Академічна доброчесність як складова підготовки здобувачів вищої освіти до наукових досліджень в епоху штучного інтелекту

Анотація

У статті досліджено роль академічної доброчесності як ключового чинника підготовки здобувачів вищої освіти до наукових досліджень в умовах активного впровадження технологій штучного інтелекту. Актуальність теми зумовлена цифровізацією освітнього середовища, що трансформує традиційні підходи до навчання, наукової діяльності та оцінювання результатів, одночасно створюючи нові можливості й ризики для дотримання етичних норм. Особливу увагу приділено впливу генеративного штучного інтелекту на рівень самостійності здобувачів освіти, формуванню їхнього критичного мислення та забезпеченню достовірності результатів досліджень. Метою дослідження є обґрунтування ролі академічної доброчесності у підготовці здобувачів вищої освіти до наукової діяльності та розроблення ефективних механізмів її забезпечення з урахуванням можливостей і викликів використання штучного інтелекту.У статті узагальнено підходи українських і зарубіжних науковців до розуміння сутності академічної доброчесності та проаналізовано сучасні тенденції її забезпечення у вищій освіті. Встановлено, що використання штучного інтелекту має подвійний вплив: сприяє підвищенню ефективності навчання та досліджень, але водночас створює ризики поширення недоброчесних практик, зниження рівня самостійності студентів і ускладнення ідентифікації авторського внеску. Окреслено ключові проблеми, серед яких недостатня нормативна визначеність, етичні виклики, пов’язані з можливими упередженнями алгоритмів, а також потреба в адаптації освітніх програм до нових умов. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до забезпечення академічної доброчесності, що передбачає поєднання нормативно-правових, педагогічних і технологічних інструментів. Запропоновано практичні рекомендації для закладів вищої освіти, зокрема розроблення чітких правил використання штучного інтелекту, інтеграцію питань академічної етики у навчальні програми, застосування сучасних засобів контролю та розвиток критичного мислення здобувачів освіти. Також підкреслено важливість підвищення кваліфікації викладачів у сфері етичного використання цифрових технологій.Зроблено висновок, що академічна доброчесність залишається фундаментом якісної вищої освіти, а її ефективне забезпечення в умовах цифровізації можливе лише за умови системної інтеграції етичних принципів у всі складові освітнього процесу. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх політик і практик, спрямованих на формування відповідальної та компетентної наукової спільноти.