Електронні засоби комунікації як засіб дистанційної логопедичної допомоги дорослим, які перенесли інсульт

Анотація

У статті розглянуто види інсультів, загальну статистику та поширеність виникнення інсультів у світі та в Україні. Здійснено огляд та констатовано тенденції до його «омолодження»; досліджено фактори виникнення інсультів у молодих людей. Проаналізовано статистику, щодо нерівномірного поширення інсультів за статевою ознакою. Визначено, що жінки мають вищий ризик отримати тяжкий або смертельний результат від інсульту, ніж чоловіки. Зазначено причини такої статистики. Проаналізовано основні типи порушень мовлення, які можуть виникати після порушення мозкового кровообігу. Виділено провідні ознаки афазії, апраксії та дизартрії у дорослих. Представлено визначення прогресуючої апраксії мовлення. Встановлено, що зазначені порушення виникають внаслідок ураження мовленнєвих зон головного мозку. Розкриті переваги використання електронних засобів комунікації у логопедичній допомозі під час карантинних обмежень та воєнного стану в Україні. Схарактеризовано програмне забезпечення, зокрема Google Meet, Zoom, Teams та Skype, що використовуються під час дистанційних та/або очних занять з логопедом. Описані основні переваги використання цих програм та вимоги до логопеда у використанні електронних засобів комунікації. Розкрито поняття «соціальних мереж» та визначено їх вплив на реабілітацію дорослих пацієнтів. Виділено позитивні сторони використання соціальних мереж у роботі з дорослими під час логопедичної допомоги, зокрема Instagram та Facebook. Описано мобільні застосунки, як додатковий засіб відновлення різних сторін мовлення та вищих психічних функцій. Зазначено, що сучасний стан у країні, з урахуванням карантинних обмежень та воєнного стану, не може забезпечувати повноцінне, постійне та якісне надання логопедичної допомоги в означених випадках, що дає підстави дійти висновку про недостатній рівень ефективності застосування виключно традиційних, очних методів та прийомів з метою компенсації порушень мовлення, що виникають внаслідок інсульту, а спонукає на подальший пошук шляхів її удосконалення електронними засобами комунікації. Автор вбачає необхідність у проведенні дослідження, що спрямоване на вивчення застосування електронних засобів комунікації під час логопедичної допомоги особам, які перенесли інсульт.