Теорія конективізму в навчанні питань безпеки та здоров’я в класичних університетах
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.112Ключові слова:
онлайн-навчання, вища освіта, здоров'я, конективізм, дистанційне навчання, відкритий освітній сервіс, безпекаАнотація
Планета Земля, людство загалом і система освіти, зокрема, у першій чверті XXI століття зіштовхнулися з великою кількістю проблем і ситуацій, що потребують регулювання. Актуальним є використання сучасних технологій, що ґрунтуються на теорії конективізму, у вивченні питань здоров’я та безпеки в межах класичних (немедичних) закладах вищої освіти України. Метою статті було перевірити ефективність використання онлайн-навчання, електронного навчання, а також відкритих освітніх ресурсів, дистанційних технологій, що ґрунтуються на теорії конективізму, у навчанні питань безпеки та здоров’я в класичних університетах.
Інтернет сьогодні перетворився на величезний простір спільного навчання. У сучасній динамічній теорії навчання «конективізм» саме Інтернет став головною сполучною ланкою. Конективізм – це концептуальна схема, що розглядає навчання як мережеве явище, на яке впливають технології та соціалізація, а навчання – як процес розпізнавання образів. Конективізм наголошує на необхідності враховувати, за можливості, всі зміни, що відбулися вчора, щоб реалізувати нові знання сьогодні та в майбутньому. У контексті безпеки та здоров’я актуальним стає необхідність вивчення вчорашнього досвіду життя для забезпечення здоров’я та безпеки сьогодні та в майбутньому. У статті обґрунтовано, як теорія конективізму може бути використана для вивчення питань безпеки та здоров’я. Надано безліч форм реалізації технологій поєднання електронного навчання та відкритих освітніх сервісів для побудови системи змішаного навчання в системі вищої освіти. Перший доступний і відкритий освітній ресурс (дистанційний курс) «Моє здоров’я» був створений для реалізації якісного навчання з питань безпеки та здоров’я. У курсі також реалізовано технологію поєднання електронного навчання та відкритих освітніх сервісів освітніх платформ Coursera, Khanacademy, Canvas, Udemy, Eliademy. Вивчення питань здоров’я та безпеки на засадах теорії конективізму реалізовувалося з використанням соціальних мереж; використання методів гейміфікації передбачало виконання завдань і вправ та перетворення їх на змагальну гру, щоб зробити навчання більш інтерактивним. Сайти із симуляцією різних процесів залучали учнів до глибокого навчання, що сприяє розумінню, на відміну від поверхневого навчання, яке вимагає тільки запам’ятовування.
Опитування після навчання студентів очного та заочного навчання засвідчило підвищення рівня успішності при застосуванні електронного навчання на основі теорії конективізму. При цьому авторами звертається увага на необхідність роботи оффлайн для формування стійких практичних навичок з питань безпеки та здоров’я.
Перспективним напрямом залишається розвиток освітніх платформ і впровадження відкритих освітніх сервісів та E-learning у професійну підготовку фахівців інших галузей науки, створення якісних відкритих українських дистанційних курсів і сервісів, гідних міжнародного рівня, а також впровадження на сучасній відкритій інтернет-платформі масових інтерактивних курсів.
Завантаження
Посилання
Bykov, V. Yu., Leshchenko, M. P. (2016). Digital humanistic pedagogy: relevant problems of scientific research in the field of using ICT in education. Information Technologies and Learning Tools, 53(3), 1-17. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v53i3.1417
Cheston, C, Flickinger, T, Chisolm, M. (2013). Social Media Use in Medical Education: A Systematic Review. Academic Medicine, 88, 893-901
Connectivism Learning Theory. (May 27, 2021). https://www.wgu.edu/blog/connectivism-learning-theory2105.html#close
Coronavirus (Covid-19) Update on coronavirus. https://coronavirus-info.ru/deaths/
Davis, C, Edmunds, E, & Kelly-Bateman, V. (2008). Connectivism. In M. Orey (Ed.), Emerging perspectives on learning, teaching, and technology. http://epltt.coe.uga.edu/
Goldie, J. G. S. (2016). Connectivism: a knowledge learning theory for the digital age? Medical Teacher, 38(10), 1064-1069. https://doi.org/10.3109/0142159X.2016.1173661 CrossMark LogoCrossMark
Hollinderbaumer A, Hartz T, Uckert F. (2013) Education 2.0—how has social media and Web 2.0 been integrated into medical education? A systematical literature review. GMS Z Med Ausbild;30:Doc14
Kropf, Dorothy C. (2013). Connectivism: 21st Century’s New Learning Theory. European Journal of Open, Distance and E-Learning, 16(2), 13-24. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1017519.pdf
Kukharenko, V. M., Bondarenko, V. V. (2020). Emergency distance learning in Ukraine. Kharkiv: City typography.
Levchuk, V. G. (2015). The main trends of modern education and the development of open distance learning at the V. N. Karazin Kharkiv National University. Distance learning – start from the present to the future – 2015. Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference, Kharkiv, April 9-10, 33-38.
Levchuk, V. G., Timchenko, G. M. (2017). Modern E-learning in classical University Education. Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, tendencies, perspectives. Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Internet-Conference, Ternopil, November 9-10, 159-162.
Litvinova, A. M., Pienov, V. V. (2019). Psychological features of the formation of attitudes to a healthy lifestyle in the youth environment. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after Taras Shevchenko. Series: «Pedagogical sciences. Physical Education and Sports», 157 (1), 91-97.
Mann, R. V., Kravchenko, O. V., Hanzhala, I. V. (2020). The use of information and communication technologies as an element of innovative training of specialists in the economic field. Information Technologies and Learning Tools, 78(4), 145-162. DOI: 10.33407/itlt.v78i4.2810
MD ENZAI. (2021). Nur Idawati et al. Development of Augmented Reality (AR) for Innovative Teaching and Learning in Engineering Education. Asian Journal of University Education, [S.l.], v. 16, n. 4, p. 99-108. doi: https://doi.org/10.24191/ajue.v16i4.11954.
Pramono, S. E., Wijaya, A., Melati, I. S., Zahariah, S. & Abdullah, H. (2021). COVID-Driven Innovation in Higher Education: Analysing the Collaboration of Leadership and Digital Technology during the Pandemic in UiTM Malaysia and UNNES Indonesia AJUE, 17(2), 1-15. DOI: https://doi.org/10.24191/ajue.v17i2.13393
Rahiem, M.D.H. (2021). Indonesian University Students’ Likes and Dislikes about Emergency Remote Learning during the COVID-19 Pandemic. AJUE Volume 17, Number 1, January 2021б pg 1-18. DOI: https://doi.org/10.24191/ajue.v17i1.11525
Rasi, P., &Vuojärvi, H. (2018). Toward personal and emotional connectivity in mobile higher education through asynchronous formative audio feedback. British Journal of Educational Technology, 49(2). DOI:10.1111/bjet.12587
Samat, M. F., Awang, N. A. & Hussin, S. N. A., Nawi, F. A. (2020). Online Distance Learning Amidst Covid-19 Pandemic Among University Students: A Practicality of Partial Least Squares Structural Equation Modelling Approach. AJUE,16(3), 220-233. DOI: http://doi.org/10.24191/ajue.v16i3.9787
Siemens, G. (2005, January). Connectivism: A learning theory for the digital age. International Journal of Instructional Technology & Distance Learning, Retrieved November 03, 2008, from http://www.itdl.org/Journal/Jan_05/article01.htm
Sim, S. P-L., Sim, H. P-K., & Quah, C-S. (2021). Online Learning: A Post Covid-19 Alternative Pedagogy for University Students. Asian Journal of University Education, 16(4), 137-151. https://doi.org/10.24191/ajue.v16i4.11963
SIM, Sandra Phek-Lin; SIM, Hannah Phek-Khiok; QUAH, Cheng-Sim (2021) Online Learning: A Post Covid-19 Alternative Pedagogy For University Students. Asian Journal of University Education, [S.l.], v. 16, n. 4, p. 137-151, jan. ISSN 2600-9749. Available at: <https://myjms.mohe.gov.my/index.php/AJUE/article/view/11963>. Date accessed: 30 jan. 2022. doi: https://doi.org/10.24191/ajue.v16i4.11963.
Singh, K. (2019). Lecturer’s Feedback And Its Impact On Student Learning: A Study Of A Public University In Sarawak, Malaysia. Asian Journal of University Education, 15, 70–78. https://doi.org/10.24191/ajue.v15i3.07
Subedi, S., Nayaju, S., Subedi, S., Shah, S. K., & Shah, J. M. (2020). Impact of E-learning during COVID-19 Pandemic among Nursing Students and Teachers of Nepal. International Journal of Science and Healthcare Research, 68-76.
Tadesse, T., Manathunga, C., & Gillies, R. (2020). Teachers’ Pedagogical Practices and Students’ Learning Experiences in an Ethiopian University Setting. Asian Journal Of University Education, 16(2), 205-225. doi:10.24191/ajue.v16i2.8994
Timchenko (Litvinova), A. M. & Timchenko, G. M. (2014). Formation of knowledge at the students of the classical university in conditions of improving the forms of classroom and independent work with Life safety, Means of educational and research work, 43, 214-227.
Timchenko, G. M., Levchuk, V. G., Berezhna, N. I., Zakrevs’kij, A. M. (2017). Open Learning Systems based on the classical university. Problems of integration of natural techno-technological and humanitarian disciplines in the training of specialists in higher educational institutions. Materials oftheAll-Ukrainian Scientific and Methodic Internet-Conference. Kharkiv, April 25-26, 154-156.
Timchenko, G. M., Litvinova, A. M., Zakrevs’kij, A. M., Levchuk, V. G. (2020). Technologies for creating open educational resources and video services for teaching the basics of health. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after Taras Shevchenko. Series: «Pedagogical sciences», 7 (163), 153-161.
Tovkanets, O. (2018). Strategic Directions of Information and Communication Technologies Development in the High European School at the Beginning of the XXI Century. Information Technologies and Learning Tools, 66 (4), 14-23.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.