:

полонені українці, Просвітня громада, вчитель, табір Вецляр, Німеччина

Анотація

В статті проаналізовані особливості проведення національно-просвітницької роботи в середовищі полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, протягом червня 1916 – лютого 1917 рр. З моменту українізації табору (вересень 1915 р.) вона велась заходами членів Просвітнього відділу СВУ, а з травня 1916 р. – після створення Просвітньої громади ім. М. Драгоманова – перейшла до сфери відповідальності її членів з числа полонених. Завдяки приїзду групи українських активістів з табору Фрайштадт (Австро-Угорщина) стало можливим організувати щоденне проведення занять у таборовій народній школі грамоти та стале функціонування всіх освітніх курсів.
Громада дбала про забезпеченість школи вчительським складом з числа самих полонених, разом з тим дуже важливою була й участь у викладацькій роботі цивільних членів Просвітнього відділу СВУ – просвітян з гімназійною або університетською освітою. Крім того, члени Просвітньої громади готували скликання загальнотаборових зборів (вічей), призначали референтів для культурно-освітньої роботи в окремих блоках табору, опікувались таборовою бібліотекою. В рамках Громади діяв учительський гурток, члени якого мали можливість вдосконалювати свої професійні компетенції на спеціальних семінарах, які час від часу скликались у таборі.
З огляду на те, що в складі товаристві об’єдналася найсвідоміша та найактивніша частина полонених, члени Просвітньої громади справляли вирішальний вплив на всі сторони культурно-освітнього і національно-організаційного життя у таборі. Крім того, громадівці активно долучались й до активізації просвітнього життя полонених, які перебували у складі робітничих команд поза табором. Значною мірою завдяки їх зусиллям стало можливим національно освідомити значну кількість полонених українців, які пізніше увійшли до лав «Синьожупанної» дивізії, взявши діяльну участь у боротьбі за українську державність.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ігор Срібняк, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка 13б, Київ, Україна

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії

Посилання

Громадська думка. Вецляр, 1917. 1 лютого. Ч.6(53).

Громадська думка. Вецляр, 1917. 1 березня. Ч.12(59).

Кривошеєва Л. М. Національно-просвітня діяльність Союзу визволення України в таборах військовополонених українців (1914-1918 рр.). Дис… канд. іст. наук:. 07.00.01 – Історія України / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2009. 242 арк.

Лисецький П. Як виглядає просвітно-організаційне життє в українськім таборі у Вецлярі Вістник політики, літератури й життя. Відень, 1918. 24 лютого. Ч.8(191). С.118.

Мозохіна Є. З історії розвитку освітньої справи у таборі полонених українців Вецляр (Німеччина) у 1915-1917 рр. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Історичні науки. Чернігів, 2014. Вип. 123. С.191-196.

Нагорная О.С. Другой военный опыт. Российские военнопленные первой мировой войны в Германии (1914-1922). Москва, 2010. С.167-172.

Палієнко М., Срібняк І. Книжковий рух у таборах полонених вояків-українців у Німеччині під час Першої світової війни Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2020. Вип. 25. С. 163-175.

Срібняк І. Табір полонених українців у Вецлярі (Німеччина) у 1915-1917 рр. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». К., 1998. Вип. 2. С. 38-57.

Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914-1920 рр.). К., 1999. С.93-110.

Срибняк И. «Национальный след» в книге О.С.Нагорной о военнопленных царской армии в Германии (1914-1922 гг.): полемические записки украинского историка Соціум. Документ. Комунікація: зб. наук. праць. Серія: історичні науки. Переяслав-Хмельницький, 2018. Вип.6. С.287-301.

ЦДІА України, м. Львів (ЦДІАУЛ), ф.309, оп.1, спр.2634, арк.3.

ЦДАВО України (ЦДАВОУа), ф.4382, оп.1, спр.1, арк.1-66.

ЦДАВО України (ЦДАВОУb), ф.4382, оп.1, спр.30, арк.1-79.

Golczewski Frank. Deutsche und Ukrainer: 1914-1939. Paderborn: Ferdinand Schöningh Verlag, 2010. S. 108-127.

Rehmer Claus. Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshausen (1915-1918). Ein besonderes Lager? Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins, 1994. Heft 37. S. 77-116.

Rehmer Claus. «Revolutionierungspolitik» und Ukrainer-Lager Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18. Frankfurt a. M. u. a., 1997. S. 245-280.

Runzheimer Jürgen. «...Damit alle an uns erinnert werden»! Das ukrainische Gefangenenlager in Wetzlar Heimat an Lahn und Dill. 1994. Bd. 284. S. 2-3.

Runzheimer Jürgen. Film als historische Quelle. Das ukrainische Kriegsgefangenenlager in Wetzlar Claudia Weidemann und Rudolf Worschech: Kamera. Oskar Barnack. Frühe Filme aus Wetzlar und Umgebung, Frankfurt am Main 2002, S.25-28.

Jung Irene, Wiedl Wolfgang. Ein «besonderes» Lager für Ukrainer Zwischen Propaganda und Alltagsnot. Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914-1918. Neustadt an der Aisch, 2016. S. 262-282.

Hromadsʹka dumka (1917a, 1 lyutoho). Vetslyar, № 6(53).

Hromadsʹka dumka (1917b, 1 bereznya). Vetslyar, № 12(59).

Kryvosheyeva, L. M. (2009). Natsionalʹno-prosvitnya diyalʹnistʹ Soyuzu vyzvolennya Ukrayiny v taborakh viysʹkovopolonenykh ukrayintsiv (1914-1918 rr.). Dys… kand. ist. nauk:. 07.00.01 – Istoriya Ukrayiny / Zaporizʹkyy natsionalʹnyy universytet. Zaporizhzhya, 242 ark.

Lysetsʹkyy, P. (1918, 24 lyutoho). Yak vyhlyadaye prosvitno-orhanizatsiyne zhyttye v ukrayinsʹkim tabori u Vetslyari Vistnyk polityky, literatury y zhyttya. Videnʹ, № 8(191). S.117-119.

Mozokhina, Ye. (2014). Z istoriyi rozvytku osvitnʹoyi spravy u tabori polonenykh ukrayintsiv Vetslyar (Nimechchyna) u 1915-1917 rr. Visnyk Chernihivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Istorychni nauky. Chernihiv, Vyp. 123. S.191-196.

Nagornaya, O. S. (2010). Drugoy voyennyy opyt. Rossiyskiye voyennoplennyye pervoy mirovoy voyny v Germanii (1914-1922). Moskva. S.167-172.

Paliyenko, M. & Sribnyak, I. (2020) Knyzhkovyy rukh u taborakh polonenykh voyakiv-ukrayintsiv u Nimechchyni pid chas Pershoyi svitovoyi viyny Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny: arkheohrafichni doslidzhennya unikalʹnykh arkhivnykh ta bibliotechnykh fondiv. Kyiv, Vyp. 25. S. 163-175.

Sribnyak, I. (1998). Tabir polonenykh ukrayintsiv u Vetslyari (Nimechchyna) u 1915-1917 rr. Visnyk Kyyivsʹkoho derzhavnoho linhvistychnoho universytetu. Seriya «Istoriya, ekonomika, filosofiya». Kyiv. Vyp. 2. S. 38-57.

Sribnyak, I. (1999). Poloneni ukrayintsi v Avstro-Uhorshchyni ta Nimechchyni (1914-1920 rr.). Kyiv. S.93-110.

Srybnyak, І. (2018). «Natsyonalʹnyy sled» v knyhe O.S.Nahornoy o voennoplennykh tsarskoy armyy v Hermanyy (1914-1922 hh.): polemycheskye zapysky ukraynskoho ystoryka Sotsium. Dokument. Komunikatsiya: zb. nauk. pratsʹ. Seriya: istorychni nauky. Pereyaslav-Khmelʹnytsʹkyy. Vyp.6. S.287-301.

СSDIA Ukrayiny, m. Lʹviv, f.309, op.1, spr.2634.

СDAVOa Ukrainy, f.4382, op.1, spr.1.

СDAVOb Ukrainy, f.4382, op.1, spr.30.

Golczewski, F. (2010). Deutsche und Ukrainer: 1914-1939. Paderborn: Ferdinand Schöningh Verlag. S. 108-127.

Rehmer, C. (1994). Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshausen (1915-1918). Ein besonderes Lager? Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins. Heft 37. S. 77-116.

Rehmer, C. (1997). «Revolutionierungspolitik» und Ukrainer-Lager Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18. Frankfurt a. M. u. a. S. 245-280.

Runzheimer, J. (1994). «...Damit alle an uns erinnert werden»! Das ukrainische Gefangenenlager in Wetzlar Heimat an Lahn und Dill. Bd. 284. S. 2-3.

Runzheimer, J. (2002). Film als historische Quelle. Das ukrainische Kriegsgefangenenlager in Wetzlar Claudia Weidemann und Rudolf Worschech: Kamera. Oskar Barnack. Frühe Filme aus Wetzlar und Umgebung, Frankfurt am Main 2002, S.25-28.

Jung, I. & Wiedl, W. (2016). Ein «besonderes» Lager für Ukrainer Zwischen Propaganda und Alltagsnot. Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914-1918. Neustadt an der Aisch. S. 262-282.