PECULIARITIES OF CONDUCTING NATIONAL EDUCATIONAL WORK IN THE CAMP OF CAPTIVE UKRAINIANS WETZLAR, GERMANY (June 1916 - February 1917)

Authors

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.2.2

Keywords:

Ukrainian prisoners, Educational community, teacher, Wetzlar camp, Germany

Abstract

The article analyzes the peculiarities of conducting national educational work among the captured Ukrainian soldiers in the camp Wetzlar, Germany, during June 1916 – February 1917. Since the Ukrainization of the camp (September 1915), it has been held by members of the IED Education Department, and since May 1916 – after the establishment of the Educational Community named after M. Drahomanova – passed to the sphere of responsibility of its members from among the prisoners. Thanks to the arrival of a group of Ukrainian activists from the camp Freistadt (Austria-Hungary) it became possible to organize daily classes at the camp folk school of literacy and the sustainable operation of all educational courses.
The community took care of providing the school with a teaching staff from among the prisoners themselves, at the same time it was very important to participate in the teaching work of civilian members of the IED Education Department – educators with high school or university education. In addition, members of the Educational Community prepared the convening of general camp meetings (chambers), appointed officers for cultural and educational work in individual blocks of the camp, took care of the camp library. Within the Community there was a teachers' group, whose members had the opportunity to improve their professional competencies at special seminars, which were convened from time to time in the camp.
Given that the society brought together the most conscious and active part of the prisoners, the members of the Educational Community had a decisive influence on all aspects of cultural, educational and national-organizational life in the camp. In addition, the community actively participated in the intensification of the educational life of the prisoners, who were part of the workers' teams outside the camp. Largely due to their efforts, it became possible to nationally inform a significant number of captured Ukrainians, who later joined the ranks of the «Blue-Zhupan» division, taking an active part in the struggle for Ukrainian statehood.

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biography

Igor Sribnyak, Borys Grinchenko Kyiv University, 13-B, Marshal Timoshenko St., Kyiv, Ukraine

Doctor of Philosophical Sciences, Professor, Head of the Department of World History

References

Громадська думка. Вецляр, 1917. 1 лютого. Ч.6(53).

Громадська думка. Вецляр, 1917. 1 березня. Ч.12(59).

Кривошеєва Л. М. Національно-просвітня діяльність Союзу визволення України в таборах військовополонених українців (1914-1918 рр.). Дис… канд. іст. наук:. 07.00.01 – Історія України / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2009. 242 арк.

Лисецький П. Як виглядає просвітно-організаційне життє в українськім таборі у Вецлярі Вістник політики, літератури й життя. Відень, 1918. 24 лютого. Ч.8(191). С.118.

Мозохіна Є. З історії розвитку освітньої справи у таборі полонених українців Вецляр (Німеччина) у 1915-1917 рр. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Історичні науки. Чернігів, 2014. Вип. 123. С.191-196.

Нагорная О.С. Другой военный опыт. Российские военнопленные первой мировой войны в Германии (1914-1922). Москва, 2010. С.167-172.

Палієнко М., Срібняк І. Книжковий рух у таборах полонених вояків-українців у Німеччині під час Першої світової війни Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. К., 2020. Вип. 25. С. 163-175.

Срібняк І. Табір полонених українців у Вецлярі (Німеччина) у 1915-1917 рр. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». К., 1998. Вип. 2. С. 38-57.

Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914-1920 рр.). К., 1999. С.93-110.

Срибняк И. «Национальный след» в книге О.С.Нагорной о военнопленных царской армии в Германии (1914-1922 гг.): полемические записки украинского историка Соціум. Документ. Комунікація: зб. наук. праць. Серія: історичні науки. Переяслав-Хмельницький, 2018. Вип.6. С.287-301.

ЦДІА України, м. Львів (ЦДІАУЛ), ф.309, оп.1, спр.2634, арк.3.

ЦДАВО України (ЦДАВОУа), ф.4382, оп.1, спр.1, арк.1-66.

ЦДАВО України (ЦДАВОУb), ф.4382, оп.1, спр.30, арк.1-79.

Golczewski Frank. Deutsche und Ukrainer: 1914-1939. Paderborn: Ferdinand Schöningh Verlag, 2010. S. 108-127.

Rehmer Claus. Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshausen (1915-1918). Ein besonderes Lager? Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins, 1994. Heft 37. S. 77-116.

Rehmer Claus. «Revolutionierungspolitik» und Ukrainer-Lager Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18. Frankfurt a. M. u. a., 1997. S. 245-280.

Runzheimer Jürgen. «...Damit alle an uns erinnert werden»! Das ukrainische Gefangenenlager in Wetzlar Heimat an Lahn und Dill. 1994. Bd. 284. S. 2-3.

Runzheimer Jürgen. Film als historische Quelle. Das ukrainische Kriegsgefangenenlager in Wetzlar Claudia Weidemann und Rudolf Worschech: Kamera. Oskar Barnack. Frühe Filme aus Wetzlar und Umgebung, Frankfurt am Main 2002, S.25-28.

Jung Irene, Wiedl Wolfgang. Ein «besonderes» Lager für Ukrainer Zwischen Propaganda und Alltagsnot. Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914-1918. Neustadt an der Aisch, 2016. S. 262-282.

Hromadsʹka dumka (1917a, 1 lyutoho). Vetslyar, № 6(53).

Hromadsʹka dumka (1917b, 1 bereznya). Vetslyar, № 12(59).

Kryvosheyeva, L. M. (2009). Natsionalʹno-prosvitnya diyalʹnistʹ Soyuzu vyzvolennya Ukrayiny v taborakh viysʹkovopolonenykh ukrayintsiv (1914-1918 rr.). Dys… kand. ist. nauk:. 07.00.01 – Istoriya Ukrayiny / Zaporizʹkyy natsionalʹnyy universytet. Zaporizhzhya, 242 ark.

Lysetsʹkyy, P. (1918, 24 lyutoho). Yak vyhlyadaye prosvitno-orhanizatsiyne zhyttye v ukrayinsʹkim tabori u Vetslyari Vistnyk polityky, literatury y zhyttya. Videnʹ, № 8(191). S.117-119.

Mozokhina, Ye. (2014). Z istoriyi rozvytku osvitnʹoyi spravy u tabori polonenykh ukrayintsiv Vetslyar (Nimechchyna) u 1915-1917 rr. Visnyk Chernihivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Istorychni nauky. Chernihiv, Vyp. 123. S.191-196.

Nagornaya, O. S. (2010). Drugoy voyennyy opyt. Rossiyskiye voyennoplennyye pervoy mirovoy voyny v Germanii (1914-1922). Moskva. S.167-172.

Paliyenko, M. & Sribnyak, I. (2020) Knyzhkovyy rukh u taborakh polonenykh voyakiv-ukrayintsiv u Nimechchyni pid chas Pershoyi svitovoyi viyny Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny: arkheohrafichni doslidzhennya unikalʹnykh arkhivnykh ta bibliotechnykh fondiv. Kyiv, Vyp. 25. S. 163-175.

Sribnyak, I. (1998). Tabir polonenykh ukrayintsiv u Vetslyari (Nimechchyna) u 1915-1917 rr. Visnyk Kyyivsʹkoho derzhavnoho linhvistychnoho universytetu. Seriya «Istoriya, ekonomika, filosofiya». Kyiv. Vyp. 2. S. 38-57.

Sribnyak, I. (1999). Poloneni ukrayintsi v Avstro-Uhorshchyni ta Nimechchyni (1914-1920 rr.). Kyiv. S.93-110.

Srybnyak, І. (2018). «Natsyonalʹnyy sled» v knyhe O.S.Nahornoy o voennoplennykh tsarskoy armyy v Hermanyy (1914-1922 hh.): polemycheskye zapysky ukraynskoho ystoryka Sotsium. Dokument. Komunikatsiya: zb. nauk. pratsʹ. Seriya: istorychni nauky. Pereyaslav-Khmelʹnytsʹkyy. Vyp.6. S.287-301.

СSDIA Ukrayiny, m. Lʹviv, f.309, op.1, spr.2634.

СDAVOa Ukrainy, f.4382, op.1, spr.1.

СDAVOb Ukrainy, f.4382, op.1, spr.30.

Golczewski, F. (2010). Deutsche und Ukrainer: 1914-1939. Paderborn: Ferdinand Schöningh Verlag. S. 108-127.

Rehmer, C. (1994). Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshausen (1915-1918). Ein besonderes Lager? Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins. Heft 37. S. 77-116.

Rehmer, C. (1997). «Revolutionierungspolitik» und Ukrainer-Lager Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18. Frankfurt a. M. u. a. S. 245-280.

Runzheimer, J. (1994). «...Damit alle an uns erinnert werden»! Das ukrainische Gefangenenlager in Wetzlar Heimat an Lahn und Dill. Bd. 284. S. 2-3.

Runzheimer, J. (2002). Film als historische Quelle. Das ukrainische Kriegsgefangenenlager in Wetzlar Claudia Weidemann und Rudolf Worschech: Kamera. Oskar Barnack. Frühe Filme aus Wetzlar und Umgebung, Frankfurt am Main 2002, S.25-28.

Jung, I. & Wiedl, W. (2016). Ein «besonderes» Lager für Ukrainer Zwischen Propaganda und Alltagsnot. Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914-1918. Neustadt an der Aisch. S. 262-282.

Downloads


Abstract views: 197

Published

2021-06-09

How to Cite

[1]
I. Sribnyak, “PECULIARITIES OF CONDUCTING NATIONAL EDUCATIONAL WORK IN THE CAMP OF CAPTIVE UKRAINIANS WETZLAR, GERMANY (June 1916 - February 1917)”, OD, vol. 33, no. 2, pp. 16–28, Jun. 2021.

Issue

Section

History and Philosophy of Education