Роль групових проєктів у вивченні іноземної мови у дистанційному форматі для здобувачів медичної освіти

Олена Крайненко; Ганна Овсяннікова; Ольга Петрова

doi:10.28925/2312-5829/2025.1.8

Автор(и)

Олена Крайненко Харківський національний медичний університет https://orcid.org/0009-0000-3436-0379
Ганна Овсяннікова Харківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0001-8426-6313
Ольга Петрова Харківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-4876-7759

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.1.8

Ключові слова:

володіння іноземними мовами, медична освіта, дистанційне навчання, групові проекти, спільне навчання, англійська мова для медичних цілей, міжкультурна комунікація

Анотація

У сучасну епоху глобалізації медичної освіти зростає необхідність для медичних працівників оволодіти іноземними мовами, особливо англійською. Одночасно перехід до дистанційного навчання, прискорений технологічним прогресом і потребами охорони здоров’я, ставить перед викладачами завдання розробки ефективних, орієнтованих на студента стратегій онлайн-навчання. Це дослідження вивчало потенціал групових проєктів як засобу покращення володіння іноземною мовою серед студентів-медиків у повністю онлайн-середовищі. Використовуючи змішаний підхід, дослідження охоплювало 60–80 студентів, які навчалися на курсі «Іноземна мова за професійним спрямуванням» (ІМЗПС). Студенти працювали у малих групах над двома основними онлайн-проєктами протягом семестру, використовуючи синхронні та асинхронні засоби комунікації, структуровані інструкції та регулярний зворотний зв’язок від викладачів. Кількісні дані збиралися через опитування до та після інтервенції, які оцінювали самооцінку мовної компетентності, впевненість у співпраці онлайн та міжкультурну обізнаність, а також за допомогою рубрикаційної оцінки медичних матеріалів, створених студентами. Якісні дані було отримано через напівструктуровані інтерв’ю та аналіз дискурсу проектних результатів і онлайн-обговорень, які досліджували досвід студентів, їхні уявлення про ефективність і патерни взаємодії. Результати показали значні покращення у самооцінці мовних навичок студентів, комфортності у використанні спеціалізованої медичної термінології та впевненості у роботі в команді. Студенти відзначали зростання залученості, підкреслюючи значущість автентичних завдань як каталізаторів глибшого лінгвістичного й культурного розуміння. Викладачі спостерігали підвищення активності студентів, точніше використання професійної лексики та поліпшення онлайн-співпраці протягом семестру. Проте виникали і виклики, зокрема проблеми координації через різні часові пояси, прогалини у цифровій грамотності та початкова нерішучість щодо онлайн-комунікації. Загалом, дослідження демонструє, що добре спроєктовані групові проєкти, реалізовані за допомогою цифрових платформ та підтримані чіткими педагогічними структурами, можуть позитивно впливати на розвиток іноземної мови у студентів-медиків, які навчаються дистанційно. Результати підкреслюють важливість збалансування технологічних інструментів, педагогічної підтримки та культурно чутливого дизайну завдань. Ці інсайти можуть стати основою для вдосконалення онлайн-навчання іноземних мов і підготовки майбутніх медичних фахівців до лінгвістичних і міжкультурних викликів сучасної медичної практики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Al Qhtani, A., Al Swedan, N., Almulhim, A., Aladwan, R., Alessa, Y., AlQhtani, K., & Aldhaan, O. (2021). Online versus Classroom Teaching for Medical Students during COVID-19: Measuring effectiveness and satisfaction. BMC Med. Educ., 21, 452 [in English]. https://doi.org/10.1186/s12909-021-02888-1

Bardus, I., Herasymenko, Yu., Nalyvaiko, O., Rozumna, T., Vaseiko, Y., & Pozdniakova, V. (2021). Organization of Foreign Languages Blended Learning in COVID-19 Conditions by Means of Mobile Applications. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(2), 268–287 [in English]. https://doi.org/10.18662/rrem/13.2/421

Beckett, G. H., & Slater, T. (2005). The Project Framework: A tool for language, content, and skills integration. ELT Journal, 59(2), 108–116 [in English]. https://doi.org/10.1093/eltj/cci024

Cao, Z., Zhang, Z., Liu, Y., & Pu, L. (2022). Exploring English for Medical Purposes (EMP) Teacher Cognition in the Chinese Context. Frontiers in Psychology, 13, 1003739 [in English]. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1003739

Demydchuk, A. S., & Shamalo, S. M. (2024). Specifics of Teaching in Medical Institutions of Higher Education in Distance Format. Medical Education, (3), 32–37 [in English]. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.3.14707

Ellaway, R., & Masters, K. (2008). AMEE Guide 32: E-Learning in medical education Part 1: Learning, teaching and assessment. Medical Teacher, 30(5), 455–473 [in English]. https://doi.org/10.1080/01421590802108331

Elola, I., & Oskoz, A. (2017). Writing with 21st century social tools in the L2 classroom: New literacies, genres, and writing practices. Journal of Second Language Writing, 36, 52–60 [in English].

Garrison, D. R., Anderson, T., & Archer, W. (2000). Critical Inquiry in a Text-Based Environment: Computer conferencing in higher education. The Internet and Higher Education, 2(2–3), 87–105 [in English]. https://doi.org/10.1016/S1096-7516(00)00016-6

Hampel, R., & Stickler, U. (2012). The use of videoconferencing to support multimodal interaction in an online language classroom. ReCALL, 24, 116–137 [in English]. https://doi.org/10.1017/S095834401200002X

Hodges, C., Moore, S., Lockee, B., Trust, T., & Bond, A. (2020). The Difference between Emergency Remote Teaching and Online Learning. Educause Review [in English]. https://er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching-and-onlinelearning

Hrastinski, S. (2008). Asynchronous and Synchronous e-learning. Educause Quarterly, 31(4), 51–55 [in English]. https://er.educause.edu/articles/2008/11/asynchronous-and-synchronous-elearning

Lowenthal, P. R., Dunlap, J. C., & Snelson, C. (2017). Live Synchronous Web Meetings in Asynchronous Online Courses: Reconceptualizing virtual office hours. Online Learning Journal, 21(4), 177–194 [in English]. https://doi.org/10.24059/olj.v21i4.1285

Mofrad, M. N. (2015). Using Blended Learning Model for Large Group Teaching in Medical Education. Biomedical and Pharmacology Journal, 6(2), 439–447 [in English]. https://doi.org/10.13005/bpj/656

Nalyvaiko, O., & Vakulenko, A. (2021). Canvas LMS: Opportunities and Features. Educological Discourse, 34, 154–172 [in English].

O’Dowd, R. (2011). Online Foreign Language Interaction: Moving from the periphery to the core of foreign language education. Language Teaching, 44(3), 368–380 [in English]. https://doi.org/10.1017/S0261444810000194

Ortega, P., Francone, N. O., Santos, M. P., Girotti, J. A., Shin, T. M., Varjavand, N., & Park, Y. S. (2021). Medical Spanish in US Medical Schools: A national survey to examine existing programs. Journal of General Internal Medicine, 36, 2724–2730 [in English]. https://doi.org/10.1007/s11606-021-06735-3

Salmon, G. (2013). E-tivities: The key to active online learning. Routledge [in English]. https://doi.org/10.4324/9780203074640

Stoller, F. (2006). Establishing a Theoretical Foundation for Project-Based Learning in Second and Foreign Language Contexts. In G. H. Beckett, & P. C. Miller (Eds.), Project-Based Second and Foreign Language Education: Past, present, and future (pp. 19–40). Information Age Publishing [in English].

Swain, M. (2000). The Output Hypothesis and Beyond: Mediating acquisition through collaborative dialogue. In J. Lantolf (Ed.), Sociocultural Theory and Second Language Learning (pp. 97–114), Oxford University Press [in English].

Watson, J. R., Siska, P., & Wolfel, R. L. (2013). Assessing Gains in Language Proficiency, Cross‐Cultural Competence, and Regional Awareness during Study Abroad: A preliminary study. Foreign Language Annals, 46(1), 62–79 [in English]. https://doi.org/10.1111/flan.12016

World Health Organization. (2013). Transforming and Scaling up Health Professionals’ Education and Training: WHO Education Guidelines 2013 [in English]. https://apps.who.int/iris/handle/10665/93635

Yelahina, N. I. (2023). Teachers’ Professional Competence Development as an Integral Part of Higher Medical Education in the United States and Ukraine. Medical Education, 4, 84–89 [in English].

Yin, X., Saad, M. R. B. M., & Halim, H. B. A. (2023). A Systematic Review of Critical Thinking Instructional Pedagogies in EFL Writing: What do we know from a decade of research. Thinking Skills and Creativity, 101363 [in English]. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101363