Окремі компоненти методики використання журнальних та конференційних систем у рецензуванні наукових праць

Тетяна Вакалюк; Ірина Мінтій

doi:10.28925/2312-5829/2025.3.6

Автор(и)

Тетяна Вакалюк Державний університет «Житомирська політехніка», Інститут цифровізації освіти НАПН України, Криворізький державний педагогічний університет https://orcid.org/0000-0001-6825-4697
Ірина Мінтій Інститут цифровізації освіти НАПН України, Криворізький державний педагогічний університет, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0003-3586-4311

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.3.6

Ключові слова:

журнальні системи, конференційні системи, OJS, EasyChair, Microsoft CMT

Анотація

Процеси рецензування наукових праць зазнали кардинальних змін з впровадженням цифрових журнальних та конференційних систем, що автоматизують етапи редакційної роботи від подання рукописів до координації експертного оцінювання. Ефективне використання сучасних платформ управління науковими виданнями, таких як Open Journal Systems, ScholarOne Manuscripts, Editorial Manager, EasyChair та Microsoft CMT, потребує від учасників процесу володіння специфічними цифровими компетентностями. Актуальність дослідження обумовлена критично низьким рівнем використання конференційних систем (28%) та журнальних систем (38%) серед вітчизняних науково-педагогічних працівників, що засвідчили результати констатувального експерименту. Метою дослідження є визначення та систематизація ключових компонентів методики використання журнальних та конференційних систем у процесах рецензування наукових праць для формування необхідних навичок ефективної участі у процедурах експертного оцінювання через цифрові платформи. Методологія дослідження базується на аналізі функціональних можливостей провідних цифрових платформ, систематизації процедур рецензування та виявленні специфічних особливостей роботи з різними типами систем. Проведений аналіз дозволив виділити та систематизувати компоненти методики за трьома основними групами: технічні (навігація в інтерфейсах, управління профілями, обробка документів), організаційні (розуміння етапів рецензування, дотримання термінів, координація взаємодії) та компетентнісні (володіння критеріями експертного оцінювання, етичні принципи). Визначено 16 ключових питань для якісного рецензування, від відповідності тематиці до наукового стилю викладу. Практична цінність дослідження полягає у створенні основи для розробки навчальних програм підвищення кваліфікації наукових працівників у сфері цифрових платформ експертного оцінювання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aïmeur, E., Brassard, G., Gambs, S., & Schonfeld, D. (2012). P3ERS: Privacy-preserving peer review system. Transactions on Data Privacy, 5(3), 553–578.

Arapinis, M., Bursuc, S., & Ryan, M. (2012). Privacy supporting cloud computing: ConfiChair, a case study. Lecture Notes in Computer Science, 7215, 89–108. https://doi.org/10.1007/978-3-642-28641-4_6.

Borchard, L., Biondo, M., Kutay, S., & Weiss, A.P. (2015). Making journals accessible front & back: Examining open journal systems at CSU northridge. OCLC Systems and Services, 31, 35–50. https://doi.org/10.1108/OCLC-02-2014-0013.

Castillo-Velazquez, J.-I., & Trigueros-Galicia, M.-I. (2018). UTILCON beta: A free trainer for conference management systems in Spanish. Proceedings of the 2018 IEEE 38th Central America and Panama Convention, CONCAPAN 2018. 8596536. https://doi.org/10.1109/CONCAPAN.2018.8596536.

de Brito, R.F., & Shintaku, M. (2015). Usability of the submission process in a journal system. Communications in Computer and Information Science, 529, 653–656. https://doi.org/10.1007/978-3-319-21383-5_109.

Grigas, V., Gudinavičius, A., Petreikis, T., & Šuminas, A. (2023). An Exploratory Study into Professional Scholarly Journals Publishing Software Adoption in Lithuania. Information and Media, 96, 179–201. https://doi.org/10.15388/Im.2023.96.73.

Lira, E.K.D.S., de Barros, G.G., Prestes, J.R., & Dias Miranda, A.C. (2019). Brazilian federal universities and the use of open journal systems. Ciencia da Informacao, 48(3), 374–381.

Maia, F.C.A., & Farias, M.G.G. (2025). Procedures for adopting open peer review in scientific journals: Reports of experiences from editors. Perspectivas em Ciencia da Informacao, 30, e-52559. https://doi.org/10.1590/1981-5344/52559.

Manalu, S.R., Willy, & Priatna, W.S. (2017). Development of Review Rating and Reporting in Open Journal System. Procedia Computer Science, 842–845. https://doi.org/10.1109/ECTICon.2017.8096370.

Singh, N., Jung, I., Han, H., & Vega-Muñoz, A. (2022). Green Information System (GIS) Model in the Conference Sector: Exploring Attendees' Adoption Behaviors for Conference Apps. Psychology Research and Behavior Management, 15, 2229–2243. https://doi.org/10.2147/PRBM.S370657.

Verma, L. (2021). Ojs security analysis: Issues, reasons, and possible solutions. DESIDOC Journal of Library and Information Technology. 41(5). 391–396. https://doi.org/10.14429/djlit.41.5.15975.

Vubangsi, M., & Al-Turjman, F. (2022). Design and Implementation of a Conference Attendance Monitoring System Using Blockchain and AI Technologies. Proceedings – 2022 International Conference on Artificial Intelligence in Everything, AIE 2022 (pp. 197–202). https://doi.org/10.1109/AIE57029.2022.00044.

Mintii, I. S., & Vakaliuk, T. A. (2024). Doslidnytskyi skladnyk tsyfrovoi kompetentnosti naukovykh i naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv: rezultaty konstatuvalnoho eksperymentu [Research component of digital competence of researchers and academic staff: the results of a statement experiment]. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia – Scientific Journal of the Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University. Series 2. Computer-oriented learning systems, 23(30), 16-25. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series2.2024.23(30). [in Ukrainian]