ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ КАДРОВОЇ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • Оксана Бульвінська Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6764-4340

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2022.19

Ключові слова:

автономія, академічний персонал, безперервний професійний розвиток, викладачі, кадрова автономія, кар’єрний розвиток, модель професійного розвитку, університет

Анотація

Статтю присвячено особливостям безперервного професійного розвитку викладачів європейських закладів вищої освіти в умовах університетської автономії. Наголошено, що взаємозв’язок і взаємообумовленість професійного і кар’єрного розвитку викладачів є необхідною умовою кадрової автономії університетів, яка дає їм можливість приймати рішення щодо кар’єрного розвитку, підвищення по службі академічного й адміністративного персоналу. Охарактеризовано 9 різних моделей професійного розвитку, визначено позитивні і негативні властивості кожної з них. У статті проаналізовано досвід щодо організації професійного розвитку і кар’єрної підтримки викладачів Тартуського університету (Естонія), Уппсальського університету (Швеція), Единбурзького університету (Шотландія, Велика Британія). Саме Естонія, Швеція і Велика Британія є лідерами серед країн Європейського Союзу за рівнем кадрової автономії університетів. Доведено, що університети не обмежуються однією моделлю професійного розвитку викладачів, а пропонують поєднання практик, процесів і умов з різних моделей. Така інтеграція діапазону різних моделей професійного розвитку відповідає принципам університетської автономії і є найбільш сприятливою й ефективною для академічного персоналу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Автономія та врядування у вищій освіті: монографія / за заг. ред. В. І. Лугового, Ж. В. Таланової. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2015. 192 с.

Бульвінська О., Капралова І. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в університеті: актуальність тренінгів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2019. № 1. С. 53–59. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.1.5359

Верденхофа О., Каленюк І., Цимбал Л. Параметри та моделі автономії університетів. Міжнародна економічна політика. 2018. № 1. С. 109–127.

Власова І. В. Інституційна фінансова автономія країн Європи. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18. С. 147–151. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085- 2019-18-2-32

Власюк О., Дараган Т. Стан впровадження організаційної автономії у вітчизняних закладах вищої освіти. Освітологічний дискурс. 2021. № 2. С. 60–76. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.2.5

Квіт С. Міністерство має посилювати свою роль як розумного модератора. The Ukrainians. 23 Жовтня 2019. URL: https://theukrainians.org/sergiy-kvit/ (дата звернення: 2.02.2022).

Кравченко Г. Ю., Почуєва О. О. Бенчмаркінг в управлінні професійним розвитком науково-педагогічних працівників ЗВО. Міжнародна науково-практична конференція «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця»: тези доповідей, 30–31 травня 2019 р. Харків: ДІСА ПЛЮС, 2019. С. 331–333.

Механізми розширення фінансової автономії закладів вищої освіти України: колективна монографія / за заг. ред. Ю. Вітренка. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2020. 240 c. DOI: https://doi.org/10.31874/978-617-7486-39-7-2020

Скиба Ю. Досвід розроблення професійних стандартів науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти Великої Британії. Освітологічний дискурс. 2018. № 3–4. С. 283–298. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2018.3-4.0164

Cкиба Ю. Працевлаштування науково-педагогічних працівників в умовах кадрової автономії університету: вітчизняні практики. Освітологічний дискурс. 2021. № 3. С. 15–31. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.32

Чорнойван Г. П. Інституційні політики управління кар’єрним розвитком науково-педагогічних працівників університетів: зарубіжний досвід. Молодий вчений. 2019. № 12 (76). С. 291–294. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-61

Чорнойван Г. П. Теоретичні основи і технології кар’єрного розвитку науково-педагогічних працівників у контексті інтеграції викладацької і дослідницької діяльності. Теоретичні основи і технологія професійного розвитку науково-педагогічних працівників університетів в умовах інтеграції вищої освіти і науки: монографія / О.Г. Ярошенко (ред.). Київ: Прінтеко, 2020. С. 159–205.

Basińska B., Leja K., & Szufllita-Żurawska M. Positive Management of Universities: A Model of Motivation to Strive for Scientific Excellence. Entrepreneurial Business and Economics Review. 2019. № 7 (3). P. 237–250. DOI: https://doi.org/10.15678/EBER.2019.070313

Becher T. The learning professions. Studies in Higher Education. 1996. № 21 (1). Р. 43–55.

Day C. Developing teachers: the challenges of lifelong learning. London: Falmer, 1999. 249 р.

Estermann Th., Nokkala T. University Autonomy in Europe I. Exploratory study. Brussels: European University Association, 2009. 48 p.

Estermann Th., Nokkala T. & Steinel M. University Autonomy in Europe II. The Scorecard. Brussels: European University Association, 2011. 82 p.

Floyd A. Investigating the PDR process in a UK university: continuing professional development or performativity? Professional Development in Education. 2019. DOI: https://doi.org/10.1080/19415257.2019.1696874.

Hargreaves E., Berry R., Lai Y. C., Leung P, Scott D. & Stobart G. Teachers’ experiences of autonomy in Continuing Professional Development: Teacher Learning Communities in London and Hong Kong. Teacher Development. 2013. № 17 (1). Р. 19–34. DOI: https://doi.org/10.1080/13664530.2012.748686

Karlberg M. & Bezzina Ch. The professional development needs of beginning and experienced teachers in four municipalities in Sweden. Professional Development in Education. 2020. DOI: https://doi.org/10.1080/19415257.2020.1712451

Kennedy A. Models of Continuing Professional Development: a framework for analysis. Journal of In-Service Education. 2005. № 31 (2). Р. 235–250. DOI: 10.1080/13674580500200277

Kõrgharidusstandard. Vastu võetud 11.07.2019 № 62. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/112072019017 (дата звернення: 2.02.2022).

Lisbon declaration «Europe’s Universities beyond 2010: Diversity with a common purpose». Brussels: European University Association, 2007. 36 p.

Mudrák J., Zábrodská K., & Machovcová K. A Self-determined Profession? Perceived Work Conditions and the Satisfaction Paradox among Czech Academic Faculty. Sociologický časopis / Czech Sociological Review. 2020. № 56 (3). Р. 387–418. DOI: 10.13060/csr.2020.023

Pruvot E. B., Estermann Th. Autonomy in Europe IIІ. The Scorecard 2017. Brussels: European University Association, 2017. 74 p.

Rome communiqué. 2020. URL: https://erasmusplus.org.ua/novyny/3131-bologna-conference-in-rome-19-nov-2020.html (дата звернення: 2.02.2022).

Tartu Ülikool / University of Tartu. URL: https://ut.ee/et (дата звернення: 2.02.2022).

The University of Edinburgh. URL: https://www.ed.ac.uk/ (дата звернення: 2.02.2022).

Uppsala universitet / Uppsala University. URL: https://www.uu.se/ (дата звернення: 2.02.2022).

UK Professional Standards Framework (PSF). Advance HE. URL: https://www.advance-he.ac.uk/guidance/teaching-and-learning/ukpsf (дата звернення: 2.02.2022).

Lugovy V. I., Talanova, Zh. V. (Ed.) (2015). Avtonomiya ta vryaduvannya u vishij osviti: monografiya [Autonomy and Governance in Higher Education: Monograph]. Institut vishoyi osviti NAPN Ukrayini.

Bulvinska, O., & Kapralova, I. (2019). In-service teacher training in university: actuality of trainings. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 1, 53–59. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.1.5359

Verdenhofa, O., Kalenyuk, I. & Tsymbal, L. (2018). Parametry ta modeli avtonomiyi universytetiv [The Parameters and Models of the Autonomy of Universities]. International Economic Policy, 1, 109–127.

Vlasova, І. V. (2019). Institucijna finansova avtonomiya krayin Yevropi [Institutional financial autonomy in European countries]. Innovative Pedagogy, 18, 147–151. https://doi.org/10.32843/2663-6085- 2019-18-2-32

Vlasyuk, O., Daragan, T. (2021). The state of implementation of organizational autonomy in domestic institutions of higher education Educological discourse, 2, 60–76. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.2.5

Kvit, S. (2019, October 23). Ministerstvo maye posilyuvati svoyu rol yak rozumnogo moderatora [The Ministry should strengthen its role as a smart moderator]. The Ukrainians. https://theukrainians.org/sergiy-kvit/

Kravchenko, G. Yu. Pochuyeva, O. O. (2019). Benchmarking v upravlinni profesijnim rozvitkom naukovo-pedagogichnih pracivnikiv ZVO [Benchmarking in the management of professional development of scientific and pedagogical practitioners in the institutions of higher education]. Mizhnarodna naukovo-praktichna konferenciya «Ekonomichnij rozvitok i spadshina Semena Kuznecya»: tezi dopovidej, 30–31 travnya 2019 r. (рр. 331–333). DISA PLYUS.

Vitrenko, Y. (Ed.) (2020). Mehanizmi rozshirennya finansovoyi avtonomiyi zakladiv vishoyi osviti Ukrayini: kolektivna monografiya [Mechanisms for expanding the financial autonomy of higher education institutions in Ukraine: a collective monograph]. Institut vishoyi osviti NAPN Ukrayini. https://doi.org/10.31874/978-617-7486-39-7-2020

Skyba, Y. (2018). Dosvid rozroblennya profesijnih standartiv naukovo-pedagogichnih pracivnikiv zakladiv vishoyi osviti Velikoyi Britaniyi [Experience of developing professional standards of academic staff in the higher educational institutions of the Great Britain]. Educological discourse, 3–4. 283–298. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2018.3-4.0164

Skyba, Y. (2021). Pracevlashtuvannya naukovo-pedagogichnih pracivnikiv v umovah kadrovoyi avtonomiyi universitetu: vitchiznyani praktiki [Employee selection procedures for higher education teachers in the conditions of university autonomy: Ukrainian practices]. Educological discourse, 3, 5–31. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.32

Chornoivan, H. P. (2020). Teoretichni osnovi i tehnologiyi kar’yernogo rozvitku naukovo-pedagogichnih pracivnikiv u konteksti integraciyi vikladackoyi i doslidnickoyi diyalnosti [Theoretical bases and technologies of scientific and pedagogical workers’ career development in the context of integration of teaching and research activities]. In O. G. Yaroshenko (Ed.), Teoretichni osnovi i tehnologiya profesijnogo rozvitku naukovo-pedagogichnih pracivnikiv universitetiv v umovah integraciyi vishoyi osviti i nauki: monografiya (pp. 159–205). Printeko.

Chornoivan, H. (2019). Institucijni politiki upravlinnya kar’yernim rozvitkom naukovo-pedagogichnih pracivnikiv universitetiv: zarubizhnij dosvid [Institutional policies of career development management of academic staff of the universities: foreign experience]. Young Scientist, 12 (76), 291–294. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-61

Becher, T. (1996). The learning professions. Studies in Higher Education, 21 (1), 43–55.

Basińska, B., Leja, K., & Szufllita-Żurawska, M. (2019). Positive Management of Universities: A Model of Motivation to Strive for Scientific Excellence. Entrepreneurial Business and Economics Review, 7 (3), 237–250. https://doi.org/10.15678/EBER.2019.070313

Day, C. (1999). Developing teachers: the challenges of lifelong learning. Falmer.

Estermann, Th., Nokkala, T. (2009). University Autonomy in Europe I. Exploratory study. European University Association.

Estermann, Th., Nokkala, T. & Steinel, M. (2011). University Autonomy in Europe II. The Scorecard. European University Association.

Floyd, A. (2019). Investigating the PDR process in a UK university: continuing professional development or performativity? Professional Development in Education. https://doi.org/10.1080/19415257.2019.1696874

Hargreaves, E., Berry, R., Lai, Y. C., Leung, P., Scott, D., & Stobart G. (2013). Teachers’ experiences of autonomy in Continuing Professional Development: Teacher Learning Communities in London and Hong Kong. Teacher Development, 17 (1), 19–34. https://doi.org/10.1080/13664530.2012.748686

Kennedy, A. (2005). Models of Continuing Professional Development: a framework for analysis. Journal of In-Service Education, 31 (2), 235–250. 10.1080/13674580500200277

Kõrgharidusstandard. Vastu võetud 11.07.2019 № 62. https://www.riigiteataja.ee/akt/112072019017

Lisbon declaration «Europe’s Universities beyond 2010: Diversity with a common purpose» (2007). European University Association.

Mudrák, J., Zábrodská, K., & Machovcová, K. (2020). A Self-determined Profession? Perceived Work Conditions and the Satisfaction Paradox among Czech Academic Faculty. Sociologický časopis / Czech Sociological Review, 56 (3), 387–418. 10.13060/csr.2020.023

Pruvot, E. B., Estermann, Th. (2017). Autonomy in Europe IIІ. The Scorecard 2017. European University Association.

Rome communiqué (2020). https://erasmusplus.org.ua/novyny/3131-bologna-conference-in-rome-19-nov-2020.html

Tartu Ülikool / University of Tartu. https://ut.ee/et

The University of Edinburgh. https://www.ed.ac.uk/

Uppsala universitet / Uppsala University. https://www.uu.se/

UK Professional Standards Framework (PSF). Advance HE. https://www.advance-he.ac.uk/guidance/teaching-and-learning/ukpsf

Downloads


Переглядів анотації: 71

Опубліковано

2022-04-04

Як цитувати

[1]
О. Бульвінська, «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ КАДРОВОЇ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД», OD, вип. 36, вип. 1, с. 161–184, Квіт 2022.

Номер

Розділ

Компаративні освітні розвідки