Особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

Анотація

В теперішній час серед багатьох існуючих видів і форм освіти саме дистанційне навчання стає одним з пріоритетних напрямків педагогічної та навчально-методичної діяльності багатьох університетів, коледжів, загальноосвітніх закладів. Тому в статті під кутом придатності для використання у дистанційній формі проаналізовано основні існуючі традиційні та сучасні види, методи і форми навчання [1-5].

 Особлива увага приділена перевагам, психолого-педагогічним особливостям і проблемним моментам дистанційного навчання.

Розглянуто і проведено порівняльну характеристику синхронного та асинхронного режимів дистанційного навчання, визначено позитивні та негативні сторони кожного з них.

Розроблена універсальна методологія оцінювання ефективності організаційних форм та видів навчання, яка базується на теоретичних та емпіричних підходах до наукового дослідження і дає змогу об’єктивно оцінити ефективність навчання для широкого кола освітніх програм. В дослідженні використано методику експертного оцінювання, простого ранжування і вагових коефіцієнтів, яка полягала в тому, що кожен експерт давав оцінку незалежно від інших, а потім ці оцінки об'єднували в одну загальну.

З метою дослідження ефективності процесу дистанційного навчання здійснено аналіз таких методів навчання, як практичний, наочний, проблемно-пошуковий, ігровий, мотиваційно-навчальний, репродуктивний, інтерактивний,  креативний, метод контролю і самоконтролю. Також проаналізовано організаційні форми навчання, такі як індивідуальна, відео навчання, самостійне навчання, мобільні застосунки, ігрова, онлайн-чат, заочна, відео конференції, аудіо конференції та вільний графік.

       Результати дослідження показали, що ефективними видами навчання є: дистанційне навчання, модульне навчання, інтерактивне навчання, дуальна освіта, проблемне навчання і програмоване навчання.

Визначено актуальні та перспективні методи дистанційного навчання, серед яких: практичні, проблемно-пошукові, наочні, креативні, інтерактивні, мотиваційно-навчальні методи та методи контролю та самоконтролю.

       За результатами якісного і кількісного аналізу виявлено найбільш ефективні форми дистанційного навчання, а саме: індивідуальна, відео конференції, мобільні додатки Google, самостійна робота, заочна, вільний графік, відео-навчання, ігрове навчання, онлайн-чат.

Результати проведеного аналізу дають можливість викладачам самостійно здійснювати кваліфікований вибір найбільш ефективних підходів як до традиційного, так і до дистанційного навчання.

       Намічені перспективи подальших досліджень полягають в удосконаленні запропонованих підходів до визначення ефективності форм і методів навчання з метою покращення якості освіти.