Теорія конективізму в навчанні питань безпеки та здоров’я в класичних університетах

Анотація

Планета Земля, людство загалом і система освіти, зокрема, у першій чверті XXI століття зіштовхнулися з великою кількістю проблем і ситуацій, що потребують регулювання. Актуальним є використання сучасних технологій, що ґрунтуються на теорії конективізму, у вивченні питань здоров’я та безпеки в межах класичних (немедичних) закладах вищої освіти України. Метою статті було перевірити ефективність використання онлайн-навчання, електронного навчання, а також відкритих освітніх ресурсів, дистанційних технологій, що ґрунтуються на теорії конективізму, у навчанні питань безпеки та здоров’я в класичних університетах.

Інтернет сьогодні перетворився на величезний простір спільного навчання. У сучасній динамічній теорії навчання «конективізм» саме Інтернет став головною сполучною ланкою. Конективізм – це концептуальна схема, що розглядає навчання як мережеве явище, на яке впливають технології та соціалізація, а навчання – як процес розпізнавання образів. Конективізм наголошує на необхідності враховувати, за можливості, всі зміни, що відбулися вчора, щоб реалізувати нові знання сьогодні та в майбутньому. У контексті безпеки та здоров’я актуальним стає необхідність вивчення вчорашнього досвіду життя для забезпечення здоров’я та безпеки сьогодні та в майбутньому. У статті обґрунтовано, як теорія конективізму може бути використана для вивчення питань безпеки та здоров’я. Надано безліч форм реалізації технологій поєднання електронного навчання та відкритих освітніх сервісів для побудови системи змішаного навчання в системі вищої освіти. Перший доступний і відкритий освітній ресурс (дистанційний курс) «Моє здоров’я» був створений для реалізації якісного навчання з питань безпеки та здоров’я. У курсі також реалізовано технологію поєднання електронного навчання та відкритих освітніх сервісів освітніх платформ Coursera, Khanacademy, Canvas, Udemy, Eliademy. Вивчення питань здоров’я та безпеки на засадах теорії конективізму реалізовувалося з використанням соціальних мереж; використання методів гейміфікації передбачало виконання завдань і вправ та перетворення їх на змагальну гру, щоб зробити навчання більш інтерактивним. Сайти із симуляцією різних процесів залучали учнів до глибокого навчання, що сприяє розумінню, на відміну від поверхневого навчання, яке вимагає тільки запам’ятовування.

Опитування після навчання студентів очного та заочного навчання засвідчило підвищення рівня успішності при застосуванні електронного навчання на основі теорії конективізму. При цьому авторами звертається увага на необхідність роботи оффлайн для формування стійких практичних навичок з питань безпеки та здоров’я.

Перспективним напрямом залишається розвиток освітніх платформ і впровадження відкритих освітніх сервісів та E-learning у професійну підготовку фахівців інших галузей науки, створення якісних відкритих українських дистанційних курсів і сервісів, гідних міжнародного рівня, а також впровадження на сучасній відкритій інтернет-платформі масових інтерактивних курсів.