РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • Тетяна Харченко Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-Б, 04212 м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4480-1585
  • Лариса Удовиченко Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-Б, 04212 м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5698-557X
  • Марина Зверева Borys Grinchenko Kyiv University, Marshala Timoshenko, 13-B, 04212, Kyiv, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5967-6924

DOI:

https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.1.6.11

Ключові слова:

аналіз практик, викладачі іноземних мов, компетентний вчитель, методист-тренер, педагогічна освіта, рефлексивні практики

Анотація

У статті встановлено, що важливою складовою реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх викладачів іноземної мови в євроатлантичних країнах є впровадження в освітній процес рефлексивних практик на спеціальному семінарі – семінарі аналізу практик. Визначено, що професійна підготовка майбутніх учителів на таких заняттях має характер тренування, коли студенти вчяться аналізувати складні педагогічні ситуації під керівництвом методиста-тренера, який спостерігає, намічає шляхи, підтримує і допомагає майбутнім учителям інтерпретувати свої методи роботи і професійну поведінку. На прикладі модульного курсу «Аналіз практик учителя», який запроваджено у Вищому національному інституті з підготовки педагогічних кадрів академії Ніцца (Франція), доведено, що активна участь в семінарах аналізу практик допомагає майбутнім учителям розвивати нові специфічні навички та компетенції, спираючись на власний досвід. Висвітлені принципи, що лежать в основі організації семінарів аналізу практик: принципи етичності; нерозголошення деталей приватного життя людини, практика якої піддається аналізу; відвертості інтерпретацій; контрактності. Встановлено, що джерелом тематики семінарів з аналізу слугують результати всіх видів педагогічних стажувань студентів. Розкриті головні цілі семінарів аналізу практик: поглиблення знань учителів-стажерів з дисциплін, що викладаються, з іноземної мови в тому числі; подальша інтеграція міждисциплінарних знань; набуття й поглиблення вузьких специфічних знань з дисциплін, що викладаються, і трансверсальних знань про те, як ефективно вчитися учням; розвиток у стажерів рефлексивного стану компетентного вчителя. Доведено, що в основу всіх методів аналізу практик покладено різні види діяльності самих учителів-стажерів: спогади й зіставлення різних фрагментів уроків або цілих уроків; аналіз педагогічної практики за допомогою методичного керівництва; аналіз «сильних моментів» педагогічної практики; співставлення цілей та результатів практики; аналіз фрагментів уроків, знятих на відео; аналіз роботи досвідчених учителів; моделювання й імітація навчальних ситуацій. Перспективи подальших досліджень полягають у детальному вивченні змістового наповнення семи модулів курсу й етапів проведення семінарських занять.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Тетяна Харченко, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-Б, 04212 м. Київ, Україна

Доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства

Лариса Удовиченко, Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Маршала Тимошенка, 13-Б, 04212 м. Київ, Україна

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства

Марина Зверева, Borys Grinchenko Kyiv University, Marshala Timoshenko, 13-B, 04212, Kyiv, Ukraine

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства

Посилання

Література

• Ніколаєва С.Ю. Міжкультурна іншомовна освіта в Україні: ключові проблеми. Іноземні мови. 2016. № 2 (86). С. 3–9. https://doi.org/10.32589/im.v0i2.122565.

• Харченко Т.Г., Зверева М.А. Західноєвропейські вчені про умови ефективної трансформації професійного габітусу вчителя на семінарах аналізу практик. Oświatologia. 2018. № 7. С. 65–71. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2018.7.6571.

• Altet M., Guibert P. Construire un curriculum européen à partir de l’observation et l’analyse des pratiques enseignantes. Travail réel des enseignants et formation. Bruxelles : De Boeck, 2014. Р. 79–96.

• Altet M., Desjardins J., Richard É., Paquay L., Perrenoud Ph. Travail réel des enseignants et formation : Quelle référence au travail des enseignants dans les objectifs, les dispositifs et les pratiques ? Louvain-la-Neuve, Belgique : De Boeck Supérieur, 2014. 256 p.

• Beauchamp C. Reflection in teacher education: issues emerging from a review of current literature. Reflective Practice. 2015. P. 123–141. https://doi.org/ 10.1080/14623943.2014.982525

• Bruillard E. Former des enseignants pour une école «numérique» et «postmoderne». Administration & Éducation. 2017. № 2. Р. 25–31. https://doi.org/10.3917/admed.154.0025

• Champy-Remoussenard P., Niewiadomski Ch. Comprendre le travail éducatif dans sa diversité. Presses Universitaires du Septentrion, 2018. 264 p.

• Champy-Remoussenard P. La construction de l’expérience dans une société en évolution accélérée. Recherche et formation. 2013. № 73. P. 91–102. https://doi.org/10.4000/rechercheformation.2104

• Cifali M. S’engager pour accompagner. Valeurs des métiers de la formation. Paris : PUF, 2018. 370 p.

• Cifali M., Giust-Desprairies F. Formation clinique et travail de la pensée. Bruxelles : De Boeck Supérieur, 2008. 168 р.

• Clanet J., Talbot L. De l’analyse des pratiques enseignantes à la mise à jour des compétences professionnelles: Vers plus d’efficacité ? 2012. № 1(3). https://doi.org/10.7202/1012559ar.

• Collin S., Karsenti Th., Komis V. Reflective practice in initial teacher training: critiques and perspectives. Reflective Practice. 2013. №14. Р. 104–117. https://doi.org/10.1080/14623943.2012.732935.

• Guibert P., Dejemeppe X., Desjardins J., Maulini O. Questionner et valoriser le métier d’enseignant. Une double contrainte en formation. Bruxelles : De Boeck, 2019. 192 p.

• Hensler H., Dezutter O. La réflexion professionnelle, point de rencontre de savoirs multiples : dans quelles conditions? Dans Conflits de savoirs en formation des enseignants. De Boeck Supérieur, 2008. Р. 107–123. https://doi.org/10.3917/dbu.perre.2008.01.0107

• Lapostolle G. La création des Écoles supérieures du professorat et de l'éducation s’inscrit-elle dans un modèle supranational de professionnalisation des enseignants? Tréma. 2013. № 40. Р. 60–75. https://doi.org/10.4000/trema.3069

• Lenoir Y. La réforme de la formation à l’enseignement au Québec: Un regard sociohistorique. Revue internationale d’éducation de Sèvres. 2010. № 55. Р. 37–48. https://doi.org/10.4000/ries.930

• Leselbaum N. La formation des enseignants du second degré dans les centres pédagogiques régionaux. INRP : Collection Rapport de recherche, 1987. 674 p.

• Lessard C. Controverses éducatives et réflexivité: quant-à-soi personnel ou professionnalisation? Le virage réflexif en éducation: Où en sommes-nous 30 ans après Schön? Belgique : De Boeck Supérieur, 2012. P. 123–141. doi:10.3917/dbu.tardi.2012.01.0123.

• Méard J., Bruno F. L’analyse de pratique au quotidien : 32 outils pour former des enseignants. CRDP de l’académie de Nice, 2004. 93 p.

• Pelletier G. De la professionnalisation en éducation : regard sur les directions d’établissement. Les Dossiers des Sciences de l’Éducation. 2015. P. 29–38. https://doi.org/10.4000/dse.888

• Pellerin G., Araujo-Oliveira A. Optimiser les occasions d’analyse réflexive des futurs enseignants : Regard sur une expérience de formation à l’aide des TIC. Formation et Profession. 2013. № 20 (2). Р. 45–63. https://doi.org/10.18162/fp. 2012.176

• Perrenoud Ph. Dix nouvelles compétences pour enseigner : Invitation au voyage. Paris : ESF, 2013. 188 p.

• Perrenoud Ph. Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant : Professionnalisation et raison pédagogique. Paris : ESF, 2012. 224 p.

• Prost A. La formation des maîtres de 1940 à 2010. Rennes : Presses universitaires de Rennes, 2014. 296 p.

• Ria L. Former les enseignants au XXIe siècle : Professionnalité des enseignants et de leurs formateurs. De Boeck Supérieur, 2016. 304 p.

• Schön D. Educating the Reflective Practitioner. San Francisco : Jossey-Bass, 1987. 260 р.

• Schön D. Le praticien réflexif. A la recherche du savoir caché dans l’agir professionnel. Montréal : Édition Logique, 1994. 210 р.

• Schwendimann B., Cattaneo A., Dehler Z., Gurtner J.-L., Bétrancourt M., Dillenbourg P. The «erfahrraum» : A pedagogical model for designing educational technologies in dual vocational systems. Journal of Vocational Education and Training (JVET). 2015. https://doi.org/10.1080/13636820.2015.106104

• Tali, F., Marcel J.-F. Construction de savoirs professionnels dans une formation hybride: Étude d’un carnet de bord en ligne collaboratif. Revue internationale des technologies en pédagogie universitaire. 2017. № 14(1). Р. 19–32. https://doi.org/10.18162/ritpu-2017-v 14n 1 -02

• Vacher Y. Construire une pratique réflexive. De Boeck Supérieur, 2015. 246 p.

References

• Nikolajeva, S. (2016). Mizhkuljturna inshomovna osvita v Ukrajini: kljuchovi problemy. [Intercultural foreign language education in Ukraine: key issues]. Foreign languages, 2 (86), 3–9 (ukr). doi:10.32589/im.v0i2.122565

• Kharchenko, T., Zvereva, M. (2018). Zakhidnojevropejsjki vcheni pro umovy efektyvnoji transformaciji profesijnogho ghabitusu vchytelja na seminarakh analizu praktyk [Western European scholars on the conditions for the effective transformation of the professional habitus of teachers in seminars on the analysis of practices]. Education, 7, 65–71 (ukr). doi:10.28925/2226-3012.2018.7.6571.

• Altet, M., Guibert, P. (2014). Construire un curriculum européen à partir de l’observation et l’analyse des pratiques enseignantes [To build an European curriculum from the observation and analysis of teaching practices]. Real work of teachers and training. Bruxelles : De Boeck, 79–96 (fr).

• Altet M., Desjardins, J., Richard, É., Paquay, L., Perrenoud, Ph. (2014). Travail réel des enseignants et formation : Quelle référence au travail des enseignants dans les objectifs, les dispositifs et les pratiques ? [Real work of teachers and training: What reference to the work of teachers in the objectives, systems and practices?]. Louvain-la-Neuve, Belgique : De Boeck Supérieur (fr).

• Beauchamp, C. (2015). Reflection in teacher education: issues emerging from a review of current literature. Reflective Practice, 123–141. doi: 10.1080/14623943.2014.982525 (eng).

• Bruillard, E. (2017). Former des enseignants pour une école «numérique» et «postmoderne» [Train teachers for a «digital» and «postmodern» school]. Administration & Éducation, 2, 25–31. doi:10.3917/admed.154.0025 (fr).

• Champy-Remoussenard, P., Niewiadomski, Ch. (2018). Comprendre le travail éducatif dans sa diversité [Understanding educational work in its diversity]. Presses Universitaires du Septentrion (fr).

• Champy-Remoussenard, P. (2013). La construction de l’expérience dans une société en évolution accélérée [Building experience in an accelerating society]. Recherche et formation, 73, 91–102. https://doi.org/10.4000/rechercheformation.2104 (fr).

• Cifali, M. (2018). S’engager pour accompagner. Valeurs des métiers de la formation [Commit to support. Values of training professions]. Paris : PUF (fr).

• Cifali, M., Giust-Desprairies, F. (2008). Formation clinique et travail de la pensée [Clinical training and thought work]. Bruxelles : De Boeck Supérieur (fr).

• Clanet, J., Talbot, L. (2012). De l’analyse des pratiques enseignantes à la mise à jour des compétences professionnelles: Vers plus d’efficacité ? [From analyzing teaching practices to updating professional skills: Towards greater efficiency?] 1(3). doi: 10.7202/1012559ar. (fr).

• Collin, S., Karsenti, Th., Komis, V. (2013). Reflective practice in initial teacher training: critiques and perspectives. Reflective Practice, 14, 104–117. doi: 10.1080/14623943.2012.732935 (eng).

• Guibert, P., Dejemeppe, X., Desjardins, J., Maulini, O. (2019). Questionner et valoriser le métier d’enseignant. Une double contrainte en formation [To question and to promote the teaching profession. A double constraint in training]. Bruxelles : De Boeck (fr).

• Hensler, H., Dezutter, O. (2008). La réflexion professionnelle, point de rencontre de savoirs multiples : dans quelles conditions? [Professional reflection, a meeting point for multiple knowledge: under what conditions?]. Conflits de savoirs en formation des enseignants. De Boeck Supérieur (рр. 107–123). doi: 10.3917/dbu.perre.2008.01.0107 (fr).

• Lapostolle, G. (2013). La création des Écoles supérieures du professorat et de l'éducation s’inscrit-elle dans un modèle supranational de professionnalisation des enseignants? [The creation of higher schools for teaching and education subscribes in a supranational model of professionalization of teachers?]. Tréma, 40, 60–75. doi: 10.4000/trema.3069 (fr).

• Lenoir, Y. (2010). La réforme de la formation à l’enseignement au Québec: Un regard sociohistorique [The reform of teacher training in Quebec: A socio-historical perspective]. Revue internationale d’éducation de Sèvres, 55, 37–48. doi: 10.4000/ries.930 (fr).

• Leselbaum, N. (1987). La formation des enseignants du second degré dans les centres pédagogiques régionaux [The training of secondary teachers in regional educational centers]. INRP : Collection Rapport de recherche (fr).

• Lessard, C. (2012). Controverses éducatives et réflexivité: quant-à-soi personnel ou professionnalisation? [Controverses éducatives et réflexivité: as for oneself personal or professionalization?]. Le virage réflexif en éducation: Où en sommes-nous 30 ans après Schön? Belgique : De Boeck Supérieur (рр. 123–141). doi:10.3917/dbu.tardi.2012.01.0123. (fr).

• Méard, J., Bruno, F. (2004). L’analyse de pratique au quotidien : 32 outils pour former des enseignants [L’analyse de pratique au quotidien : 32 tools to train teachers]. CRDP de l’académie de Nice (fr).

• Pelletier, G. (2015). De la professionnalisation en éducation : regard sur les directions d’établissement [From professionalization in education : look at the management of the establishment]. Les Dossiers des Sciences de l’Éducation (рр. 29–38). https://doi.org/10.4000/dse.888 (fr).

• Pellerin, G., Araujo-Oliveira, A. (2013). Optimiser les occasions d’analyse réflexive des futurs enseignants : Regard sur une expérience de formation à l’aide des TIC [To optimize the opportunities for reflective analysis of future teachers: Look at a training experience using ICT]. Formation et Profession, 20(2), 45–63. https://doi.org/10.18162/fp. 2012.176 (fr).

• Perrenoud, Ph. (2013). Dix nouvelles compétences pour enseigner : Invitation au voyage [Ten new skills for teaching: Invitation to travel]. Paris : ESF (fr).

• Perrenoud, Ph. (2012). Développer la pratique réflexive dans le métier d’enseignant : Professionnalisation et raison pédagogique [To develop reflective practice in the teaching profession: Professionalization and educational reason]. Paris : ESF (fr).

• Prost, A. (2014). La formation des maîtres de 1940 à 2010 [The teacher training from 1940 to 2010]. Rennes : Presses universitaires de Rennes (fr).

• Ria, L. (2016). Former les enseignants au XXIe siècle : Professionnalité des enseignants et de leurs formateurs [Training teachers for the 21st century: Professionalism of teachers and their trainers]. De Boeck Supérieur (fr).

• Schön, D. (1987). Educating the Reflective Practitioner. San Francisco : Jossey-Bass (eng).

• Schön D. (1994). Le praticien réflexif. A la recherche du savoir caché dans l’agir professionnel [The reflective practitioner. In search of knowledge hidden in professional action]. Montréal : Édition Logique (fr).

• Schwendimann, B., Cattaneo, A., Dehler, Z., Gurtner, J.-L., Bétrancourt M., Dillenbourg P. (2015). The «erfahrraum» : A pedagogical model for designing educational technologies in dual vocational systems. Journal of Vocational Education and Training (JVET). doi: 10.1080/13636820.2015.106104 (eng).

• Tali, F., Marcel, J.-F. (2017). Construction de savoirs professionnels dans une formation hybride: Étude d’un carnet de bord en ligne collaboratif [Construction of professional knowledge in a hybrid training : Study of a collaborative online logbook]. Revue internationale des technologies en pédagogie universitaire, 14(1), 19–32. doi: 10.18162/ritpu-2017-v 14n 1 -02 (fr).

• Vacher, Y. (2015). Construire une pratique réflexive [Tо build a reflective practice]. De Boeck Supérieur (fr).

Downloads


Переглядів анотації: 84

Опубліковано

2021-02-26

Як цитувати

[1]
Т. . Харченко, Л. . Удовиченко, і . М. . Зверева, «РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД», OD, вип. 32, вип. 1, с. 156–179, Лют 2021.

Номер

Розділ

Компаративні освітні розвідки