Цифровізація професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері професійної  (професійно-технічної) освіти

Катерина  Осадча; Михайло Букша; Олександр Манжула

doi:10.28925/2312-5829.2023.11

Автор(и)

Катерина Осадча доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інформатики і кібернетики, Мелітопольський державний педагогічний університет, вул. Наукового містечка, 59, 69000, м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0003-0653-6423
Михайло Букша аспірант кафедри інформатики і кібернетики, Мелітопольський державний педагогічний університет, вул. Наукового містечка, 59, 69000, м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-3598-6987
Олександр Манжула аспірант кафедри інформатики і кібернетики, Мелітопольський державний педагогічний університет, вул. Наукового містечка, 59, 69000, м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0002-8026-2486

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.11

Ключові слова:

цифровізація освіти, вища освіта, професійна освіта, професійно-технічна освіта, професійна підготовка

Анотація

У статті проаналізовано проблеми цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, що виникли у зв’язку із розвитком і розширенням можливостей цифрових технологій та підвищенням вимог до майбутніх фахівців. На основі таких наукових методів дослідження аналізу та систематизації наукових джерел вивчено сучасні результати цифровізації професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері професійної (професійно-технічної) освіти в Україні та за кордоном. Окреслено перспективні напрями подальшої модернізації професійної (професійно-технічної) освіти України в умовах цифрового суспільства. У першу чергу – це доцільне оснащення сучасною цифровою технікою закладів професійної (професійно-технічної) освіти (комп’ютерні класи із сучасним програмним забезпеченням, засобами Інтернет-зв’язку та комунікації; open spaceі та makerspaces для викладачів і студентів тощо). Важливим є те, що адміністрація закладу професійної (професійно-технічної) освіти повинна мати чітку ідею та стратегію щодо подальшого використання дорогого та сучасного обладнання. Створене на основі цього цифрове освітнє середовище має включати технічне, апаратне, програмне забезпечення та організаційні структури, які забезпечують налагодження і функціонування техніки й роботу інформаційних служб закладу освіти. У закладах та у всій системі професійної (професійно-технічної) освіти має здійснюватися постійний моніторинг цифрової компетентності педагогічних працівників та реалізовуватися способи її удосконалення у системі підвищення кваліфікації. Крім того, необхідно використовувати всі засоби цифрового освітнього середовища закладу професійної (професійно-технічної) освіти для формування і розвитку цифрової компетентності майбутніх фахівців у сфері професійної (професійно-технічної) освіти (студентів).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ten key achievements in the field of professional education for 2022. (2022). Received from: https://www.kmu.gov.ua/news/10-kliuchovykh-dosiahnen-u-sferi-profesiinoi-osvity-za-2022-rik-mon.

The Law of Ukraine "On Amendments to Some Laws of Ukraine Regarding the Functioning of Integrated Information Systems in the Field of Education". (2022). Received from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2457-20.

Digital transformation of education: the Law on the functioning of the «АІКОМ» integrated information system was adopted. (2022). Received from: https://mon.gov.ua/ua/news/cifrova-transformaciya-osviti-prijnyato-zakon-pro-funkcionuvannya-integrovanoyi-informacijnoyi-sistemi-aikom.

Berezyak, A. E. (2006). The state of standardization of public telephone services in Ukraine. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University, 551: Automation, measurement and control, 123–127.

Tumanov, O. O. (2021). Statistical evaluation of the development of social media in Ukraine: autoref. thesis Candidate of Economics. 20 p.

Digital in Ukraine. (2023). Received from: https://datareportal.com/digital-in-ukraine?rq=ukraine.

Osadchiy, V. V., & Osadcha, K. P. (2022). Current aspects of the application of mixed and distance learning technologies in the training of future specialists. Actual problems of pedagogical education: realities, new ideas and perspectives. Lviv: LNU named after Ivan Franko, 5–8.

Novytska, T. L., & Novytskyi, S. V. (2021). Modern trends in the digital transformation of education. Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, trends, perspectives: materials of the VII International science and practice internet conference, Ternopil, April 8 2021. TNPU named after Volodymyr Hnatyuk, Ternopil, Ukraine, 151–154.

Osadcha, K., & Baluta, V. (2021). The influence of modern trends in digital art on the content of training in computer graphics and digital design. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 9(1), 1–12. https://doi.org/10.32919/uesit.2021.01.01

Hryadushcha, V. V. (2021). Digitization in the field of professional (vocational and technical) education. Digital competence as a component of professional competence development, 36–39.

Goncharova, I. (2022). Digitization of educational activities of professional education institutions. Information security and information technologies, 45–46.

Sysoieva, S. (2021). Pedagogical aspects of digitalization of education. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (4), 24–32. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.4.3

Kovalchuk, V. I., & Soroka, V. V. (2022). The application of innovative digital technologies in the training of teachers for the field of professional education. Innovative educational technologies: global and domestic experience of use in the system of continuing education, 238–249.

Lee, M. T., Hartsough, M., Borick, S., & Gathagan, B. (2021). Open Space, Transformative Education, and the Pursuit of Flourishing. Journal of Transformative Education, 19(3), 198–217. https://doi.org/10.1177/1541344620978226

Bach D. J., & Cook-Sather A. (2016). Open space: Nurturing reflection, dialogue, and radical listening in higher education. Journal on Excellence in College Teaching, 27(2), 97–116.

Johnson L., Adams Becker S., Cummins M., Estrada V., Freeman A., & Hall C. (2016). NMC Horizon Report: 2016 Higher Education Edition. The New Media Consortium, 49 p.

Sheridan, K., Halverson, E. R., Litts, B., Brahms, L., Jacobs-Priebe, L., & Owens, T. (2014). Learning in the making: A comparative case study of three makerspaces. Harvard Educational Review, 84(4), 505–531.

Vuorikari, R., Ferrari, A. Punie, Y. (2019). Makerspaces for Education and Training. Exploring future implications for Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 46 p.

Michael J. J. Roll & Dirk Ifenthaler. (2020). The Impact of Learning Factories on Multidisciplinary Digital Competencies. Vocational Education and Training in the Age of Digitization, Vol. 4, 23–38.