ІДЕЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ – НАЙВАЖЛИВІШІ ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2022.22Ключові слова:
сталий розвиток, соціальна відповідальність університету, соціологіяАнотація
Багатоконтекстуальні соціальні зміни, що виражаються в постійному формуванні сучасного суспільства, специфіка якісно нових трансформацій у взаємозв’язку між глобальністю та локальністю, суспільством та суб’єктом є важливими для якісних роздумів над питаннями соціальної відповідальності, у тому числі соціальної відповідальності університету. Термін «сталий розвиток» сьогодні є дуже популярним, і він зробив «швидку кар’єру» в соціальних науках. У наукових дослідженнях та в економічних проєктах він задає напрямку змінам, згідно з яким неминучість розвитку цивілізації не призведе до виродження навколишнього середовища. «Сталий розвиток» функціонує як термін, концепція та ідея, яка має бути реалізована в конкретних діях держав, націй та соціальних груп. У статті розглянуто ці питання та запропоновані деякі рішення в якості «голосу» у важливій дискусії, оскільки вона стосується соціальної відповідальності університету.
Завантаження
Посилання
Alves, H., Mainardes, E. W., & Raposo, M. (2010). A relationship approach to higher education institution stakeholder management. Tertiary Education and Management, 16, 159–181.
Brennan, J. (2008). Higher education and social change. Higher Education, 56, 381– 393.
Castells, M. (2004). The Network Society: A Cross-Cultural Perspective. London: Edward Elgar.
Ferlie, E., Musselin, C., & Andresani, G. (2008). The steering of higher education systems: A public management perspective. Higher Education, 56(3), 325– 348.
Foucault, M. (1954). Maladie mentale et psychologie. Paryż: Presses Universitaires de France.
Jongbloed, B., Enders, J., & Salerno, C. (2008). Higher education and its communities: Interconnections, interdependencies and a research agenda. Higher Education, 56(3), 303– 324.
Laredo, P. (2007). Revisiting the third mission of universities: Toward a renewed categorization of university activities? Higher Education Policy, 20(4), 441– 456.
Neave, G. (2006). Redefining the social contract. Higher Education Policy, 19, 269– 286.
Schmitt, P., & Raufflet, E. (2015). Sustainability in higher education: A systematic review with focus on management education. Journal of Cleaner Production, 106, 22–33.
Setó-Pamies, D., Domingo-Vernis, M., & Rabassa-Figueras, N. (2011). Corporate social responsibility in management education: Current status in spanish universities. Journal of Management and Organization, 17(5), 604– 620.
Georg Simmel. (2009). The Philosophy of Money. Third enlarged edition. London and New York: Routledge is an imprint of the Taylor & Francis Group.
Slaughter, S., Thomas, S. L., Johnson, D. R., & Barringer, S. N. (2014). Institutional conflict of interest: The role of interlocking directorates in the scientific relationships between universities and the corporate sector. Journal of Higher Education, 85(1), 1– 35.
Thornton, C. H., & Jaeger, A. J. (2007). A new context for understanding civic responsibility: Relating culture to action at a research university. Research in Higher Education, 48(8), 993– 1020.
Tight, M. (2012). Higher education research 2000–2010: Changing journal publication patterns. Higher education research and development, 31(5), 723– 740.
Vasilescu, R., Barna, C., Epure, M., & Baicu, C. (2010). Developing university social responsibility: A model for the challenges of the new civil society. Procedia—Social and Behavioral Sciences, 2(2), 4177– 4182.
Wals, A., & Blewitt, J. (2010). Third-wave sustainability in higher education: some (inter)national trends and developments. In P. Jones, D. Selby & S. Sterling (Eds.), Sustainability education: Perspectives and practice across higher education (pp. 55–74). London: Earthscan.
Young, S., & Nagpal, S. (2013). Meeting the growing demand for sustainability-focused management education: A case study of a prme academic institution. Higher Education Research and Development, 32, 493– 506.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
