Брейнстормінгові ігрові технології у практиці викладання ЗВО
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.210Ключові слова:
дидактична гра, інтелектуальна гра, брейнстормінг, тімбілдінг, soft skillsАнотація
У статті розглянуто психолого-педагогічні засади використання інтелектуальних дидактичних ігор брейнстормінгового типу в практиці підготовки фахівців різних спеціальностей у закладах вищої освіти. Виходячи з принципу прихованого дидактизму, обґрунтовано концепцію універсального та допоміжного характеру інтелектуальних ігор як для покращення навчальних досягнень студентів, так і з метою формування soft skills, тімбілдінгу та оптимізації особистісних і командних стратегій ухвалення відповідних професійних рішень. Базуючись на педагогічному досвіді авторів у викладанні неспоріднених – медичних та філологічних дисциплін та емпіричному матеріалі проведених дидактично нейтральних інтелектуальних ігор, проаналізовано їх ефективність у формуванні різних типів компетентностей – загальноосвітніх фонових знань, фахових знань та soft skills командного типу
Завантаження
Посилання
The official website of Lyceum No. 2 of the LMR. Gaming teaching technologies URL: http://lvschool2.org.ua/teacher/pedag-teh/igrovi
Kulish I. M. (2001). Does the student need to play? Arts and humanitarians. № 2. P. 112–116.
Makarov V. I. (2005). Non-traditional form of educational work with the students youth. Kyiv: Navchalno metodychnyi tsentr UKOO Osvita. 112 p. P. 1-7.
Melnychuk I. M. (2010). Peculiarities of use of interactive games in the higher educational institution. Journal of national academy of state border service of Ukraine. № 4. P. 95–106.
Kharchenko S. Ya, Bieletska I. V., Hamina T. S. Organization of the spare time of school students. Luhansk: Alma-mater, 2006. 230 p.
Ostapovych N.V. (2011). Intellectual games as means of forming strategy of decision making by the future doctors. Actual problems of modern medicine: Journal of Ukraine medical stomatological academy. №4-2(36). P.180-184.
Ostapovych N.V. (2011). Intellectual games in teaching medical and pharmaceutical subjects. Theory and practice of modern natural sciences. P. 180-182.
Ostapovych N.V. (2012). Usage of didactic intellectual games in teaching medical and biological physics. Scientific proceedings of Ivan Ohienko National Kamyanets-Podilskyi University. Series Pedagogics. № 18. С. 176-179.
Ostapovych N.V. (2012). Psychological and pedagogical foundations of organization intellectual games at the medical universities. Scientific Journal of M.P. Drahomanov National Pedagogical UniversityPedagogical Sciences: reality and perspektives.¬ № 5. С.106-111.
Sadkina V. I. 101 interesting pedagogical ideas. How should be the lesson done. Kharkiv: «Osnova» publishers, 2009. 88 p.
Khymynets V. V. Encyclopedia of pedagogical technologies and innovations. Kharkiv: «Osnova» publishers, 2011. 176 p.
Akl, E. A., Sackett, K. M., Pretorius, R., Bhoopathi, P. S. S., Mustafa, R., Schünemann, H., & Erdley, W. S. (2008). Educational games for health professionals. In E. A. Akl (Ed.), Cochrane Database of Systematic Reviews. John Wiley & Sons, Ltd. https://doi.org/10.1002/14651858.cd006411.pub2
Akl, E. A., Pretorius, R. W., Sackett, K., Erdley, W. S., Bhoopathi, P. S., Alfarah, Z., & Schünemann, H. J. (2010). The effect of educational games on medical students’ learning outcomes: A systematic review: BEME Guide No 14. In Medical Teacher (Vol. 32, Issue 1, pp. 16–27). Informa UK Limited. https://doi.org/10.3109/01421590903473969
Bhoopathi, P. S., & Sheoran, R. (2006). Educational games for mental health professionals. In Cochrane Database of Systematic Reviews. Wiley. https://doi.org/10.1002/14651858.cd001471.pub2.
Boeker, M., Andel, P., Vach, W., & Frankenschmidt, A. (2013). Game-Based E-Learning Is More Effective than a Conventional Instructional Method: A Randomized Controlled Trial with Third-Year Medical Students. In A. Szolnoki (Ed.), PLoS ONE (Vol. 8, Issue 12, p. e82328). Public Library of Science (PLoS). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0082328
Boeker, M., Andel, P., Seidl, M., Streicher, A., Schneevoigt, T., Dern, P., & Frankenschmidt, A. (2009). Uro Island I – Game-based E-Learning in der Urologie. GMS Medizinische Informatik, Biometrie und Epidemiologie; 5(1):Doc03; ISSN 1860-9171. https://doi.org/10.3205/MIBE000082
Bonnet, Claudie. The relevance of roleplaying in environmental education Proceedings of the International Union of Biological Sciences Commission for Biological Education: International Symposium no Biological Education IUFM Versailles, Centre de Cergy, France. 15–18 May, 2000. – URL: http://intl.concord.org/-cbe/pdf/bonnet.pdf.
Chalyi O.V, Stuchynska N.V., Ostapovych N.V. Team Buliding in Training Medical and Biological Physics. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2014. II-35 (17), P. 6-9.
Foreman, Joel. (2003). Next Generation Educational Technology versus the Lecture. EDUCAUSE Review. 38(4), 12-16. URL: https://er.educause.edu/-/media/files/articles/2006/1/erm0340.pdf?la=en&hash=40F0C7F19FD85177CD58D5200C67AD7310D11C24
Knosp B. Game-Based Learning in Medical Education URL: www.aamc/members/gir.
Olson, L. G., Hill, S. R., & Newby, D. A. (2005). Barriers to student access to patients in a group of teaching hospitals. In Medical Journal of Australia (Vol. 183, Issue 9, pp. 461–463). AMPCo. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.2005.tb07123.x
Prensky Marc. Digital Game-Based Learning. 2000. New York: McGraw-Hill.
Prensky, M. (2002). The motivation of gameplay. In On the Horizon (Vol. 10, Issue 1, pp. 5–11). Emerald. https://doi.org/10.1108/10748120210431349
Telner D, Bujas-Bobanovic M, & Harvey B. (2010). Game-based versus traditional case-based learning: comparing effectiveness in stroke continuing medical education. Can Fam Physician. 56(9):e345-51. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20841574/
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.