Мультимодальна поезія як інструмент розвитку критичного мислення учнів

Анотація

У сучасному освітньому середовищі поезія перестає бути виключно текстовим явищем і дедалі активніше інтегрується у цифровий простір, де вона набуває нових форм і функцій. Ліричні твори сьогодні звучать у форматі аудіопоезії, оживають у відеоінтерпретаціях, поєднуються з графічними елементами, стають частиною інтерактивних платформ та соціальних мереж. Така мультимодальна поезія відкриває нові можливості для вивчення української літератури, адже вона органічно поєднує емоційність, образність і звернення до читача з сучасними медіаінструментами. У статті висвітлено поняття мультимодальної поезії та її освітній потенціал, окреслено методичні підходи до використання цифрових поетичних практик у шкільному курсі літератури. Проаналізовано, як ліричні тексти трансформуються у цифровому середовищі через аудіо, відео, візуальні та інтерактивні формати, що дає змогу учням не лише сприймати поезію багатоканально, а й критично осмислювати її зміст, форму та контекст. Наведено приклади мультимедійних інтерпретацій творів українських авторів, які демонструють потенціал поєднання традиційної літературної спадщини з новітніми технологіями. Окремо розглянуто практичні інструменти для створення навчальних завдань, вправ і проєктів, що сприяють розвитку критичного мислення, формуванню навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту, а також медійної грамотності. Особливу увагу приділено проблемі формування національної ідентичності учнів у процесі роботи з цифровою поезією, адже мультимодальні інтерпретації українських ліричних творів не лише розширюють горизонти сприйняття, а й актуалізують культурні коди, символи та цінності, важливі для сучасного покоління. Таким чином, мультимодальна поезія постає як ефективний інструмент методики навчання української літератури, що поєднує традиційні й інноваційні підходи, забезпечує інтеграцію мистецького й технологічного досвіду та сприяє розвитку критичного мислення учнів у контексті цифрової культури.