Сучасні тенденції цифровізації вищої фізичної освіти в Китаї

Анотація

У статті представлено аналіз процесу цифрової трансформації у сфері вищої фізичної освіти (ВФО) Китаю, із зосередженням на тому, як різноманітні цифрові технології змінюють традиційну практику фізичного виховання. Активна роль уряду Китаю у сприянні цифровізації через такі ініціативи, як «План дій інформатизації освіти 2.0», значно прискорила впровадження онлайн-платформ, носимих пристроїв та інтерактивних технологій, таких як віртуальна (VR) та доповнена (AR) реальність, у ВФО. У статті детально розглянуто застосування цих технологій в освітньому процесі: від онлайн-платформ, що дають змогу асинхронно опановувати матеріал, до носимих пристроїв, які в режимі реального часу відстежують фізичну активність і фізіологічні показники.  Дослідження підкреслює практичні переваги використання цих цифрових інструментів, серед яких — підвищення зацікавленості студентів, персоналізовані навчальні траєкторії та ширший доступ до ресурсів фізичного виховання. Завдяки онлайн-платформам стало можливим дистанційне навчання та отримання теоретичних знань, що набуло особливого значення під час пандемії COVID-19. Такі платформи дають змогу студентам взаємодіяти з різноманітним навчальним контентом, включно з мультимедійними матеріалами, живими демонстраціями та дискусійними форумами. Як приклад наведено платформу «Rain Classroom» Університету Цінхуа, де інтеграція соціальних мереж сприяє посиленню інтерактивності та доступності. Носимі пристрої, такі як фітнес-трекери, визнані потужними інструментами для трансформації ВФО. Вони пропонують аналітику, що базується на даних про фізичну активність студентів, що дозволяє забезпечити більш персоналізовані інструкції та цілеспрямований зворотний зв’язок. У статті розглянуто кейси, зокрема ініціативи Пекінського спортивного університету, де впровадження носимих технологій у навчальний процес сприяло підвищенню мотивації та покращенню результатів студентів. Проаналізовано потенціал VR та AR-технологій, які здатні створювати безпечні, контрольовані та занурювальні середовища, що імітують реальні фізичні активності. Ці технології особливо корисні для навчання складним рухам та навичкам, які потребують візуалізації та тренування в умовах, позбавлених ризиків. Наприклад, VR-застосунки у навчанні катанню на лижах дають змогу студентам спочатку віртуально опанувати основні рухи перед тим, як спробувати їх у реальному житті. Попри численні переваги, дослідження виявило кілька критичних проблем, які перешкоджають розкриттю повного потенціалу цифровізації у ВФО. Цифровий розрив залишається важливим питанням, оскільки існують суттєві відмінності в доступі до цифрових ресурсів між студентами різного соціально-економічного статусу. У статті наголошується на  важливості забезпечення рівного доступу до цих ресурсів, оскільки студенти з сільських чи малозабезпечених родин можуть не мати стабільного доступу до інтернету чи відповідних пристроїв. Крім того, дослідження вказує на потребу у навчанні та підвищенні кваліфікації викладачів, адже багато фахівців з фізичного виховання не володіють достатньою цифровою грамотністю або опираються новим технологіям. Питання конфіденційності та безпеки даних також викликають занепокоєння, особливо щодо збору та використання особистих і медичних даних з носимих пристроїв та онлайн-платформ. У статті наголошується на необхідності розроблення надійних політик захисту інформації та зміцнення довіри до цифрового навчального середовища. Автор рекомендуює змішану модель навчання у ВФО, що поєднує онлайн-теоретичну підготовку з практичним тренуванням офлайн, аби збалансувати переваги цифрових і традиційних методів. Запропоновано інвестувати в технологічну інфраструктуру, продовжувати дослідницьку роботу та розвивати співпрацю між освітніми установами й урядовими органами для подолання зазначених викликів та забезпечення успішної цифрової трансформації ВФО.