Актуальний стан сформованості емоційної грамотності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.16Ключові слова:
діагностика емоцій, діти старшого дошкільного віку, емоційна грамотність, емоції, порушення мовленняАнотація
Метою цього дослідження є виявлення актуального стану сформованості емоційної грамотності, що впливає на мовленнєву готовність до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Основним пріоритетом у старших дошкільників є те, що вони вже здатні керувати своїми емоціями та почуттями, які набувають стійкості, обґрунтованості. Під час навчання на їх основі будуються моральні, естетичні, мотиваційні, пізнавальні почуття. Емоційна готовність визначає в дітей адекватну реакцію на життєві ситуації, розуміння дій та наслідків від емоційних станів (емоційне передбачення); усвідомлення своїх переживань, уміння пояснювати свій стан (почуття стають довільними, контролюються), що вкрай важливо для майбутнього школяра. Особливо це стосується дітей з логопатологією. Результати експериментального дослідження дають чітке уявлення про те, що між групами досліджуваних дітей із логопатологією та з нормотиповим психофізичним розвитком існують суттєві відмінності щодо сформованості емоційної складової психологічного компоненту мовленнєвої готовності до школи: недостатньо сформовані знання про схематичні типи емоцій, що розкриває низький рівень обізнаності й уявлень про види емоцій та їх властивості; недостатньо розвинене вміння аналізувати мімічні вирази облич близького оточення; нерозуміння, який вид емоції може відчувати людина в різних життєвих ситуаціях. Їхні знання обмежені незначною кількістю емоцій, тому під час зміни настрою їм важко пояснити свій емоційний стан або визначити його в інших; під час спілкування притаманні негативні емоції (впертість, поведінковий негативізм, тривога, страх до чогось нового, зокрема до мовлення). Отримані матеріали дослідження і статистичні свідчення дозволяють висновкувати, що більшість дітей старшого дошкільного віку з логопатологією має недостатньо сформовану емоційну врегульованість; частіше за дітей з нормотиповим розвитком переживають негативні емоції під час спілкування як з однолітками, так і з дорослими. Матеріали дослідження вказують на несформовану готовність цієї категорії дітей до взаємодії в умовах шкільного навчання.
Завантаження
Посилання
Bielova, О. (2019). Patterning types of aggressive behaviour of primary school children with speech disorders. Special education, 2(40), 201–236. http://socialwelfare.eu/index.php/SE
Bielova, О. (2021). The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. Special education, 1(42), 137–189. https://www.journals.vu.lt/special-education/article/view/25427
Bielova, O. B. (2022 a). Kontseptualno-metodolohichni pidkhody do diahnostyky emotsiinoho komponentu movlennievoi hotovnosti ditei starshoho doshkilnoho viku z lohopatolohiieiu [Conceptual and methodological approaches to the diagnosis of the emotional component of the speech readiness of older preschool children with speech pathology]. Innovative pedagogy, 47, 94–99. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/47/18.pdf
Bielova, O. B. (2022 b). Metodyka vyvchennia emotsiinoi hramotnosti ditei starshoho doshkilnoho viku z lohopatolohiieiu [Methods of studying emotional literacy of older preschool children with logopathology]. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 82, 21–29. http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2022/82/3.pdf
Chiu, D. (2018). Emojis and ai to communicate non-verbal expressions of emotion: in preparation for the digitalization of doctor-patient conversations. Mirabeau, Amsterdam. The Hague University of Applied Sciences Graduation Project. 95 р. https://www.pinterest.ru/pin/469852173622809487
Churches, O., Nicholls, M., Thiessen, M., Kohler, M., & Keage, H. (2014). Emoticons in mind: An event-related potential study. Social Neuroscience, 196–202.
Conte, E., Ornaghi, V., Grazzani, I., Pepe, A. & Cavioni, V. (2019). Emotion Knowledge, Theory of Mind, and Language in Young Children: Testing a Comprehensive Conceptual Model. Frontiers in Psychology. Sec. Developmental Psychology. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02144
Ekman, P., & Cordaro, D. (2011). What is Meant by Calling Emotions Basic. Emotion Review, 3(4), 364–370.
Fredrickson, B. L., Devine, In P. and Plant, A. (2013). Positive emotions broaden and build (Eds.) Advances in Experimental Social Psychology, 47, 1–53.
Gray, J. (1982). On the classification of the emotions. Behavioral and Brain Sciences,5(3), 431–432. doi:10.1017/S0140525X00012851
Jibril, T. A., & Abdullah, M. H. (2013). Relevance of Emoticons in Computer-Mediated Communication Contexts: Overview. Asian Social Science, 201–207.
Mayer, J. D., Salovey, P., Caruso, D. R. (2004). Emotional Intelligence: Theory, Findings, and Implications. Psychological Inquiry, 15(3), 197–215.
Moroz, V.Ya. (2017). Ekspresyvnyi dyskurs: syntaksychni zasoby vyrazhennia [Expressive discourse: syntactic means of expression]. Vinnytsia: Nilan-LTD LLC, 106 p.
Murray, J., Palaiologou, I. (2018). Young children’s emotional experiences. Early Child Development and Care, 188, https://doi.org/10.1080/03004430.2018.1449839
Panksepp, J., & Davis, K. (2018). The Emotional Foundations of Personality: A Neurobiological and Evolutionary Approach. New York: W. W. Norton & Company. 352 р.
Russell, J. A., & Bullock, M. (1985). Multidimensional scaling of emotional facial expressions: Similarity from preschoolers to adults. Journal of Personality and Social Psychology, 48(5), 1290–1298.
Saarni, C., & Camras, L. A. (2023). Emotional Development in Childhood. In: Tremblay R. E., Boivin M., Peters R.De.V, eds. Encyclopedia on Early Childhood Development. https://www.child-encyclopedia.com/emotions/according-experts/emotional-development-childhood.
Serrat, E., Amadо, A., Rostan, C., Caparrоs, B., & Sidera, F. (2020). Identifying Emotional Expressions: Children’s Reasoning About Pretend Emotions of Sadness and Anger. Frontiers in Psychology. Sec. Perception Science. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.602385
Spackman, M., Fujiki, M., & Brinton, B. (2006). Understanding emotions in context: The effects of language impairment on children's ability to infer emotional reactions. International Journal of Language & Communication Disorders, 41(2), 173–188. https://doi.org/10.1080/13682820500224091
Steiner, C., & Perry, P. (2003). Achieving emotional literacy. La educación emocional. Simon & Shuster Sound Ideas; Abridged edition, 1997.
Tong, E. (2014). Differentiation of 13 positive emotions by appraisals. Cognition and Emotion, 29(3), 487–489.
Wenche, A. Helland, Maj-Britt, Posserud & Astri, J. Lundervold. (2022). Emotional and behavioural function in children with language problems- a longitudinal, population-based study. European Journal of Special Needs Education, 37(2), 177–190. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/08856257.2020.1857930
Zareen, N., Karim, N., & Khan, U. A. (2016). Psycho Emotional Impact of Social Media Emojis. ISRA Medical Journal, 257–262.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Освітологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.
