TEACHERS’ PROFESSIONAL DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF STAFFING AUTONOMY OF UNIVERSITIES: EUROPEAN EXPERIENCE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2022.19

Keywords:

academic staff, autonomy, career development, continuing professional development, model of professional development, staffing autonomy, teachers, university

Abstract

The article is devoted to the peculiarities of continuing professional development of European higher education institutions teachers' in the conditions of university autonomy. It is emphasized that the relationship and interdependence of teachers' professional and career development is a necessary condition for universities' staffing autonomy, which allows them to make decisions about career development, promotion of academic and administrative staff. 9 different models of professional development are characterized, the positive and negative properties of each of them are determined. The article analyzes the experience of organizing professional development and career support for teachers at the University of Tartu (Estonia), Uppsala University (Sweden), University of Edinburgh (Scotland, UK). Estonia, Sweden and the United Kingdom are the leaders among the countries of the European Union in the level of universities' staffing autonomy. It is proved that universities are not limited to one model of teachers' professional development, but offer a combination of practices, processes and conditions from different models. Such integration of a different models' range of professional development corresponds to the university autonomy's principles and is the most favorable and effective for academic staff.

Downloads

Download data is not yet available.

References

Автономія та врядування у вищій освіті: монографія / за заг. ред. В. І. Лугового, Ж. В. Таланової. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2015. 192 с.

Бульвінська О., Капралова І. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в університеті: актуальність тренінгів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2019. № 1. С. 53–59. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.1.5359

Верденхофа О., Каленюк І., Цимбал Л. Параметри та моделі автономії університетів. Міжнародна економічна політика. 2018. № 1. С. 109–127.

Власова І. В. Інституційна фінансова автономія країн Європи. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18. С. 147–151. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085- 2019-18-2-32

Власюк О., Дараган Т. Стан впровадження організаційної автономії у вітчизняних закладах вищої освіти. Освітологічний дискурс. 2021. № 2. С. 60–76. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.2.5

Квіт С. Міністерство має посилювати свою роль як розумного модератора. The Ukrainians. 23 Жовтня 2019. URL: https://theukrainians.org/sergiy-kvit/ (дата звернення: 2.02.2022).

Кравченко Г. Ю., Почуєва О. О. Бенчмаркінг в управлінні професійним розвитком науково-педагогічних працівників ЗВО. Міжнародна науково-практична конференція «Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця»: тези доповідей, 30–31 травня 2019 р. Харків: ДІСА ПЛЮС, 2019. С. 331–333.

Механізми розширення фінансової автономії закладів вищої освіти України: колективна монографія / за заг. ред. Ю. Вітренка. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2020. 240 c. DOI: https://doi.org/10.31874/978-617-7486-39-7-2020

Скиба Ю. Досвід розроблення професійних стандартів науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти Великої Британії. Освітологічний дискурс. 2018. № 3–4. С. 283–298. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2018.3-4.0164

Cкиба Ю. Працевлаштування науково-педагогічних працівників в умовах кадрової автономії університету: вітчизняні практики. Освітологічний дискурс. 2021. № 3. С. 15–31. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.32

Чорнойван Г. П. Інституційні політики управління кар’єрним розвитком науково-педагогічних працівників університетів: зарубіжний досвід. Молодий вчений. 2019. № 12 (76). С. 291–294. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-61

Чорнойван Г. П. Теоретичні основи і технології кар’єрного розвитку науково-педагогічних працівників у контексті інтеграції викладацької і дослідницької діяльності. Теоретичні основи і технологія професійного розвитку науково-педагогічних працівників університетів в умовах інтеграції вищої освіти і науки: монографія / О.Г. Ярошенко (ред.). Київ: Прінтеко, 2020. С. 159–205.

Basińska B., Leja K., & Szufllita-Żurawska M. Positive Management of Universities: A Model of Motivation to Strive for Scientific Excellence. Entrepreneurial Business and Economics Review. 2019. № 7 (3). P. 237–250. DOI: https://doi.org/10.15678/EBER.2019.070313

Becher T. The learning professions. Studies in Higher Education. 1996. № 21 (1). Р. 43–55.

Day C. Developing teachers: the challenges of lifelong learning. London: Falmer, 1999. 249 р.

Estermann Th., Nokkala T. University Autonomy in Europe I. Exploratory study. Brussels: European University Association, 2009. 48 p.

Estermann Th., Nokkala T. & Steinel M. University Autonomy in Europe II. The Scorecard. Brussels: European University Association, 2011. 82 p.

Floyd A. Investigating the PDR process in a UK university: continuing professional development or performativity? Professional Development in Education. 2019. DOI: https://doi.org/10.1080/19415257.2019.1696874.

Hargreaves E., Berry R., Lai Y. C., Leung P, Scott D. & Stobart G. Teachers’ experiences of autonomy in Continuing Professional Development: Teacher Learning Communities in London and Hong Kong. Teacher Development. 2013. № 17 (1). Р. 19–34. DOI: https://doi.org/10.1080/13664530.2012.748686

Karlberg M. & Bezzina Ch. The professional development needs of beginning and experienced teachers in four municipalities in Sweden. Professional Development in Education. 2020. DOI: https://doi.org/10.1080/19415257.2020.1712451

Kennedy A. Models of Continuing Professional Development: a framework for analysis. Journal of In-Service Education. 2005. № 31 (2). Р. 235–250. DOI: 10.1080/13674580500200277

Kõrgharidusstandard. Vastu võetud 11.07.2019 № 62. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/112072019017 (дата звернення: 2.02.2022).

Lisbon declaration «Europe’s Universities beyond 2010: Diversity with a common purpose». Brussels: European University Association, 2007. 36 p.

Mudrák J., Zábrodská K., & Machovcová K. A Self-determined Profession? Perceived Work Conditions and the Satisfaction Paradox among Czech Academic Faculty. Sociologický časopis / Czech Sociological Review. 2020. № 56 (3). Р. 387–418. DOI: 10.13060/csr.2020.023

Pruvot E. B., Estermann Th. Autonomy in Europe IIІ. The Scorecard 2017. Brussels: European University Association, 2017. 74 p.

Rome communiqué. 2020. URL: https://erasmusplus.org.ua/novyny/3131-bologna-conference-in-rome-19-nov-2020.html (дата звернення: 2.02.2022).

Tartu Ülikool / University of Tartu. URL: https://ut.ee/et (дата звернення: 2.02.2022).

The University of Edinburgh. URL: https://www.ed.ac.uk/ (дата звернення: 2.02.2022).

Uppsala universitet / Uppsala University. URL: https://www.uu.se/ (дата звернення: 2.02.2022).

UK Professional Standards Framework (PSF). Advance HE. URL: https://www.advance-he.ac.uk/guidance/teaching-and-learning/ukpsf (дата звернення: 2.02.2022).

Lugovy V. I., Talanova, Zh. V. (Ed.) (2015). Avtonomiya ta vryaduvannya u vishij osviti: monografiya [Autonomy and Governance in Higher Education: Monograph]. Institut vishoyi osviti NAPN Ukrayini.

Bulvinska, O., & Kapralova, I. (2019). In-service teacher training in university: actuality of trainings. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 1, 53–59. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.1.5359

Verdenhofa, O., Kalenyuk, I. & Tsymbal, L. (2018). Parametry ta modeli avtonomiyi universytetiv [The Parameters and Models of the Autonomy of Universities]. International Economic Policy, 1, 109–127.

Vlasova, І. V. (2019). Institucijna finansova avtonomiya krayin Yevropi [Institutional financial autonomy in European countries]. Innovative Pedagogy, 18, 147–151. https://doi.org/10.32843/2663-6085- 2019-18-2-32

Vlasyuk, O., Daragan, T. (2021). The state of implementation of organizational autonomy in domestic institutions of higher education Educological discourse, 2, 60–76. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.2.5

Kvit, S. (2019, October 23). Ministerstvo maye posilyuvati svoyu rol yak rozumnogo moderatora [The Ministry should strengthen its role as a smart moderator]. The Ukrainians. https://theukrainians.org/sergiy-kvit/

Kravchenko, G. Yu. Pochuyeva, O. O. (2019). Benchmarking v upravlinni profesijnim rozvitkom naukovo-pedagogichnih pracivnikiv ZVO [Benchmarking in the management of professional development of scientific and pedagogical practitioners in the institutions of higher education]. Mizhnarodna naukovo-praktichna konferenciya «Ekonomichnij rozvitok i spadshina Semena Kuznecya»: tezi dopovidej, 30–31 travnya 2019 r. (рр. 331–333). DISA PLYUS.

Vitrenko, Y. (Ed.) (2020). Mehanizmi rozshirennya finansovoyi avtonomiyi zakladiv vishoyi osviti Ukrayini: kolektivna monografiya [Mechanisms for expanding the financial autonomy of higher education institutions in Ukraine: a collective monograph]. Institut vishoyi osviti NAPN Ukrayini. https://doi.org/10.31874/978-617-7486-39-7-2020

Skyba, Y. (2018). Dosvid rozroblennya profesijnih standartiv naukovo-pedagogichnih pracivnikiv zakladiv vishoyi osviti Velikoyi Britaniyi [Experience of developing professional standards of academic staff in the higher educational institutions of the Great Britain]. Educological discourse, 3–4. 283–298. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2018.3-4.0164

Skyba, Y. (2021). Pracevlashtuvannya naukovo-pedagogichnih pracivnikiv v umovah kadrovoyi avtonomiyi universitetu: vitchiznyani praktiki [Employee selection procedures for higher education teachers in the conditions of university autonomy: Ukrainian practices]. Educological discourse, 3, 5–31. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.32

Chornoivan, H. P. (2020). Teoretichni osnovi i tehnologiyi kar’yernogo rozvitku naukovo-pedagogichnih pracivnikiv u konteksti integraciyi vikladackoyi i doslidnickoyi diyalnosti [Theoretical bases and technologies of scientific and pedagogical workers’ career development in the context of integration of teaching and research activities]. In O. G. Yaroshenko (Ed.), Teoretichni osnovi i tehnologiya profesijnogo rozvitku naukovo-pedagogichnih pracivnikiv universitetiv v umovah integraciyi vishoyi osviti i nauki: monografiya (pp. 159–205). Printeko.

Chornoivan, H. (2019). Institucijni politiki upravlinnya kar’yernim rozvitkom naukovo-pedagogichnih pracivnikiv universitetiv: zarubizhnij dosvid [Institutional policies of career development management of academic staff of the universities: foreign experience]. Young Scientist, 12 (76), 291–294. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-12-76-61

Becher, T. (1996). The learning professions. Studies in Higher Education, 21 (1), 43–55.

Basińska, B., Leja, K., & Szufllita-Żurawska, M. (2019). Positive Management of Universities: A Model of Motivation to Strive for Scientific Excellence. Entrepreneurial Business and Economics Review, 7 (3), 237–250. https://doi.org/10.15678/EBER.2019.070313

Day, C. (1999). Developing teachers: the challenges of lifelong learning. Falmer.

Estermann, Th., Nokkala, T. (2009). University Autonomy in Europe I. Exploratory study. European University Association.

Estermann, Th., Nokkala, T. & Steinel, M. (2011). University Autonomy in Europe II. The Scorecard. European University Association.

Floyd, A. (2019). Investigating the PDR process in a UK university: continuing professional development or performativity? Professional Development in Education. https://doi.org/10.1080/19415257.2019.1696874

Hargreaves, E., Berry, R., Lai, Y. C., Leung, P., Scott, D., & Stobart G. (2013). Teachers’ experiences of autonomy in Continuing Professional Development: Teacher Learning Communities in London and Hong Kong. Teacher Development, 17 (1), 19–34. https://doi.org/10.1080/13664530.2012.748686

Kennedy, A. (2005). Models of Continuing Professional Development: a framework for analysis. Journal of In-Service Education, 31 (2), 235–250. 10.1080/13674580500200277

Kõrgharidusstandard. Vastu võetud 11.07.2019 № 62. https://www.riigiteataja.ee/akt/112072019017

Lisbon declaration «Europe’s Universities beyond 2010: Diversity with a common purpose» (2007). European University Association.

Mudrák, J., Zábrodská, K., & Machovcová, K. (2020). A Self-determined Profession? Perceived Work Conditions and the Satisfaction Paradox among Czech Academic Faculty. Sociologický časopis / Czech Sociological Review, 56 (3), 387–418. 10.13060/csr.2020.023

Pruvot, E. B., Estermann, Th. (2017). Autonomy in Europe IIІ. The Scorecard 2017. European University Association.

Rome communiqué (2020). https://erasmusplus.org.ua/novyny/3131-bologna-conference-in-rome-19-nov-2020.html

Tartu Ülikool / University of Tartu. https://ut.ee/et

The University of Edinburgh. https://www.ed.ac.uk/

Uppsala universitet / Uppsala University. https://www.uu.se/

UK Professional Standards Framework (PSF). Advance HE. https://www.advance-he.ac.uk/guidance/teaching-and-learning/ukpsf

Downloads


Abstract views: 235

Published

2022-04-04

How to Cite

[1]
O. Bulvinska, “TEACHERS’ PROFESSIONAL DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF STAFFING AUTONOMY OF UNIVERSITIES: EUROPEAN EXPERIENCE”, OD, vol. 36, no. 1, pp. 161–184, Apr. 2022.

Issue

Section

Comparative Research in Education