Досвід Німеччини у запровадженні стратегій змішаного навчання

Катерина Осадча

doi:10.28925/2312-5829.2022.3410

Автор(и)

Катерина Осадча Мелітопольський державний педагогічний університет https://orcid.org/0000-0003-0653-6423

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2022.3410

Ключові слова:

вища освіта, зарубіжний досвід, змішане навчання, освіта в Німеччині, освітні стратегії

Анотація

У статті на основі аналізу наукових праць німецьких учених з 2006 по 2021 рік зроблено висновок про стимули до поширення змішаного навчання у Німеччині: неприйнятна відстань до найближчого навчального закладу; особливі релігійні та мовні потреби, які місцеві навчальні заклади не можуть або не хочуть задовольняти; індивідуальність навчання; уникнення соціальних проблем від спілкування віч-на-віч; ущільнення навчального матеріалу та збільшення годин на самостійне навчання. Виділено стратегії змішаного навчання в закладах вищої освіти: стратегію попередньої розробки матеріалів для очного навчання та наступної розробки матеріалів для електронного навчання з урахуванням індивідуальних уподобань студентів (Й. Даммайер, С. Мертен); поєднання в очному і електронному навчання, як частин змішаного, однакового об’єму теоретичного та практичного матеріалів у чіткому, реалізованому та вимірюваному підході з метою цілеспрямованого розвитку практичних знань (Т. Бош); створення гібридного навчального середовища, що дозволяє послуговуватись перевагами електронного подання та складання звітів з практичних робіт студентами (М. Амелунг, Д. Рознер); ретельне планування етапів онлайн-навчання на основі дидактичного трикутника (Д. Петко); дотримання ідеї «перевернутого класу», коли заняття в класі використовуються для інтерактивного та спільного, заснованого на досвіді діалогового навчання, замість розповсюдження знань, орієнтованого на викладача (М. Брандб К. Малке); базування змішаного навчання на основі відео-лекцій, що розроблюються шляхом використання стандартизованого рішення для всього навчального закладу (Т. Гірмер, А. Генріх); створення гібридного кампусу на основі мультимодального навчання (А. Скульмовський, Г. Д. Рей); хронологічне розташування елементів навчальної пропозиції для бажаного успіху в навчанні (К. Келлер, Д. Клінкхаммер, Є.-М. Ротлендер).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Катерина Осадча, Мелітопольський державний педагогічний університет

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інформатики і кібернетики, Мелітопольський державний педагогічний університет, вул. Наукового містечка, 59, 69000, м. Запоріжжя, Україна

Посилання

Bosch, T. (2006). Blended Learning zur Verbesserung der Gesprächsführung im Verkauf. Einsatz und Evaluation beim Training von Verkaufsgesprächen im Einzelhandel. Deutscher Universitätsverlag Wiesbaden.

Amelung, M., & Rösner, D. (2008). Experiences in Hybrid Learning with eduComponents. In: Fong, J., Kwan, R., Wang, F.L. (eds) Hybrid Learning and Education. ICHL 2008. Lecture Notes in Computer Science, vol 5169. Springer, Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-540-85170-7_23.

Brand, M., & Mahlke, K. (2017). DNR and the Use of Blended Learning Methodology in German Police Education. In: Xie, H., Popescu, E., Hancke, G., Fernández Manjón, B. (eds) Advances in Web-Based Learning – ICWL 2017. ICWL 2017. Lecture Notes in Computer Science(), vol 10473. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-66733-1_21.

Dammeier, J. (2006). Informationskompetenzerwerb mit Blended Learning : Ergebnisse des Projekts Informationskompetenz I der Bibliothek der Universität Konstanz. Bibliotheksdienst, 40(3), 314–330.

Hirmer, T., & Henrich, A. (2019). Lecture Recordings at the University – Analysis and Evaluation of Implementation Possibilities. In: Cheung, S., Lee, LK., Simonova, I., Kozel, T., Kwok, LF. (eds) Blended Learning: Educational Innovation for Personalized Learning. ICBL 2019. Lecture Notes in Computer Science, 11546. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-21562-0_13.

Keller K., Klinkhammer D., & Rottlaender E.-M. (2021) Digitale Hochschullehre im Gesundheits- und Sozialwesen. Wiesbaden, Springer VS Wiesbaden, 41 p.

Merten, S. (2005). Informationskompetenz vermitteln : das modulare Blended-Learning-Szenario der Universitätsbibliothek Konstanz. Leitbild Informationskompetenz. 27. Online-Tagung der DGI, 2005, 73–77.

Petko, D. (2010). Lernplattformen in schulen: Ansätze für E-learning und blended learning in Präsenzklassen (1. Aufl. ed.). VS Verl. für Sozialwiss.

Petko, D., Uhlemann, A. & Büeler, U. (2009). Blended Learning in der Ausbildung von Lehrpersonen. Beiträge zur Lehrerbildung, 27(2), 188–194.

Skulmowski, A., & Rey, G. D. (2020). COVID-19 as an accelerator for digitalization at a German university: Establishing hybrid campuses in times of crisis. Human Behavior and Emerging Technologies, 2 (3), 212–216.

Danysko, O. V., & Semenovska, L. A. (2018). Genesis and modern content of Blended learning concept in foreign pedagogical theory and practice. Information Technologies and Learning Tools, 65(3), 1–11. https://doi.org/10.33407/itlt.v65i3.2138

Zadorozhna, I. (2015). Using the us experience of online and hybrid education in Ukrainian universities. The Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Pedagogy, (3), 138–143.

Zasluzhena, A. A. (2016). Blended studies in Swiss universities. Overcoming language and communication barriers: education, science, culture, 110–114.

Lastochkina, O. (2022). Mixed learning in the educational environment of Canadian universities. Prospects and innovations of science, 6(11), 227–240.

Lebedeva, O. (2020). Blended Learning – mixed learning as an anti-crisis format of education. Implementation of European Standards into Ukrainian Educational Reserch. 2020, June 26, 85–87.

Osadcha , K., Osadchyi, V. (2021). Analysis of the experience to mixed learning in foreign institutions of higher education. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 60, 410–420.

Tkachuk, H. Foreigh experience in implementation of Blended Learning. Physical & Mathematical education, 1 (15), 98–102