Використання застосунків штучного інтелекту в освітньому середовищі Нової української школи: від запитів до практики

Анотація

У статті розглянуто актуальні проблеми використання технологій штучного інтелекту (ШІ) в освітньому середовищі Нової української школи в умовах цифрової трансформації. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком ШІ та зростанням вимог до цифрової компетентності педагогів. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення використання ШІ в закладах загальної середньої освіти України, яке перебуває на етапі становлення та потребує методичного осмислення. Узагальнено підходи до визначення сутності ШІ та обґрунтовано його роль як інструменту персоналізації навчання, підтримки педагогічних рішень і автоматизації освітніх процесів. Водночас акцентовано увагу на ризиках, пов’язаних з академічною доброчесністю, безпекою даних і етичними аспектами. Проаналізовано результати вітчизняних і зарубіжних досліджень інтеграції ШІ в освіту. Виявлено ключові напрями: розвиток цифрового освітнього середовища, використання інтелектуальних систем, підготовка вчителів та формування їх цифрової компетентності. Емпіричну основу становлять результати опитування педагогів Запорізької області (2025 р.). Встановлено високий інтерес до ШІ як напряму професійного розвитку та визначено галузеву специфіку його використання: у природничій освіті – для моделювання та обчислень, у мовно-літературній – для створення контенту й аналізу текстів. Виявлено основні бар’єри: недостатність практичних навичок, методичних рекомендацій, обмежений час і занепокоєння етичними питаннями. Зафіксовано також явище когнітивного  перевантаження. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні регіональних особливостей освітніх запитів педагогів щодо використання штучного інтелекту, встановленні галузевої специфіки застосування ШІ в мовно-літературній та природничій галузі освіті, а також у визначенні нових тенденцій, зокрема поєднання високого рівня зацікавленості з ознаками когнітивного перевантаження та зростання запиту на практичні навички. Теоретичне значення роботи полягає в уточненні підходів до розуміння ролі ШІ в освітньому процесі та обґрунтуванні необхідності його інтеграції на засадах педагогічної доцільності, етичності та відповідальності. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для розроблення програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, удосконалення змісту післядипломної освіти, а також створення методичних рекомендацій щодо ефективного використання ШІ в навчанні. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням моделей системної інтеграції ШІ в освітній процес, створенням практичних рекомендацій для педагогів різних освітніх галузей, порівняння даних із іншими регіонами України, а також вивченням впливу ШІ на результати навчання здобувачів освіти.