Методичні аспекти дисципліни «Перша іноземна мова» для бакалаврів за спеціальністю «Історія та археологія»

Анотація

Метою даного дослідження є методологічне обґрунтування специфічних видів іншомовної комунікативної компетентності студентів нефілологічного факультету, що вивчають дисципліну «Перша іноземна мова (англійська)» за освітньою програмою першого (бакалаврського) рівня спеціальності 0.32 Історія та археологія. Запропонована методологічна та концептуальна основа, викладена в дослідженні, спрямована на конкретне практичне застосування викладачами іноземних мов університетів на нефілологічних факультетах, розробниками навчальних програм, професіоналами, дослідниками чи практиками у галузі викладання іноземних мов. Авторська методологія, заснована на дидактичних і методичних засадах компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов, практично представлена в дослідженні як досвід викладацько-студентської співпраці, цілеспрямованого зміцнення когнітивних компетентностей засобами мозкового штурму, інтелектуального спілкування та розвитку дослідницьких навичок через розробку та впровадження формувального електронного навчально-методичного комплексу з дисципліни. Загальні історичні дослідження передусім зосереджені на концепції історичного мислення, що предметно специфікує такі ключові дослідницькі питання академічного історичного дискурсу, як історичне значення, першоджерельні свідчення, безперервність і зміна, причина і наслідок, історична перспектива, етичний вимір. Фундаментальні смислотворчі аспекти історичних розвідок теоретично та емпірично обґрунтовують культурну зумовленість історичних знань, динамізм та відкритість для полеміки. У рамках концептуально-методологічної моделі це питання викликає значний науковий інтерес як з огляду дослідження професійних когнітивних компетентностей з історії та археології, так і щодо компетентністно орієнтованого навчання іноземних мов, усного та письмового дискурсу для спеціальних цілей. Прагматична компетенція охоплює дискурсивні стратегії організації та структурування загального та професійного або спеціалізованого дискурсу з точки зору його когерентності, когезії, тематичної організації, обґрунтованості, а також функціонально діяльнісно-набуті знання через реалізацію загально комунікативних  або професійно комунікативних компетентностей. З точки зору вивчення іноземних мов мультимодальний підхід чітко окреслюється як перспективна для подальших досліджень складова компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов на нелінгвістичних спеціальностях.