TY - JOUR AU - Срібняк, Ігор PY - 2022/12/10 Y2 - 2024/03/28 TI - «Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу…»: з історії діяльності Товариства «Просвіта» ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) JF - Освітологічний дискурс JA - OD VL - IS - 3-4(38-39) SE - Історія та філософія освіти DO - 10.28925/2312-5829.2022.341 UR - https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/944 SP - 6-21 AB - <p><em><span style="font-weight: 400;">У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися.&nbsp;</span></em></p><p><em><span style="font-weight: 400;">Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була </span></em><em><span style="font-weight: 400;">нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі.&nbsp; </span></em></p><p><em><span style="font-weight: 400;">Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системо-формуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною</span></em></p> ER -