ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СКЛАДНИКА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.3.14Ключові слова:
здоров’язбережувальна компетентність, професійне зростання, психічне здоров’я, психологічна компетентність, саморозвиток, стабільність психічного здоров’яАнотація
Стаття присвячена проблемам психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, а саме формуванню психологічного складника їх здоров’язбережувальної компетентності. Актуальність проблеми зумовлена зростаючою увагою до введення вже на першому курсі у навчальний процес людинознавчих дисциплін, які орієнтовані на формування здоров’язбережувальної компетентності студентів, складником якої є саме збереження, зміцнення та відновлення власного психічного здоров’я задля ефективного саморозвитку та власного професійного зростання як майбутнього педагога. У статті висвітлено результати теоретичного дослідження з метою узагальнення відповідних теоретичних джерел та виокремлення власного системного підходу до вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів. Подано короткий теоретичний огляд сучасних досліджень з питань формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів. Проаналізовано різні підходи до інтерпретації поняття «здоров’язбережувальна компетентність», охарактеризовано її складники. Виокремлено власний системний підхід до вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх вихователів та вчителів початкових класів на основі критеріїв - когнітивного, мотиваційно-ціннісного, діяльнісного та рефлексивного. Визначені та охарактеризовані показники кожного з цих критеріїв, а також прописано рекомендований діагностичний інструментарій для їх вивчення. Здійснено характеристику рівнів сформованості психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів (високий, середній та низький), що ґрунтується на ступені прояву показників кожного з виокремлених критеріїв вивчення психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів. Висвітлено перспективи щодо організації подальшого емпіричного дослідження психологічного компоненту здоров’язбережувальної компетентності студентів-першокурсників педагогічних спеціальностей
Завантаження
Посилання
• Акимова Л. А., Абакумова Ю. Г. Проблема подготовки будущего педагога в аспектах здоровьесбережения: состояние, пути развития. Гуманитарные проблемы гуманитарных и естественных наук. 2014. № 1(17). С. 9–17.
• Андронова Н. В. Умение разрабатывать психолого-педагогические рекомендации как компонент психологической компетентности учителя: автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07. Казань, 2000. 30 с.
• Андрющенко Т. К Формування здоров’язбережувальної компетентності як соціально-педагогічна проблема. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2012. № 7. С. 123–127.
• Аникеева Н. Г. Компоненты формирования здоровьесберегающей компетенции студентов. Вестник Московского университета МВД России. 2008. Вып. 9. С. 23–26.
• Антонова О. Є., Поліщук Н. М. Підготовка вчителя до розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів: монографія. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2016. 248 с.
• Бакаленко О. А. Психологічна компетентність як ключова компетентність сучасного фахівця. Вісник Харківського університету. Сер. Теорія культури і філософія науки. 2018. Вип. 58. С. 132–138.
• Башавець Н. А. Здоров’язбережувальна компетентність майбутнього фахівця як основа його культури. Наука і освіта. 2013. № 1–2. С. 120–121.
• Бєлікова Н. О., Сущенко Л. П. Термінологія напряму підготовки «Здоров’я людини»: навч. посіб. Київ: Козарі, 2009. 182 с.
• Бойченко Т.Є. Здоров’язбережувальна компетентність як ключова в освіті України. Основи здоров’я і фізична культура. 2008. № 11–12. С. 6–7.
• Варданян М. Р. Имидж педагога как фактор здоровьесбережения субъектов образовательного процесса в основной школе: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. Омск, 2007. 197 с.
• Веретенко Т., Лехолетова М. Сутність і класифікація педагогічних умов формування здоров’язберігальної компетентності майбутніх соціальних педагогів і працівників. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка.2017. № 1. С. 85–92.
• Вахромов Е. Е. Вершины жизни и пути их достижения. Прикладная психология и психоанализ. 2001. № 4. С. 18–23.
• Гамаюнова А. Н. Компетенция здоровьесбережения в структуре профессиональной компетентности бакалавра психолого-педагогического образования. Международный журнал экспериментального образования. 2011. № 3. С. 62–63.
• Глебова Е. И. Здоровьесбережение как средство повышения эффективности обучения студентов вуза: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. Екатеринбург, 2005. 182 с.
• Грицюк Л. К., Лякішева А. В. Формування здоров’язберігаючої компетентності в майбутніх соціальних педагогів. Професійна освіта. 2010. № 13. С. 143–146.
• Єрмаков Т. І. Індивідуальне розуміння концепту «Я» як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства. Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей. К.: Міленіум, 2002. Вип. 6(9). C. 200–207.
• Карпенко О. Г. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників в умовах університетської освіти: автореф. дис. … д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Київ, 2008. 48 с.
• Костюченко Т. М. Пропагування здорового способу життя як педагогічна умова формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх соціальних педагогів. Педагогічні науки: зб. наук. пр. Херсон: Гельветика, 2016. Вип. 71, Т. 2. С. 98–101.
• Кочерга О. В. Розвиток психологічної компетентності вчителя початкової школи. Рідна школа. 2013. № 11. С. 52–56.
• Мешко Г. М. Формування компетентності здоров’язбереження у майбутніх педагогів. Професійні компетенції та компетентності вчителя: матеріали регіонального наук.-практ. семінару, 28–29 листоп. 2006 р. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. С. 17–21.
• Науменко М., Паламар С. Підготовка майбутніх вихователів дітей дошкільного віку в контексті сучасних освітніх парадигм. Освітологічний дискурс. 2020. Вип. 2 (29), 105–120. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.2.9
• Науково-методичні засади формування психологічної компетентності керівників освітніх організацій у системі післядипломної педагогічної освіти: наук.-метод. посібник / за наук. ред. О.І. Бондарчук. К.: Педагогічна думка, 2012. 144 с.
• Овчарук О. В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: (Бібліотека з освітньої політики). Київ: КІС, 2004. 112 с.
• Отравенко О. В. Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності учнівської та студентської молоді в умовах ступеневої освіти. Health, sport, rehabilitation. 2016. 2(4), 47–50.
• Сопко Г. И., Пазыркина М. В. Формирование культуры здоровья в педагогическом образовании. Наука 21 века: вопросы, гипотезы, ответы. 2014. № 2, т. 2. С. 69–72.
• Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня молодшого школяра: навч.-метод. посіб. / О. М. Ващенко та ін. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2012. 192 с.
• Харченко Д. В. Модель формирования здоровьесберегающей компетентности педагога НОУ НПО. Наука и общество: проблемы современных исследований. Омск: ОмГА, 2013. С. 241–246.
• Хольченкова Н. М. Формування здоров’язбережувальної компетентності як сучасна науково-педагогічна проблема. Вісник: сучасні проблеми здоров’я та здорового способу життя у педагогічній освіті. 2017. 147, Том 2, 138–141.
• Цільмак О. М. Складові структури компетентностей. Наука і освіта: науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. 2009. № 1–2. С. 128–134.
• Шаповалова Т. Г. Формування здоров’язбережувальної компетентності гуртківців у позашкільному навчальному закладі. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2012. № 2 (20). С. 191–199.
• Шеремета М. М. Сутність здоров’язберігальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ. Человек – Природа – Общество: теория и практика безопасности жизнедеятельности, экологии и валеологии: материалы Междунар. науч.-практ. конф., 27–28 октября 2011 года. Симферополь: НИЦ КИПУ, 2012. Вып. 5. С. 127–129.
• Щербакова Т. Н. Психологическая компетентность учителя: акмеологический анализ: автореф. дис. ...д-ра психол. наук: 19.00.13. Ростов-на-Дону, 2006. 41 с.
• Mielck, A. Soziale Ungleichheit und Gesundheit in Deutschland. Bundesgesundheitsblatt - Gesundheitsforschung - Gesundheitsschutz. 51. 2008. P. 345–352. DOI: 10.1007/s00103-008-0465-1
References
• Akimova, L. A. & Abakumova, Ju. G. (2014). Problema podgotovki budushhego pedagoga v aspektah zdorov’esberezhenija: sostojanie, puti razvitija [The problem of training a future teacher in the aspects of health conservation: state, development paths] Gumanitarnye problemy gumanitarnyh i estestvennyh nauk. 1(17). 9–17 (rus).
• Andronova, N. V. (2000). Umenie razrabatyvat’ psihologo-pedagogicheskie rekomendacii kak komponent psihologicheskoj kompetentnosti uchitelja [The ability to develop psychological and pedagogical recommendations as a component of the teacher’s psychological competence]: avtoref. dis. ...kand. psihol. nauk: 19.00.07. Kazan’. 30 (rus).
• Andrjushhenko, T. K. (2012). Formuvannja zdorov’jazberezhuvaljnoji kompetentnosti jak socialjno-pedaghoghichna problema [Formation of health competence as a socio-pedagogical problem]. Naukovyj visnyk Volynsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni Lesi Ukrajinky. 7. 123-127 (ukr).
• Anikeeva, N. G. (2008). Komponenty formirovanija zdorov’esberegajushhej kompetencii studentov [Components of students’ health-saving competence formation]. Vestnik Moskovskogo universiteta MVD Rossii. Vyp. 9.. 23–26 (rus).
• Antonova, O. Je., Polishhuk, N. M. (2016). Pidghotovka vchytelja do rozvytku zdorov’jazberezhuvaljnoji kompetentnosti uchniv [Teacher preparation for the development of students’ health competence]: monoghrafija. Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka. 248 (ukr).
• Bakalenko, O.A. (2018). Psykhologhichna kompetentnistj jak kljuchova kompetentnistj suchasnogho fakhivcja [Psychological competence as a key competence of a modern specialist]. Visnyk Kharkivsjkogho universytetu. Ser. Teorija kuljtury i filosofija nauky. Vyp. 58. 132-138 (ukr).
• Bashavecj, N. A. (2013). Zdorov’jazberezhuvaljna kompetentnistj majbutnjogho fakhivcja jak osnova jogho kuljtury [Health-preserving competence of the future specialist as the basis of his culture]. Nauka i osvita. 1-2.120-121 (ukr).
• Bjelikova, N. O., Sushhenko, L. P. (2009). Terminologhija naprjamu pidghotovky «Zdorov’ja ljudyny» [Terminology of the direction of training «Human Health»]: navch. posib. Kyjiv: Kozari. 182 (ukr).
• Bojchenko, T.Je. (2008). Zdorov’jazberezhuvaljna kompetentnistj jak kljuchova v osviti Ukrajiny [Health competence as a key in education in Ukraine]. Osnovy zdorov’ja i fizychna kuljtura. 11-12. 6-7 (ukr).
• Bondarchuk, O. I. (Ed) (2012). Naukovo-metodychni zasady formuvannja psykhologhichnoji kompetentnosti kerivnykiv osvitnikh orghanizacij u systemi pisljadyplomnoji pedaghoghichnoji osvity [Scientific and methodological principles of formation of psychological competence of heads of educational organizations in the system of postgraduate pedagogical education]: nauk.-metod. posibnyk K.: Pedaghoghichna dumka. 144 (ukr).
• Vardanjan, M. R. (2007). Imidzh pedagoga kak faktor zdorov’esberezhenija sub»ektov obrazovatel’nogo processa v osnovnoj shkole [The image of a teacher as a factor in the health conservation of subjects of the educational process in a primary school]: dis. … kand. ped. nauk: 13.00.01. Omsk. 197 (rus).
• Veretenko, T., Lekholetova, M. (2017). Sutnistj i klasyfikacija pedaghoghichnykh umov formuvannja zdorov’jazberighaljnoji kompetentnosti majbutnikh socialjnykh pedaghoghiv i pracivnykiv [The essence and classification of pedagogical conditions for the formation of health competence of future social educators and workers]. Naukovi zapysky Ternopiljsjkogho nacionaljnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Volodymyra Ghnatjuka. Serija: Pedaghoghika. 1. 85–92 (ukr).
• Vahromov, E. E. (2001). Vershiny zhizni i puti ih dostizhenija [Tops of life and ways to achieve them]. Prikladnaja psihologija i psihoanaliz. 4. 18–23 (rus).
• Vashhenko, O.M. (Ed) (2012). Fizkuljturno-ozdorovchi zakhody v rezhymi navchaljnogho dnja molodshogho shkoljara [Physical culture and health-improving activities in the mode of the school day of a junior schoolchild]: navch.-metod. posib. Kam’janecj-Podiljsjkyj: Abetka. 192 (ukr).
• Gamajunova, A. N. (2011). Kompetencija zdorov’esberezhenija v strukture professional’noj kompetentnosti bakalavra psihologo-pedagogicheskogo obrazovanija [Health competence in the structure of professional competence of a bachelor of psychological and pedagogical education]. Mezhdunarodnyj zhurnal jeksperimental’nogo obrazovanija. 3. 62–63 (rus).
• Glebova, E. I. (2005). Zdorov’esberezhenie kak sredstvo povyshenija jeffektivnosti obuchenija studentov vuza [Health saving as a means of increasing the effectiveness of student learning]: dis. … kand. ped. nauk: 13.00.01. Ekaterinburg. 182 (rus).
• Ghrycjuk, L. K., Ljakisheva, A. V. (2010). Formuvannja zdorov’jazberighajuchoji kompetentnosti v majbutnikh socialjnykh pedaghoghiv [Formation of health-preserving competence in future social educators]. Profesijna osvita. 13.143–146 (ukr).
• Jermakov, T. I. (2002). Indyvidualjne rozuminnja konceptu «Ja» jak kljuchova kompetentnistj osobystosti v umovakh suchasnogho informacijnogho suspiljstva [Individual understanding of the concept of «I» as a key competence of the individual in today’s information society]. Naukovi studiji iz socialjnoji ta politychnoji psykhologhiji: zb. statej. K.: Milenium. Vyp. 6(9). 200–207 (ukr).
• Karpenko, O. Gh. (2008). Profesijna pidghotovka majbutnikh socialjnykh pracivnykiv v umovakh universytetsjkoji osvity [Professional training of future social workers in the conditions of university education]: avtoref. dys. … d-ra ped. nauk: spec. 13.00.04 «Teorija ta metodyka profesijnoji osvity». Kyjiv. 48 (ukr).
• Kostjuchenko, T. M. (2016). Propaghuvannja zdorovogho sposobu zhyttja jak pedaghoghichna umova formuvannja zdorov’jazberezhuvaljnoji kompetentnosti majbutnikh socialjnykh pedaghoghiv [Promoting a healthy lifestyle as a pedagogical condition for the formation of health competence of future social educators]. Pedaghoghichni nauky: zb. nauk. pr. Kherson: Gheljvetyka. Vyp. 71, T. 2. 98–101 (ukr).
• Kochergha, O. V. (2013). Rozvytok psykhologhichnoji kompetentnosti vchytelja pochatkovoji shkoly [Development of psychological competence of primary school teachers]. Ridna shkola. 11. 52–56 (ukr).
• Meshko, Gh. M. (2006). Formuvannja kompetentnosti zdorov’jazberezhennja u majbutnikh pedaghoghiv [Formation of health care competence in future teachers]. Profesijni kompetenciji ta kompetentnosti vchytelja: materialy reghionaljnogho nauk.-prakt. seminaru, 28–29 lystop. 2006 r. Ternopilj: TNPU im. V. Ghnatjuka. 17–21 (ukr).
• Naumenko M., Palamar S. (2020). Pidgotovka majbutnix vyxovateliv ditej doshkil`nogo viku v konteksti suchasnyx osvitnix paradygm [Training of future educators of preschool children in the context of modern educational paradigms]. Osvitologichnyj dyskurs. Vyp. 2 (29), 105-120 (ukr).
• Ovcharuk, O. V. (2004). Kompetentnisnyj pidkhid u suchasnij osviti: svitovyj dosvid ta ukrajinsjki perspektyvy [Competence approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives]: (Biblioteka z osvitnjoji polityky). Kyjiv: KIS. 112 (ukr).
• Otravenko, O. V. (2016). Pedaghoghichni umovy formuvannja zdorov’jazberezhuvaljnoji kompetentnosti uchnivsjkoji ta studentsjkoji molodi v umovakh stupenevoji osvity [Pedagogical conditions of formation of health-preserving competence of pupils and students in the conditions of higher education]. Health, sport, rehabilitation. 2(4). 47–50 (ukr).
• Sopko, G. I. & Pazyrkina, M.V. (2014). Formirovanie kul’tury zdorov’ja v pedagogicheskom obrazovanii [The formation of a health culture in teacher education]. Nauka 21 veka: voprosy, gipotezy, otvety. 2, t. 2. 69–72 (rus).
• Harchenko, D. V. (2013). Model’ formirovanija zdorov’esberegajushhej kompetentnosti pedagoga NOU NPO [Model for the formation of health-saving competence of a teacher of an NGO educational institution]. Nauka i obshhestvo: problemy sovremennyh issledovanij. Omsk: OmGA. 241–246 (rus).
• Kholjchenkova, N. M. (2017). Formuvannja zdorov’jazberezhuvaljnoji kompetentnosti jak suchasna naukovo-pedaghoghichna problema [Formation of health-preserving competence as a modern scientific and pedagogical problem]. Visnyk: suchasni problemy zdorov’ja ta zdorovogho sposobu zhyttja u pedaghoghichnij osviti. 147, Tom 2, 138–141 (ukr).
• Ciljmak, O. M. (2009). Skladovi struktury kompetentnostej [Components of competency structures]. Nauka i osvita: naukovo-praktychnyj zhurnal Pivdennogho naukovogho Centru APN Ukrajiny. 1–2. 128–134 (ukr).
• Shapovalova, T. Gh. (2012). Formuvannja zdorov’jazberezhuvaljnoji kompetentnosti ghurtkivciv u pozashkiljnomu navchaljnomu zakladi [Formation of health-preserving competence of students in out-of-school educational institution]. Pedaghoghichni nauky: teorija, istorija, innovacijni tekhnologhiji. 2 (20). 191–199 (ukr).
• Sheremeta, M. M. (2012). Sutnistj zdorov’jazberighaljnoji kompetentnosti majbutnikh socialjnykh pedaghoghiv u VNZ [The essence of health competence of future social educators in universities]. Chelovek – Pryroda – Obshhestvo: teoryja y praktyka bezopasnosty zhyznedejateljnosty, эkologhyy y valeologhyy: materyaly Mezhdunar. nauch.-prakt. konf., 27–28 oktjabrja 2011 ghoda. Symferopolj: NYC KYPU. Vyp. 5. 127–129 (ukr).
• Shherbakova, T. N. (2006). Psihologicheskaja kompetentnost’ uchitelja: akmeologicheskij analiz [Teacher Psychological Competence: Acmeological Analysis]: avtoref. dis. ...d-ra psihol. nauk: 19.00.13. Rostov-na-Donu. 41 (rus).
• Mielck, A. (2008). Soziale Ungleichheit und Gesundheit in Deutschland. Bundesgesundheitsblatt - Gesundheitsforschung - Gesundheitsschutz. 51. 345–352. DOI: 10.1007/s00103-008-0465-1. (eng).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
