Професійне вигорання фахівців дошкільної освіти: характерні особливості
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2024.114Ключові слова:
вихователі, заклади дошкільної освіти, професійне вигорання, професійне здоров’я, чинники професійного вигорання вихователів ЗДОАнотація
У статті проаналізовано трактування сутності дефініції «професійне вигорання» як результату довготривалих стресів, що пов’язані з інтенсивною професійною діяльністю з характерними порушеннями працездатності та властивою для нього втомою, дратівливістю та психічними захворюваннями. Досліджено симптоми прояву та причини його виникнення у фахівців дошкільної освіти. Розкрито передумови професійного вигорання у фахівців. Обґрунтовано характерні ознаки та основні складові професійного вигорання. Визначено специфіку діяльності вихователя, причини і симптоми виникнення цього явища.
Результати наукових дослідження свідчать про те, що професія «вихователь» закладів дошкільної освіти (ЗДО) містить у собі певні загрози для фізичного, психічного, професійного здоров’я її представників. Професія фахівців дошкільної освіти є однією із тих, що належить до системи «людина-людина». Характерними особливостями їх професійної діяльності є вплив негативних стрес-чинників, високі вимоги до спілкування, постійне перебування у стані підвищеної емоційної напруженості, високий рівень відповідальності за результати своєї роботи, виснаження адаптивних ресурсів, котрі часто слугують причиною професійного вигорання фахівців. Доведено негативний вплив психологічного чинника професійного вигорання як на психічне здоров’я, так і на рівень професійного вигорання вихователів ЗДО. Професійне вигорання фахівців дошкільної освіти негативно впливає на якість та результати їхньої роботи, знижує у них рівень професійної активності та працездатності.
Для уникнення професійного вигорання фахівцям дошкільної освіти необхідно у достатній мірі володіти спеціальними знаннями, практичними уміннями і навичками здоров’язбережувальної, здоров’ятворчої професійної діяльності для знаходження балансу між роботою і відпочинком.
Завантаження
Посилання
Varhata, O. V., Kuleshova, O. V., Mikheieva, L. V. (2021). Psykholohichni chynnyky profesiinoho vyhorannia pedahohiv [Psychological factors of professional burnout of teachers. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh : zb. nauk. pr. Zaporizhzhia. KPU, 75(1), 68‒72. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.75-1.13 (ukr).
Meshko, H. M. (2018). Antystresovi sanohenni psykhotekhnolohii v pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv do zberezhennia i zmitsnennia profesiinoho zdorov’ia. [Anti-stress sanogenic psychotechnologies in the preparation of future teachers to preserve and strengthen professional health. Modern health-saving technologies]. Suchasni zdorov’iazberezhuvalni tekhnolohii: monohr. Kharkiv: Oryhinal. 466‒474. (ukr).
Myronchuk, N. M. (2017). Profesiine vyhorannia vykladacha vyshchoi shkoly: chynnyky, oznaky, sposoby protydii. Teoretychni i metodychni zasady rozvytku i samovdoskonalennia osobystosti pedahoha-novatora v konteksti modernizatsii novoi ukrainskoi shkoly [Professional burnout of a higher school teacher: factors, signs, countermeasures. Theoretical and methodological principles of the development and self-improvement of the personality of the innovative teacher in the context of the modernization of the new Ukrainian school]. zb. nauk.-metod. prats. Zhytomyr: Vyd-vo Yevenok O.O. P. 62‒67. (ukr).
Miroshnychenko, O. (2015). Profilaktyka syndromu «profesiinoho vyhorannia» u pratsiuiuchykh v ekstremalnykh umovakh [Prevention of the syndrome of "professional burnout" in workers in extreme conditions: educational and methodological manual]. navchalno-metodychnyi posibnyk. Zhytomyr : vyd-vo ZhDU im. I. Franka. 156 p. (ukr).
Oliinyk, I. V. (2017). Prychyny vynyknennia ta profilaktyka syndromu profesiinoho vyhorannia u pedahohiv [Causes and prevention of professional burnout syndrome among teachers]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia: Pedahohika i psykholohiia, (1), 118‒125. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2019-45-07 (ukr).
Piterson T. (2021). 101 sposib vporatysia z tryvohoiu, strakhom i panichnymy atakamy [101 ways to cope with anxiety, fear and panic attacks] pereklad z anhl. A. Dudchenko. Kyiv : Nash format. 240 p. (ukr).
Prokopenko, I. A. (2019). Profesiine vyhorannia pedahohiv yak psykholoho-pedahohichna problema [Professional burnout of teachers as a psychological and pedagogical problem] Naukovi zapysky kafedry pedahohiky. Vyp. 45. P. 59‒64. (ukr).
ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (Version: 02/2022). 06 Mental, behavioural or neurodevelopmental disorders. Anxiety or fear-related disorders [ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (Version: 02/2022). 06 Mental, behavioral or neurodevelopmental disorders. Anxiety or fear-related disorders] URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/ http://id.who.int/icd/entity /1336943699 (eng).
Maslach, C. (1982). Burnout. The cost of caring. New York: Prentice-Hall. (eng).
Maslach, C., Jackson, S.E., & Leiter, M.P. (1996). Maslach Burnout Inventory Manual.Palo Alto, California: Consulting Psychological Press Inc. (eng).
Proskurnjak, O.P., Chaplak, Ja.V., & Chujko, G.V. (2017). Perezhyvannja emocijnogo vygorannja ta depresii u studentskomu vici. Psyhologichnyj chasopys, 10 (6), 149‒162. https://doi.org/10.31108/1.2017.6.10 (eng).
Rebukha, L., Polishchuk, V. (2020). Ukrainian Society and Sovid-19: the Influence of the Pandemic on Educational Processes in Higher School. [Ukrainian Society and Сovid-19: the Influence of the Pandemic on Educational Processes in Higher School] Postmodern Openings. 11(2). 120‒127. https://doi.org/10.18662/po/11.2/165 (eng).
Workplace burnout: causes, effects, and solutions. June 6, 2019. WGU. URL: https://www.wgu.edu/blog/workplace-burnout-causeseffects solutions1906 (eng).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
