Особливості самоосвіти школярів в умовах цифрового світу

Анотація

Анотація. У статті розглянуто історичний ракурс феномену самоосвіти, який засвідчив виключне зростання її ролі у побудові неперервної освітньої траєкторії особистості задля її реалізації, а також поглибленням її особистісної спрямованості. Завдяки дослідженню вікових особливостей самоосвітньої діяльності школярів встановлено поетапність накопичення знань, умінь, навичок та особистісних якостей, необхідних для її здійснення. Викоремлено чотири етапи формування вікових особливостей самоосвітньої діяльності школярів – пропедевтичний (молодший шкільний вік), підготовчий (передпідлітковий вік), формувальний (підлітковий вік), розвитковий (старший шкільний вік). Базовим етапом визначено основну школа як період,  коли у школярів закладаються і формуються знання, уміння та навички, мотивація та інтерес до навчання, самооцінка та рефлексія власної діяльності. Цей період є найбільш сенситивним до впливу на самоосвітню компетентність школярів у тому числі, завдяки віковим особливостям передпідліткового та підліткового віку, коли усвідомлення індивідуальності та потреба у самостійності постають провідними мотивами особистісного розвитку. Даний період є визначальним для формування стійких знань, умінь, навичок та особистісних якостей, які в подальшому мають бути використані для вирішення складних завдань юнацького віку із особистісного становлення. Обґрунтовано, що цифрові технології мають значний потенціал для самоосвіти та розвитку школяра. Вони стають ефективними інструментами для збагачення освітнього процесу та забезпечення доступу до інформації в будь-який час. Засоби цифрових технологій відкривають широкі можливості для самоосвіти та особистісного розвитку школярів. Запропоновано класифікацію засобів цифрових технологій за провідною метою використання у самоосвітній діяльності: цифрові ресурси-джерела освітньої інформації; цифрові діяльнісні середовища; цифрові ресурси для самоконтролю та самодіагностики; цифрові ресурси для організації персоналізованого навчання; цифрові ресурси зі створення власного освітнього контенту; цифрові ресурси для забезпечення комунікації. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок постає встановлення педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з використанням цифрових технологій.