Соціально-психологічні аспекти цифрового здоров’я студентів в умовах викликів цифрової доби

Ірина Ломачинська; Ірина Волинець; Світлана Хрипко

doi:10.28925/2312-5829/2025.3.9

Автор(и)

Ірина Ломачинська Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0003-2537-6322
Ірина Волинець Комунальний заклад Київської обласної ради «Білоцерківський соціально-педагогічний коледж» https://orcid.org/0000-0001-7862-0486
Світлана Хрипко Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-9426-4549

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.3.9

Ключові слова:

цифрове здоров’я, цифрова доба, інтернет-покоління, інформаційне перевантаження, інформаційний стрес, кібербулінг, цифрова безпека, соціальні мережі

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз соціально-психологічних чинників, що визначають формування цифрового здоров’я студентської молоді в умовах активної цифровізації суспільного життя. Увагу зосереджено на специфіці становлення сучасного покоління студентів як представників інтернет-покоління, соціалізація та комунікація якого значною мірою відбуваються в цифровому середовищі. Зазначається, що у сучасному комунікаційному середовищі домінують електронні формати взаємодії, серед яких провідні позиції займають текстові повідомлення, мобільні застосунки, віртуальні чати та соціальні мережі. Ці інструменти цифрової комунікації трансформують усталені моделі міжособистісних контактів, впливаючи на рівень соціальної активності, когнітивні практики та особистісний розвиток молодого покоління. В освітньому контексті простежується тенденція до зростання ролі самостійного навчання, що здійснюється із використанням цифрових ресурсів – відеохостингів, пошукових систем, онлайн-курсів і соціальних медіа. Такі підходи сприяють формуванню нових освітніх стратегій, але водночас пов’язані з певними ризиками. Особлива увага приділяється негативним аспектам надмірної цифрової активності: підвищенню рівня технологічної залежності, порушенням режиму сну, зниженню концентрації уваги, зростанню тривожності та поширенню депресивних станів серед студентської молоді. Постійна доступність інформації та цифрових пристроїв зумовлює формування індивідуалізованих моделей поведінки в освітньому, комунікативному та соціальному середовищах, що нерідко має деструктивний вплив на психологічне благополуччя особистості. У цьому контексті уточнюється зміст поняття «цифрове здоров’я», яке трактується як психофізіологічний стан людини, що формується під впливом цифрового стилю життя й визначає здатність особистості до безпечного, усвідомленого та ефективного використання інформаційних технологій. Серед ключових загроз цифровому здоров’ю студентів виокремлюються номофобія, інформаційне перевантаження, цифровий стрес, зниження рівня соціальної емпатії, а також поширення кібербулінгу й онлайн-агресії, що мають значний психоемоційний вплив. Основними напрямами збереження цифрового здоров’я визначаються профілактичні та освітні заходи, спрямовані на формування навичок інформаційної гігієни, практик цифрового детоксу, розвиток медіаграмотності та критичного мислення. Підсумовуючи, підкреслюється необхідність міждисциплінарного підходу до дослідження феномену цифрового здоров’я та формування цифрової культури як засадничого чинника гармонійного особистісного розвитку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ministerstvo okhorony zdorov'ia Ukrainy. (2021). Vplyv informatsiinoho seredovyshcha na psykhične zdorovia ta blahopoluchchia [The impact of the information environment on mental health and well-being]. https://moz.gov.ua/uk/vpliv-informacijnogo-seredovischa-na-psihichne-zdorov%E2%80%99ja-ta-blagopoluchchja (Accessed: May 20, 2025) (ukr).

Hidenko, Y.S. (2021). Kiberbulinh: nasylʹstvo v sotsialʹniy merezhi [Cyberbullying: Violence in a social network]. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence, 50, 26–29. https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.50.6. (ukr).

Grechanovska, O.V., Mehem, O.M., & Potapyuk, L.M. (2023). Vplyv sotsialʹnykh merezh na psykholohichnyy stan ta samoatsinku ukrayinsʹkoyi molodi [The impact of social networks on the psychological state and self-esteem of Ukrainian youth]. Scientific notes of the V.I. Vernadsky TNU. Series: Psychology, 34(73), 4, 60–66. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.4/11. (ukr).

Dzoban, O.P. (2021). Tsyfrova liudyna yak filosofsʹka problema [The digital human as a philosophical problem]. Information and law, (2), 9–19. (ukr).

Dzoban, O.P., & Manuylov, Y.M. (2017). Informatsiina bezpeka v konteksti informatsiinoi kultury [Information security in the context of information culture]. Information and law, 1(20), 74–81. (ukr).

Kontseptsiia vykhovannia ditei ta molodi v tsyfrovomu prostori [The concept of educating children and youth in the digital space]. (2022). Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 4(2), 1–30. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4206. (ukr).

Lomachynska, I.M., & Volynets, I.M. (2024). Svitohliadni oriientyry tsyfrovoho hromadianstva v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv suchasnosti [Worldview guidelines of digital citizenship under the modern challenges of globalization]. Educological Discourse, (2), 2–55. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2024.2.6. (ukr).

Lomachynska, I.M., & Hryshyna, Yu.O. (2024). Internet-pokolinnia i konsciientalʹni viiny suchasnosti [The Internet generation and conscience wars of modern times]. Lviv University Bulletin, 52, 161–168. https://doi.org/10.30970/PPS.2024.52.19. (ukr).

Lomachynska, I.M., & Rykhlitska, O.D. (2025). Vyklyky sotsialʹnykh merezh u formuvanni tsinnisnykh oriientyriv ukrainsʹkoho internet-pokolinnia [Challenges of social networks in shaping the value orientations of the Ukrainian Internet generation]. Bulletin of the Yaroslav the Wise National Law University, 1(64), 147–158. https://doi.org/10.21564/2663-5704.64.324580. (ukr).

Melnyk, N., & Basaraba, N. (2024). Tsyfrovyĭ detoks: balans mizh tsyfrovyĭm svitom ta mentalʹnym zdorovʹiam [Digital detox: Balancing the digital world and mental health]. New pedagogical thought, 119(3), 38–33. (ukr).

Ostroha, M.M., Yurchenko, A.O., & Korovai, A.O. (2023). Informatsiina hihiiena ta informatsiinyi shum [Information hygiene and informational noise]. Academic visions, 22. https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/511 (Accessed: May 30, 2025) (ukr).

Panchenko, O., & Kabantseva, A. (2024). Zabezpechennia informatsiinoho zdorov'ia osobystosti u rakursi novykh praktyk kiberpsykholohii [Ensuring personal information health through the lens of new cyberpsychology practices]. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, and Law, (6), 112–116. (ukr).

Trebin, M.P. (2024). Tsyfrova suspilʹstvo: sproba pronyknennia v sutnistʹ [Digital society: An attempt to penetrate the essence]. In A. A. Gedzyk, T. V. Kovalʹova, O. Yu. Kotsiurba et al. (Eds.), Tsyfrova epokha: mizhdystsyplinarnyy dyskurs [The digital era: An interdisciplinary discourse] (pp. 4–30). Kharkiv: Law. (ukr).

Tsyfrova transformatsiia okhorony zdorovia Ukrainy [Digital transformation of healthcare in Ukraine]. (2024). https://moz.gov.ua/uk/cifrova-transformaciya-ohoroni-zdorov-ya-ukrayini-2 (Accessed: May 30, 2025) (ukr).

Cai, Z., Mao, P., Wang, Z., Wang, D., He, J., & Fan, X. (2023). Associations between problematic internet use and mental health outcomes of students: A meta-analytic review. Adolescent Research Review, 8(1), 45–62. https://doi.org/10.1007/s40894-022-00201-9. (eng).

Chang, A.-M., Aeschbach, D., Duffy, J. F., & Czeisler, C. A. (2015). Evening use of light-emitting eReaders negatively affects sleep, circadian timing, and next-morning alertness. Proceedings of the National Academy of Sciences, 112(4), 1232–1237. https://doi.org/10.1073/pnas.1418490112. (eng).

Keles, B., McCrae, N., & Grealish, A. (2020). A systematic review: The influence of social media on depression, anxiety and psychological distress in adolescents. International Journal of Adolescence and Youth, 25(1), 79–93. https://doi.org/10.1080/02673843.2019.1590851. (eng).

Kowalski, R. M., Giumetti, G. W., Schroeder, A. N., & Lattanner, M. R. (2019). Bullying in the digital age: A critical review and meta-analysis of cyberbullying research among youth. Psychological Bulletin, 140(4), 1073–1137. https://doi.org/10.1037/a0035618. (eng).

Pichler, S., Kohli, C., & Granitz, N. (2021). DITTO for Gen Z: A framework for leveraging the uniqueness of the new generation. Business Horizons, 64(5), 599–610. https://doi.org/10.1016/j.bushor.2021.02.021. (eng).

Rosen, L.D., Carrier, L.M., & Cheever, N.A. (2013). Facebook and texting made me do it: Media-induced task-switching while studying. Computers in Human Behavior, 29(3), 948–958. https://doi.org/10.1016/j.chb.2012.12.001. (eng).

Tremblay, M. S., Aubert, S., Barnes, J. D., et al. (2017). Sedentary Behavior Research Network (SBRN) – Terminology Consensus Project process and outcome. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 14(75). https://doi.org/10.1186/s12966-017-0525-8. (eng).

Twenge, J.M., Spitzberg, B.H., & Campbell, W.K. (2020). Less in-person social interaction with peers among U.S. adolescents in the 21st century and links to loneliness. Journal of Social and Personal Relationships, 37(6), 1892–1913. https://doi.org/10.1177/0265407520922018. (eng).