Розвиток педагогічної рефлексії у майбутніх вчителів хімії в умовах змішаного навчання

Олена Кочубей; Світлана Совгіра; Наталія Душечкіна

doi:10.28925/2312-5829/2025.2.12

Автор(и)

Олена Кочубей Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-5047-6694
Світлана Совгіра Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-8742-7773
Наталія Душечкіна Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-4203-7122

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.2.12

Ключові слова:

педагогічна рефлексія, змішане навчання, майбутні вчителі хімії, цифрові інструменти, підготовка вчителя природничих дисциплін, здобувачі вищої освіти, рефлексивна компетентність

Анотація

У статті представлено результати дослідження, присвяченого формуванню педагогічної рефлексії у майбутніх вчителів хімії в умовах змішаного навчання. В умовах цифрової трансформації освіти, інтенсифікації інформаційного середовища та зростання вимог до професійної компетентності педагога актуалізується потреба у формуванні здатності до усвідомлення, аналізу й вдосконалення власної педагогічної діяльності. Педагогічна рефлексія розглядається як ключова складова професійної підготовки вчителя, яка забезпечує критичне мислення, саморегуляцію, здатність до прогнозування та прийняття ефективних освітніх рішень.

Метою дослідження стала перевірка ефективності спеціально створених педагогічних умов, що сприяють розвитку педагогічної рефлексії у майбутніх учителів хімії в умовах змішаного навчання. Методологічну основу становили системний, особистісно орієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи. Експериментальне дослідження проводилося у двох групах: контрольній та експериментальній. Упродовж формувального етапу в експериментальній групі було запроваджено використання цифрових платформ (Google Classroom, Padlet), ведення рефлексивних щоденників, моделювання педагогічних ситуацій, само- й взаємооцінювання.

Результати дослідження засвідчили ефективність запропонованих педагогічних умов. У експериментальній групі кількість здобувачів із високим рівнем педагогічної рефлексії зросла з 9% до 45%, тоді як рівень із низькими показниками знизився з 53% до 14%. Якісний аналіз показав розвиток здатності до глибокого осмислення професійних дій, критичної оцінки, усвідомлення педагогічної відповідальності. Отримані результати доповнюють сучасну педагогічну науку новими підходами до формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін із використанням цифрових інструментів у контексті змішаного навчання.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Blazhko, O. A. (2022). Formuvannia zmistu metodychnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia khimii z urakhuvanniam suchasnykh tendentsii reformuvannia zahalnoi serednoi osvity [Formation of the Content of Methodological Training of Future Chemistry Teachers Considering Modern Trends in General Secondary Education Reform]. In Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizyky, khimii, biolohii ta pryrodnychykh nauk u konteksti vymoh NUS: Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 46–49). Ternopil: TNPU imeni

Volodymyra Hnatiuka [in Ukrainian].

Butenko, N., Spryn, O., & Matseyko, I. (2024). Refleksiia yak strukturnyi komponent pedahohichnoi maisternosti maibutnoho vchytelia [Reflection as a Structural Component of Future Teacher’s Pedagogical Mastery]. International scientific journal “Grail of Science”, (39), 601–604 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.090

Kryvoruchko, A. V., & Shyian, N. I. (2020). Zastosuvannia khmarnykh servisiv dlia kontroliu ta otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen studentiv [The Use of Cloud Services for Assessment and Control of Student Academic Achievements]. Aktualni pytannia pidhotovky maibutnoho vchytelia khimii: teoriia i praktyka, 6, 7–10 [in Ukrainian].

Lukianova, L. B., Vovk, M. P., Solomakha, S. O., & Hryshchenko, Yu. V. (2023). Praktychna pidhotovka maibutnikh pedahohiv u zakladakh vyshchoi pedahohichnoi osvity: ukrainski realii i perspektyvy: naukovoanalitychna dopovid [Practical Training of Future Teachers in Higher Pedagogical Education Institutions:Ukrainian realities and prospects: scientific-analytical report]. Kyiv–Chernivtsi: Bukrek [in Ukrainian]. https://lib.iitta.gov.ua/735301/

Midak, L. Ya. (2023). Tendentsii i problemy rozvytku suchasnoi khimichnoi osvity [Trends and Problems in the Development of Modern Chemical Education]. Ivano-Frankivsk: Suprun V. P. [in Ukrainian]. https://chemeducation.pnu.edu.ua/

Pavelekiv, K. M. (2011). Formuvannia refleksyvnoi kultury maibutnikh uchyteliv na pochatkovomu etapi profesiino-pedahohichnoi pidhotovky [Formation of Reflective Culture of Future Teachers at the Initial Stage of Professional-Pedagogical Training]. Nauka i osvita, 4, 290–293 [in Ukrainian].

Pobirchenko, N. S. (2013). Refleksyvnaia otsenka razvitiia professionalnoho samoosushchestvleniia studentov universiteta [Reflective Assessment of University Students’ Professional Self-Realization Development]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka, 4, 227–237 [in Ukrainian]. https://irbis-nbuv.gov.ua/...pptp_2013_4_27

Sydorenko, H., & Turitska, T. (2020). Rol krytychnoho myslennia ta refleksyvnoi kultury vchyteliv biolohii u formuvanni profesiinykh kompetentnostei [The Role of Critical Thinking and Reflective Culture of Biology Teachers in the Formation of Professional Сompetencies]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia «Pedahohichni nauky», 12(41), 253–259 [in Ukrainian]. https://ojs.uem.edu.ua/index.php/vpo/article/view/154

Sysoieva, S. O. (2021). Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoho rozvytku pedahoha [Theoretical and Methodological Foundations of Teacher Professional Development]. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

Aidoo, B., Anthony-Krueger, C., Gyampoh, A. O., Tsyawo, J., & Quansah, F. (2022). A mixed-method approach to investigate the effect of flipped inquiry-based learning on chemistry students learning. European Journal of Science and Mathematics Education, 10(4), 507–518 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.30935/scimath/12339

Capone, R. (2022). Blended Learning and Student-Centered Active Learning Environment: A case study with STEM undergraduate students. Canadian Journal of Science, Mathematics and Technology Education, 22, 210–236 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.1007/s42330-022-00195-5

ElSayary, A. (2021). Using a Reflective Practice Model to Teach STEM Education in a Blended Learning Environment. EURASIA Journal of Mathematics, Science and Technology Education, 17(2), em1942 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29333/ejmste/9699

Ivanchuk, S., Voznik, A., Dronova, O., & Girenko, N. (2020). Preparation of Future Preschool Education Specialists for the Use of Modern Educational Technologies. International Journal of Higher Education, 9(5), 28–36 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.5430/ijhe.v9n5p28

Nguyen, H. T., & Nguyen, T. S. (2023). Development of a Scale of Professional Competence of Preschool Teachers. Vietnam Journal of Education, 7(2), 114–124 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.52296/vje.2023.291

Szczyrba-Poroszewska, A. (2023). Musical Competencies of Teachers of Preschool and School-Age Children. Edukacja Ustawiczna Dorosłych, 4, 297–300. https://www.journalssystem.com/eud/pdf-185382-106580?filename=Kompetencje+muzyczne.pdf

Vladušić, R., Bucat, R., & Ožić, M. (2020). Evidence of the Development of Pedagogical Content Knowledge Related to Chemical Bonding during a Course for Preservice Chemistry Teachers. CEPS Journal, 10(1), 59–81 [in Ukrainian]. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1249356.pdf