MOTIVATION OF STUDENTS 'TRAINING WITH THE USE OF MODERN COMPUTER TECHNOLOGIES IN THE DISCIPLINE STUDY "CHORUS DIRGIZATION"
DOI:
https://doi.org/10.28925/2312-5829.2019.1-2.272285Keywords:
future music teachers, methods, methodical competence, motivation for learning, independent work, modern computer technology, choral conducting, quality of trainingAbstract
The article focuses on the necessity of introducing innovative approaches, methods, forms and means of training using informational and musical computer technologies into the educational process. The analysis of the main researches and publications on the given problem was made and the positive influence of training motivation on the quality of the professional training of future teachers of musical art is highlighted. It is shown that the use of modern computer technologies, synthesizer, multimedia and special musical software contribute to activation of future music teachers in the study of the discipline «Choir conducting». The article deals with the interdisciplinary connections of choral conducting with informational computer technologies, analysis of the concepts of «note editor», «note-program», «Musical Instruments Digital Interface (MIDI)», «music computer technologies».
In choir art motivation is a cognitive interest of students to the specialty of music teacher as the organizer and leader of the choir, promotes the desire to actively study and improve themselves, to seek new ways for self-realization.
An important internal factor is the personal mood of students for a qualitative result in training, self-improvement of methodological competence, improvement of pedagogical skills and purposefulness for further musical and pedagogical activity.
Also effective is the application of innovative teaching aids, which include multimedia (educational videos, audio players, choral music recordings, electronic boards, hardware) as well software and methodological support for computer technologies (electronic textbooks, manuals, electronic libraries, electronic courses; professional music programs and computer programs-notebooks; tasks for independent work of students; tests).
Downloads
References
Гайденко И. А. Роль музыкальных компьютерных технологий в современной композиторской практике: дис. … канд. искусствовед.:17.00.03. Харьков, 2005. 183 с.
Приходько В. М. Впровадження новітніх технологій у вищій школі. Постметодика. 2002. № 2/3. С. 115-118.
Теряєва Л. А. Методичні рекомендації до формування методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. 32 с.
Теряєва Л. А. Формування методичної компетентності студентів коледжу на заняттях з хорового диригування. Модернізація змісту професійної освіти – умова підготовки компетентного фахівця нової формації: збірник матеріалів конференції /ред. Г. Л. Губарєв. Житомир: вид. О. О. Євенок, 2017. С. 212-215.
Цідило І. М. Вплив ІКТ-компетентності педагога на використання інноваційних технологій у навчальному процесі. Професійні компетенції та компетентності вчителя: матеріали регіон. наук.-практ. семінару). Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. С. 44-47.
Цюприк А. Я. Основні підходи до проблеми організації самостійної роботи студентів. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2003, № 6. С. 100-108.
Шолохович В. Ф. Информационные технологии обучения. Информатика и образование. 1998. № 2. С. 5-13.
Cain, T. Theory, technology and the music curriculum. British Journal of Music Education, 2004, No. 21 (2), P. 215-217.
Cole B. MIDI and communality. Organised Sound. 1996. No. 1 (1). P. 51-53.
Teriaieva L. А. Efficiency of forms, methods, tools and types of training in the process of forming the methodical competence of future music teachers. Sciences and technologies in the United States and Europe, Cibunet Publishing, NY: Woodlawn, 2017, No. 9. P. 22-24.
D Lebler. Popular music pedagogy: peer learning in practice, 2008.
DOI: 10.1080/14613800802079056
Gaydenko, I. A. (2005). Rol’ muzykal’nykh komp’yuternykh tekhnologiy v sovremennoy Kompozitorskoye praktike: Dis. ... kand. iskusstvoved .: 17.00.03. Khar’kov. 183 s.
Prikhodʹko, V. M. (2002). Vprovadzhennya novitnikh tekhnolohiy u vishchiy shkoli. Postmetodika, 2/3, 115-118.
Teryayeva, L. A. (2017). Metodychni rekomendatsiyi do formyrovanye metodychnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv muzyky na zanyattya z khorovoho dirihuvannya. Kyiv: Kyiv un-t im. B. Hrinchenka, 32 s.
Teryayeva, L. A. (2017). Formuvannya metodychnoyi kompetentnosti studentiv koledzhu na zanyattya z khorovoho dirihuvannya. Modernizatsiya zmistu profesiynoyi osvity – Umova podhotovky kompetentnoho fakhivtsya novoy formatsiyi: zbirnyk materialiv konferentsyy / red. H.L. Hubaryev. Zhytomyr: vyd. O.O. Yevenok, 212-215.
Tsidilo, I. M. (2006). Vplyv IKT-kompetentnosti pedahoha na yspolʹzovanye innovatsiynikh tekhnolohiy u navchalʹnomu protsesi. Profesiyni kompetentsiyi ta kompetentnosti vchytelya: materialy rehion. nauk.-prakt. seminaru). Ternopilʹ: TNPU im. V. Hnatyuka, 4447.
Tsyuprik, A. Ya. (2003). Osnovni pidkhodi do problemy orhanyzatsyy Samostiynoyi roboty studentiv. Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity, 6, 100-108.
Sholokhovich, V. F. (1998). Informatsiyni tekhnolohiyi navchannya. Informatyka ta osvita, 2, 5-13.
Cain, T. (2004). Theory, technology and the music curriculum. British Journal of Music Education, 21 (2), 215-217.
Cole, B. (1996). MIDI and communality. Organised Sound, 1 (1), 51-53.
Teriaieva, L. А. (2017). Efficiency of forms, methods, tools and types of training in the process of forming the methodical competence of future music teachers. Sciences and technologies in the United States and Europe, Cibunet Publishing, NY: Woodlawn, No. 9. P. 22-24.
D Lebler. Popular music pedagogy: peer learning in practice, 2008.
DOI: 10.1080/14613800802079056
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2019 Educological discourse
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах лізенції Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 Unported License, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації в даному журналі.