Процедура проектування цифрових освітніх ресурсів економіко-управлінської підготовки майбутніх магістрів галузі інформаційних технологій

Дмитро Антонюк; Тетяна Вакалюк

doi:10.28925/2312-5829.2024.13

Автор(и)

Дмитро Антонюк Державний університет «Житомирська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-7496-3553
Тетяна Вакалюк Державний університет «Житомирська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-6825-4697

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2024.13

Ключові слова:

економіко-управлінська підготовка, майбутні магістри галузі інформаційних технологій, процедура проектування, цифрові освітні ресурси

Анотація

Розробка і впровадження в освітній процес цифрових освітніх ресурсів допомагає студентам отримати практичний досвід, який є важливим для їхньої кар’єри в IT; сприяє інноваційності в освіті, оскільки вона дозволяє використовувати новітні технології для підвищення залученості студентів до освітнього процесу, що позитивно впливає на якість навчання. Також вагомим є той факт, що магістри IT-спеціальностей часто в подальшому займають управлінські посади. Розуміння економічних та управлінських принципів є важливим для ефективного лідерства. Власне тому, можна зробити висновок, що цифрові освітні ресурси, що охоплюють ці області, допомагають інтегрувати знання з різних дисциплін. Таким чином, розробка процедури проектування цифрових освітніх ресурсів для економіко-управлінської підготовки магістрів IT-спеціальностей є необхідною для підготовки висококваліфікованих фахівців, яку і було запропоновано і яка складається з 7 етапів. Етап 1. Аналіз. Цей етап включає в себе педагогічний аспект та технологічний аспект. Етап 2. Формулювання проблеми. На цьому етапі визначається проблема, яку необхідно вирішити за допомогою розробки цифрового освітнього ресурсу, а також визначається власне мета та завдання. Етап 3. Формулювання завдання для розробки. Тут формулюється конкретне завдання для розробки цифрового освітнього ресурсу. Етап 4. Проектування цифрового освітнього ресурсу. На даному етапі проектується зміст і зовнішнє представлення ресурсу. Етап 5. Ітеративна розробка програми та тестування. Ресурс розробляється і тестується в ітеративному процесі, що дозволяє постійно вдосконалювати його. Етап 6. Пілотна експлуатація та перевірка ефективності. Після розробки ресурс вводиться в пілотну експлуатацію, де перевіряється його ефективність. Етап 7. Впровадження, ітеративне оновлення та модифікація цифрових освітніх ресурсів. Кожен наступний етап не можливий без чітко проробленого попереднього етапу, при цьому завдяки ітеративності окремих етапів забезпечується постійне покращення ресурсу та оновлення актуальності змісту і підходів. На кожному етапі важливо передбачати всі можливі варіанти для правильного переходу до наступного етапу. І, звичайно, чітке формулювання цілей та завдань забезпечить досягнення необхідного результату.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Дмитро Антонюк, Державний університет «Житомирська політехніка»

канд. пед. наук, доц., доцент кафедри інженерії програмного забезпечення, Державний університет «Житомирська політехніка», вул. Чуднівська 103, 10005 Житомир, Україна.

Тетяна Вакалюк, Державний університет «Житомирська політехніка»

докт. пед. наук, проф., завідувач кафедри інженерії програмного забезпечення, Державний університет «Житомирська політехніка», вул. Чуднівська 103, 10005 Житомир, Україна.

Посилання

Hrynko, V. (2021). Specificity of the model of designing digital educational technologies in future primary school teachers’ training. Professionalism of the Teacher: Theoretical and Methodological Aspects, 2(14), 78–89. https://doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236875. (ukr.).

Hrynko, V. (2018). Designing digital educational resources by means of digital technologies. The origins of pedagogical excellence, 22, 58-62. https://doi.org/10.33989/2075-146x.2018.22.185010. (ukr.).

Krupko, S. (2022). Analysis of using of the electronic educational resources model in institutions of general secondary education. New learning technologies, 96, 112-9. http://journal.org.ua/index.php/ntn/article/view/326. (ukr.).

Benta, D., Bologa, G., Dzitac, & I. (2014). E-learning Platforms in Higher Education. Case Study. Procedia Computer Science : 2nd International Conference on Information Technology and Quantitative Management, ITQM 2014, 31, 1170 – 1176. (eng).

Damoense, Maylene Y. (2003). Online learning: Implications for effective learning for higher education in South Africa. Australian Journal of Educational Technology, 19(1), 25-45. (eng).

Sarah Guri-Rosenblit (2018). E-Teaching in Higher Education: An Essential Prerequisite for E-Learning. Journal new approaches in educational research, 7(2), 93–97. (eng).

Kevin, P. Brady, & Lori, B. (2010). Holcomb, and Bethany V. Smith. The Use of Alternative Social Networking Sites in Higher Educational Settings: A Case Study of the E-Learning Benefits of Ning in Education. Journal of Interactive Online Learning, 9(2). (eng).

Ravi, P. (2011). Bhatia. Features and Effectiveness of E-learning Tools. Global Journal of Business Management and Information Technology, 1(1), 1-7. (eng).

Arkorful, V., & Abaidoo, N. (2014). The role of e-learning, the advantages and disadvantages of its adoption in Higher Education. International Journal of Education and Research, 2(12), 397-410. (eng).

Jesús Valverde-Berrocoso, María del Carmen Garrido-Arroyo, Carmen Burgos-Videla & María Belén Morales-Cevallos (2020). Trends in Educational Research about e-Learning: A Systematic Literature Review (2009–2018). Sustainability, 12, 5153; doi:10.3390/su12125153. (eng).

Antoniuk, D. S., & Vakaliuk, T. A. (2021). Foreign experience of using digital educational resources in higher education. Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools: a collection of scientific papers: KPU, 2021. Issue 74. 216 с. VOL. 2. P.75-78. (ukr.).

Antoniuk, D. S. (2020). Theoretical and practical aspects of the development and use of digital educational resources: the view of domestic scientists. Bulletin of Zaporizhzhia National University: Collection of scientific works. Pedagogical sciences, 3, 189-196. (ukr.).